Ухвала суду № 99566348, 08.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19672/19

Провадження №: 2-п/755/70/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - Кравченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року у справі №755/19672/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

09.07.2021 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року у справі №755/19672/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить поновити йому строк звернення до суду з відповідною заявою, скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вимоги заяви мотивовано тим, що 17.03.2021 року відповідачу стало відомо про відкриття стосовно нього виконавчого провадження, а 19.03.2021 року відповідач отримав лист приватного виконавця про з пропозицією сплатити борг у розмірі 52754,20 грн. Аби не втратити належне відповідачу майно, останній сплатив вказаний борг. Позивач вказує, що повний текст заочного рішення суду він отримав 08.07.2021 року. З 30.08.2018 року відповідач не є власником квартири, по якій був нарахований борг з комунальних платежів, фактично у квартирі не проживає, а тому не міг отримувати судової кореспонденції. Із вказаної дати власницею квартири є ОСОБА_2 , а з 08.08.2019 року право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Про наявність судового процесу відповідач дізнався лише від приватного виконавця 19.03.2021 року, тому фізично був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засіданні та захищати свої інтереси. Відповідач вважає безпідставними вимоги до нього з 30.08.2018 року по вересень 2019 року, оскільки він не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач вказує, що позивачем за період з листопада 2015 року по 04.12.2019 року пропущений строк позовної давності, ураховуючи що позовна заява надійшла до суду 04.12.2019 року. Крім того, відповідач посилається на те, що договірні відносини з позивачем виникли лише 26.04.2018 року коли був укладений договір №460207/7 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. За таких обставин відповідач вважає, що обґрунтованими є вимоги позивача лише за період з 26.04.2018 року по 30.08.2018 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, 01.09.2021 року до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду посилаючись на те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи. Заборгованість він погасив, а відтак не має права посилатись на пропущення позивачем строку позовної давності. Доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору відповідач не надав. Відповідач, як на час відкриття провадження у справі, так і на теперішній час зареєстрований у квартирі, і те що він не є власником не означає, що він не має платити за комунальні послуги по квартирі у якій проживає та відповідно користується послугами, які надає позивач. Жодного акту про фактичне не проживання у квартирі відповідач не надав, а відтак доказів не проживання немає. Договір між позивачем та відповідачем дійсно був укладений у 2018 році, однак і до цього часу відповідач у квартирі проживав та користувався послугами, тож має сплачувати за них. Також представник зазначає, що укладений між сторонами договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на теперішній час є чинним, він укладався саме з відповідачем, отже між сторонами існують зобов`язальні відносини, і відповідач не звертався до позивача з проханням розірвати договір із тих підстав, що він у квартирі не проживає.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що відповідачу слід поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, при цьому відповідна заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи №755/19672/19, у ній відсутні фактичні дані про отримання відповідачем копії заочного рішення надісланого безпосередньо після його ухвалення згідно супровідного листа від 05.03.2020 року і на запит відповідача копія заочного рішення була повторно надіслана йому 05.07.2021 року. При цьому, заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду шляхом формування документу в системі «Електронний суд» 09.07.2021 року.

За таких обставин відповідачу слід поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, оскільки заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду в межах двадцятиденного терміну від дня отримання відповідачем повного тексту заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 надійшла до суду 04.12.2019 (а.с. 1).

На запит суду надійшли дані про зареєстроване місце проживання відповідача із яких вбачається, що станом на 09.12.2019 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41).

Ухвалою суду від 10.12.2019 року було відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 42-44).

Згідно наявної у матеріалах справи роздруківки пошуку поштової кореспонденції, надіслана на адресу відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами отримана 16.12.2019 року (а.с. 48).

За таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи, адже судова кореспонденція була направлена на його адресу реєстрації, отримана, і відповідач не надав жодних належних, достатніх та достовірних доказів тому, що він фактично не проживав за адресою своєї реєстрації. При цьому, фактичне не проживання за адресою реєстрації мало б бути підтверджене актами про не проживання затвердженими у встановленому законом порядку.

Окрім того що повідомлення про розгляд справи було належним, суд не вбачає у заяві відповідача посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Договір про централізоване опалення та постачання гарячої води був укладений між сторонами 28.04.2018 року і матеріали справи не містять жодних даних про те, що цей договір змінювався, що відповідач звертався до позивача про його розірвання у зв`язку зі зміною власника, або не проживання відповідача у квартирі.

Не доведеність дійсного фактичного не проживання відповідача у квартирі вказує на те, що він як споживач який проживає у квартирі, має у ній місце реєстрації, з яким укладений відповідний договір, має сплачувати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Безпідставними є посилання відповідача на укладення договору лише у 2018 році, адже відсутність письмового договору між сторонами до 28.04.2018 року не свідчить про те, що споживач має право не платити за фактично отримані ним та спожиті послуги, при цьому із матеріалів справи вбачається, що станом на 23.07.2014 року позивач вже був надавачем відповідних послуг (а.с. 11-12).

Як свідчать самі сторони та відповідне підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2021 року, відповідач виконав рішення суду сплативши заборгованість перед позивачем за надані комунальні послуги.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

За таких умов, безпідставними є посилання відповідача на необхідність застосування у справі наслідків спливу строку позовної давності, адже відповідач виконав свій обов`язок по сплаті заборгованості, відтак застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 267 ЦПК України.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, адже відповідач зареєстрований у квартирі, дані про дійсне не проживання відсутні, як споживач він має сплачувати за надані комунальні послуги. Саме з відповідачем укладений договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, який не змінювався і щодо дії якого відповідач до позивача не звертався. Сплата боргу відбулась, тож посилання на пропущення строку позовної давності є безпідставними, а відсутність письмового договору між сторонами до 28.04.2018 року не звільняє відповідача від необхідності сплати комунальних послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284, 288, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року у справі №755/19672/19.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року у справі №755/19672/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали суду складений 13.09.2021 року.

Суддя -