Рішення № 99568871, 10.08.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.08.2021

Справа № 334/3233/21

Провадження № 2/334/2676/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.12.2007 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянтковською О.Г., є власницею квартири АДРЕСА_2 . Починаючи з 15.01.2008 року у належній їй квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який починаючи з 12.07.2020 за вказаною адресою не проживає, оскільки виїхав за кордон. Факт реєстрації ОСОБА_2 у належній позивачці квартирі чинить їй перешкоди у вільному володіння та розпорядженні майном, позбавляє її можливості оформити державну допомогу (субсидію).

29.07.2021 на електронну адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якої останній після виїзду за кордон не проживає за адресою своєї реєстрації, повертатись до країни не має наміру, оскільки планує залишитись мешкати за межами України. Позов визнає у повному обсязі.

Ухвалою від 10.06.2021 відкрите провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 206 ЦПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у пункті 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у сумі 908 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 263 -265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: