Рішення № 99567130, 08.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1779/21

2/214/1943/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:головуючого судді - Гриня Н.Г.,за участю секретаря судового засідання - Кушнерук Ю.А.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м. Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої тяжким ушкодженням здоров`я, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 11 березня 2021 року звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої тяжким ушкодженням здоров`я, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» в шахтомонтажному управлінні СУ з ремонту на монтажу шахтного обладнання на посаді електрогазозварювальника участку № 3, на горизонті 1486 м, в камері дробарки типу СМД-111 шахти «Родіна», 01.04.2017 року близько 11 год. 00 хв., знаходячись на робочому полку, внаслідок нещасного випадку отримав тілесні ушкодження у вигляді контузії тяжкого ступеню, субкон`юктивного розриву склери, гіфеми, гемофтальна лівого ока. Тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 300 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів і платежів.

Ухвалою суду від 25.03.2021 року прийнято до розгляду цивільну справу та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

14.07.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача обґрунтовує це тим, що згідно ст. 14 ЗУ «Про охорону праці», працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Згідно поданого відзиву, відповідач не погоджується в повній мірі з пред`явленими позовними вимоги, так, згідно з п. 6 Акту №16-20 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 06.04.017 року та Акту розслідування нещасного випадку б/н від 06.04.2017 року встановлено, що підземний електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування Шахтомонтажного управління Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання ОСОБА_1 при виконанні робіт згідно наряду, знаходячись у камері дробарки горизонту 1486 м. шахти «Родіна», не переконався у надійності кріплення повітреподаючого прорезиненого рукава спеціальним хомутом на з`єднувальному ніпелі до молотка відбійного МО-2, тим самим не подбав про особисту безпеку. Даний акт позивачем не оскаржувався, отже він погоджується с тим, що нещасний випадок стався з його необережності. Окрім цього, на думку відповідача, заявлений розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості. Крім того, позивач грубо нехтуючи вимогами нормативних актів з охорони праці, порушуючи свою робочу інструкцію, не подбав про особисту безпеку і здоров`я, що й привело до нещасного випадку.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача звертає увагу суду, що з 01.06.2021 року згідно з Протоколом загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» від 28.05.2021 року та прийнятим рішенням про зміну типу товариства, змінено найменування товариства з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

14.07.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, поза межами судового засідання надав заяву відповідно до якої він просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлялася належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» в шахтомонтажном управлінні СУ з ремонту та монтажу шахтного обладнання на посаді електрогазозварювальника участку № 3, на горизонті 1486 м, в камері дробарки типу СМД-111 шахти «Родіна», що підтверджується копією трудової книжки позивача.

01.04.2017 року близько 11 год. 00 хв., з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві.

Згідно Акту №16-20 від 06.04.2017 року форми Н-1 № 2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом: «01.04.2017 року близько 11 год. 00 хв., по закінченню очищення злежавшогося на підошві виробки просипу гірничої маси, знаходячись на робочому полку з південної сторони дробарки СМД-111, ОСОБА_1 звернувся до присутніх в камері дробарки з тим, щоб перекрили вентиль подачі стислого повітря і поклав молоток відбійний на робочий полок. В цей час повітрепідвідний рукав під тиском стислого повітря зіскочив зі з`єднуючого ніпеля до молотка відбійного, зірвався з-під спеціального ущільнюючого хомута, вдарив ОСОБА_1 по захисним окулярам, які знаходились на його очах, збив з ОСОБА_1 захисні окуляри і каску шахтарську, та вдруге зі слів ОСОБА_1 , під дією тиску стисненого повітря, влучив в ліву сторону його обличчя, в результаті чого ОСОБА_1 отримав травму лівого ока» (а.с.11-17).

Пунктом 7 Акту форми Н-1 №16-20 причинами нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці, невиконання посадових обов`язків.

Пунктом 10 Акту форми Н-1 № 16-20 встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, ОСОБА_1 – електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування 3 розряду, не переконався у надійності кріплення повітреподаючого прорезиненого рукава спеціальним хомутом на з`єднувальному ніпелі до молотка відбійного МО-2, тим самим не подбав про особисту безпеку та ОСОБА_2 – заступник начальника гірничомонтажної дільниці № 3, який не забезпечив дотримання вимог і норм з охорони праці підлеглим персоналом, здорові та безпечні умови праці та не організував безпечне проведення робіт.

Пунктом 9 Акту форми Н-1 № 16-20 підтверджується діагноз позивача згідно з листом непрацездатності – контузія важкого ступеню, субкон`юнктивальний розрив склери, гіферма лівого ока.

У п.12 Акту форми Н-1 № 16-20 передбачені заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку.

В результаті нещасного випадку позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді контузії тяжкого ступеню, субкон`юктивного розриву склери, гіфеми, гемофтальна лівого ока.

Первинним висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 045417 від 01.08.2017 року позивачу встановлено 50 (п`ятдесят) відсотків втрати професійної працездатності, внаслідок трудового каліцтва по зору з 26.07.2017 року до 01.08.2018 року (а.с.31).

Первинним висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра серія 12 ААА № 645957 від 01.08.2017 року позивачу з 26.07.2017 року до 01.08.2018 року встановлена третя група інвалідності. Причина інвалідності – трудове каліцтво по зору (а.с.32).

Повторним висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 995859 від 19.09.2018 року позивачу встановлено 50 (п`ятдесят) відсотків втрати професійної працездатності, внаслідок трудового каліцтва по зору з 01.08.2018 року до 01.08.2019 року (а.с.36).

Повторним висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра серія 12 ААА № 052300 позивачу була подовжена 3 група інвалідності. Причина інвалідності – трудове каліцтво по зору з 01.08.2018 року до 01.08.2019 року (а.с.35).

Висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 075294 від 24.07.2019 року позивачу встановлено 50 (п`ятдесят) відсотків втрати професійної працездатності, внаслідок трудового каліцтва по зору з 01.08.2019 року до 01.08.2022 року (а.с.29).

Висновком офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією міської лікарні №8 м. Дніпра серія 12 ААБ № 226176 від 24.07.2019 року позивачу була подовжена 3 група інвалідності. Причина інвалідності – трудове каліцтво по зору з 01.08.2019року до 01.08.2022 року (а.с.30).

За твердженнями позивача, внаслідок вищезазначеного нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, складні хірургічні операції, відновлювальні процедури та болісне лікування. Після отримання захворювання позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання. Постійно виникають складнощі у зв`язку із загальною слабкістю, втомою, болями. Тривалий час лікування, позбавляє позивача вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання та душевний біль, які обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Таким чином, наявність даних негативних явищ в житті позивача завдає додаткових моральних страждань.

Відповідно до Статуту, що розміщений на офіційному сайті АТ «Кривбасзалізрудком», згідно рішення загальних зборів від 28.05.2021, змінено найменування Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», а також змінено тип товариства з публічного на приватне. Зазначено, що Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що у даному випадку саме відповідач повинен відшкодувати позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, ст. 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, а ст. 2371 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих в`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 6, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» обов`язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця. Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки вже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідача йому спричинена моральна шкода. При цьому, відповідно до вимог ст. 2371 КЗпП України суд може самостійно визначати наявність чи відсутність факту спричинення моральної шкоди, а також визначати розмір відшкодування.

Окрім того, ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої трудовим каліцтвом, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах (ст. 153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За приписом ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була завдана шкода, він був травмований внаслідок нещасного випадку, який з ним стався, у результаті чого позивач отримав третю групу інвалідності, втратив працездатність в розмірі 50 відсотків, що на теперішній час позивач не може повернутись до повноцінного життя, відчуває фізичний біль та страждання, даний факт встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, наслідки нещасного випадку, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 160 000,00 гривень.

Суд вважає, що такий розмір компенсації буде співмірним (з урахуванням вищезазначених критеріїв) з розміром заподіяної моральної шкоди.

Відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1600,00 грн.

На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, ст. 237-1КЗпП України, керуючись ст.ст.2-5,19,141,274,258,259,263 -265, 268,272,273,279,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві – 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших зборів і платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст судового рішення складено 13.09.2021 року.

Суддя Н.Г. Гринь