Рішення № 99565323, 10.09.2021, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/600/21

п/с: 2/164/435/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Шумік О.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що він являється спадкоємцем за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті позивач своєчасно у визначений законом термін фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємців за заповітом на дане майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача ОСОБА_1 , є інші діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 , а також право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0.2500 га, яка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, що призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Березиня” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Мох” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, що були виділені ОСОБА_2 у власність згідно рішення Лишнівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 7/3 від 20 червня 1997 року.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 , представник відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області в судове засідання не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Представник відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_6 та представника відповідача - Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно абзацу 6 п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являвся власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області. Рішенням Лишнівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 7/3 від 20 червня 1997 року ОСОБА_2 було виділено у власність, шляхом приватизації, земельну ділянку, площею 0.2500 га, яка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, що призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Березиня” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Мох” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті позивач своєчасно у визначений законом термін фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Спадкоємців за заповітом на дане майно немає. Спадкоємцями за законом на це майно, крім позивача ОСОБА_1 , є інші діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , однак вони у встановлений законом строк не вчинили будь-яких дій, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , на спадкове майно не претендують. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 квітня 2004 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 8 серпня 1956 року, довідки Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області № 421 від 18 серпня 2020 року, витягу з погосподарської книги № 1 за 2001-2005 роки Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, висновку про відповідність будинковолодіння по АДРЕСА_1 діючим будівельним, санітарним та пожежним нормам від 19 квітня 2021 року, витягу з рішення Лишнівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 7/3 від 20 червня 1997 року, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64321565 від 12 квітня 2021 року, нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відмову від спадщини, постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 339/02-31 від 12 квітня 2021 року та № 438/02-31 від 13 травня 2021 року, повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 592/01-16 від 23 червня 2021 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 , фактично набув право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1 .

Суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 , являючись спадкоємцем за законом, має право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0.2500 га, яка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, що призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Березиня” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Мох” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, що були виділені спадкодавцю ОСОБА_2 у власність згідно рішення Лишнівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 7/3 від 20 червня 1997 року, слід визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, які належали ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” на земельну ділянку, площею 0.2500 га, яка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться по АДРЕСА_1 , після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, що призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Березиня” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, земельну ділянку, площею 0.2000 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, знаходиться в урочищі „Мох” на території с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, після реорганізації - с. Лишнівка Камінь-Каширського району Волинської області, що були виділені у власність згідно рішення Лишнівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 7/3 від 20 червня 1997 року, які належали ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар