Рішення № 99565358, 09.09.2021, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/607/21

Номер провадження 2/167/286/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Наумчука І.П.,

представника позивача Собковського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал») про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 3 червня 2021 року № 84134 (далі – виконавчий напис№ 84134) таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовується тим, що 3 серпня 2021 року ОСОБА_1 дізналась, що її рахунок по зарплатній картці заблокований на підставі виконавчого провадження. Так з відкритих офіційних джерел мережі інтернет позивачу 4 серпня 2021 року стало відомо про відкрите відносно неї виконавче провадження № 66363231 за виконавчим написом

№ 84134 про стягнення заборгованості за кредитним договором № AG7978991 від

10 травня 2019 року. Зазначає, що жодних кредитних договорів, зокрема й нотаріально посвідчених, з відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі – ТОВ «ФК «Дінеро») не укладала та не отримувала від вказаних установ будь-яких коштів. Спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням умов щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, тому ОСОБА_1 й заявлено позов до суду. Також сторона позивача ставить вимогу про стягнення з відповідача судового збору у сумі 1362 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» зазначає про те, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису ним були надані нотаріусу документи, які підтверджують безспірність заборгованості. До кола обов`язків нотаріуса входить перевірка ознак безспірності боргу, тому, в разі їх відсутності, останній відмовив би у вчиненні виконавчого напису. Разом з відзивом до суду відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому ТОВ «Вердикт Капітал» вказує на необхідність доведення позивачем складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правовою допомоги. На цій підсаві просять відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 6 серпня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що нотаріально посвідчених кредитних договорів позивач ані з ТОВ «Вердикт Капітал», ані з ТОВ «ФК «Дінеро» не укладала, тому нотаріус був позбавлений права вчиняти виконавчий напис про стягнення з позивача коштів за кредитним договором. Розмір заборгованості, який вказаний у виконавчому написі № 84134, стороною позивача не визнається. Крім того представник позивача вказував на необхідність стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., оскільки в позовній заяві помилково вказано такі витрати в розмірі 5000 грн.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волинської області Остапенко Є.М. та приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С., будучи належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомляли.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Згідно з копією виконавчого напису від 3 червня 2021 року № 84134, вчиненого на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», якому ТОВ «ФК «Дінеро» відступило право вимоги до позивача, грошові кошти за період з

31 жовтня 2019 року по 26 травня 2021 року, а саме: 8100 грн. тіла кредиту, 13891,50 грн нарахованих та несплачених процентів та комісії за кредитним договором № AG7978991 від 10 травня 2019 року, укладеним між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 , та 50 грн. – плати за вчинення виконавчого напису.

З копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. від 4 серпня 2021 року слідує, що у виконавчому провадженні під № 66363231 звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису № 84134 від 3 червня 2021 року про стягнення з останнього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі – Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1

ст. 39 Закону). Цими актами є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за

№ 282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 88 Закону (в редакції чинній, на момент вчинення виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Таким чином, за результатами аналізу вищенаведених норм, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК, статей 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону в такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі

№6-887цс17.

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого

2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі

№ 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 3 серпня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався нотаріально посвідчених договорів.

У судовому засіданні сторона позивача не визнала заборгованість вказану у виконавчому написі, а представник позивача Собковський С.С. зазначив, що

ОСОБА_1 не укладала нотаріально посвідчених кредитних договорів ані з

ТОВ «Вердикт Капітал», ані з ТОВ «ФК «Дінеро». Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача щодо неукладення останнім з ТОВ «Вердикт Капітал» чи ТОВ «ФК «Дінеро» нотаріально посвідчених кредитних договорів. Крім цього, з наданих суду документів неможливо встановити чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем. При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо безспірності заборгованості, оскільки саме лише твердження, що у разі відсутності ознаки безспірності нотаріус відмовив би у вчиненні виконавчого напису не може бути підставою для визнання вказаної події встановленою.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного виконавчого напису № 84134 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 908 грн.

Також на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн.

Крім того, підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат за надану правничу допомогу.

Так, згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як слідує із копії договору про надання правової (правничої) допомоги

від 4 серпня 2021 року, ордеру серії ВЛ № 000009098 про надання правової допомоги від 4 серпня 2021 року судом встановлено, що адвокатом Собковським С.С. надавалася правнича допомога ОСОБА_1 у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до копії розрахунку до договору про надання правової (правничої) допомоги від 4 серпня 2021 року така допомога полягала у: попередній консультації щодо характеру спірних правовідносин, узгодження правової позиції (витрачений час 30 хв., вартість 500 грн.), підготовка та подання до суду позовної заяви (витрачений час 3 год., вартість 3000 грн.), підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову (витрачений час 1 год., вартість 1000 грн.), представництво інтересів у суді (вартість 1500 грн.). Загальна сума оплати послуг професійної правничої допомоги складає 6000 грн.

Копією квитанції до прибуткового касового ордера від 5 серпня 2021 року № 35 підтверджено сплату ОСОБА_1 адвокату Собковському С.С. коштів в розмірі 6000 грн. за договором про надання правової (правничої) допомоги від 4 серпня 2021 року.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 5000 грн. є співмірним по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, ЦПК, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 3 червня 2021 року № 84134 про стягнення з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором від 10 травня 2019 року № AG7978991 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у користь ОСОБА_1 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 14 вересня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 36799749).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5); приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович (м. Луцьк, просп. Прогресу, 7).

Суддя: В.Б. Требик