Постанова № 99561734, 13.09.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2488/21 Провадження № 3/459/1076/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Дем’яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу керівником ТзОВ «ГЗФ «Центр», місце проживання: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №579/Ж12/13-01-18-09-12 від 06.08.2021 року, ОСОБА_1 , будучи керівником ТзОВ «ГЗФ «Центр» допустила неподання до контролюючого органу аудиторського висновку до 10 червня 2021 року (акт №15948/13-01-18-09-12/41808131 від 05.06.2021 року, чим порушено абзац четвертий п.46.2 ст.46 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечила свою вину та пояснила, що ТОВ «ГЗФ «ЦЕНТР», керівником якого вона являється, не є надрокористувачем, і не має жодних дозвільних документів передбачених чинним законодавство та не видобуває корисні копалини, зокрема кам`яне вугілля. Підприємство закуповує вугільну продукцію (рядове вугілля, гірничу масу) у видобувних підприємств, шахт, інших операторів ринку вугільної продукції та здійснює збагачення такої, зокрема очищення, сортування, калібрування, подрібнення, кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання, а також подальшої реалізації споживачам. У відповідності до діючого законодавства України, відповідно до переліку класифікації видів економічної діяльності для здійснення збагачення корисних копалин, при реєстрації державним реєстратором було зазначено КВЕД згідно класифікатору 05.10 Добування кам`яного вугілля. Цей клас включає: добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Оскільки чинним законодавством не передбачено іншого КВЕДу для здійснення збагачення корисних копалин, то вибір при здійсненні діяльності зупинили на цьому КВЕДі. В своїй діяльності підприємство не використовує надра для видобування вугілля кам`яного. Саме тому здійснюється покупка вугільної продукції, яку в подальшому пересіюють, дроблять та збагачують з метою продажу продукції. Оскільки ТзОВ «ГЗФ «Центр» не належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічних акціонерних товариств, суб`єктів природних монополій на загальнодержавному ринку та суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відтак не відноситься до організацій, про які йдеться в Законі № 466, а тому не зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та подавати контролюючому органу, відповідно до п.46.2 Податкового Кодексу України, а відтак просила провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.

Відповідно до абзацу 2 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 652-VIII від 17.07.2015, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Згідно абз. 4 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. При цьому, у разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків) (штраф в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.).

Таким чином, аналіз норми абз. 2 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що зазначена норма Закону в частині визначення кола платників податку на прибуток, на яких податковим законодавством України покладається обов`язок з оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, містить відсильну норму до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) норми якого, у такому разі, як і норми ПК України, при вирішенні відповідних спірних правовідносин набувають ознак норм «спеціального права», що підлягають першочерговому застосуванню при вирішенні спірних правовідносин щодо визначення кола суб`єктів, зобов`язаних на «оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом» .

В свою чергу, норми абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) чітко визначають коло осіб на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, до яких відносяться: підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів); публічні акціонерні товариства; суб`єкти природних монополій на загальнодержавному ринку; суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Вищеперелічені платники податку на прибуток зобов`язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

Крім того, до кола суб`єктів, зобов`язаних на «оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом» , нормою абз 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) з 01.01.2019р., згідно Закону № 2164-VIII від 05.10.2017р., віднесено наступні підприємства: великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів; середні підприємства.

В свою чергу, зазначені платники податку на прибуток зобов`язані не пізніше 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Натомість, згідно абз 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), «Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)».

Таким чином, враховуючи зміст та місце норм абз. 2 та 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) в їх логічно-послідовному взаємозв`язку у структурі норм ст.14 цього Закону, вбачається висновок про те, що під «великими» та «середніми» підприємства, передбаченими абз 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), маються на увазі або повинні матись на увазі «фінансові установи» , оскільки зміст наступної норми у структурі даної статті Закону - абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) містить посилання на «Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств…» .

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. № 2664-III (з наступними змінами та доповненнями) під «фінансовою установою» цим Законом розуміється юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Товариство з обмеженою відповідальність «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центр» здійснює свою діяльність під основним КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля:добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання.

Тобто, ТзОВ «ГЗФ «Центр» не є «фінансовою установою» відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. № 2664-III (з наступними змінами та доповненнями), у зв`язку з чим не може бути віднесено контролюючим органом до «платників податку на прибуток, зобов`язаних оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком» , визначених нормами абз. 2 та 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

В свою чергу, як зазначалось вище, нормою абз.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено наступне коло осіб на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Так, термін «підприємства, що становлять суспільний інтерес» запроваджено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164 (далі - Закон України №2164).

Крім того, Законом України №2164 введено класифікацію підприємств та означені критерії поділу підприємств (окрім бюджетних установ) на мікро-, малі, середні і великі - ч. 2 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

Отже, згідно ст. 1 Закону України №2164, до «підприємств, що становлять суспільний інтерес» , належать: підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів; банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (окрім фінансових установ і недержавних пенсійних фондів, які належать до мікро- і малих підприємств); усі великі підприємства незалежно від організаційно-правової форми і форми власності.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) під «великим підприємством» цим Законом розуміється підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - понад 250 осіб.

Натомість, матеріали справи не містять доказів, що ТзОВ «ГЗФ «Центр» відповідає приведеним вище критеріям «підприємства, що становлять суспільний інтерес» .

Також абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, також віднесено публічні акціонерні товариства.

ТзОВ «ГЗФ «Центр» за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю, у зв`язку з чим і за цим критерієм не є суб`єктом, на якого абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, віднесено також «суб`єкти природних монополій на загальнодержавному ринку» .

Однак, ТзОВ «ГЗФ «Центр» відповідно до критеріїв визначення монопольного становища суб`єктів господарювання на ринку, запроваджених Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, не є «суб`єктом природної монополії на загальнодержавному ринку» , оскільки не є суб`єктом ринку товарів та послуг, межі якого охоплюють територію держави.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, крім іншого, віднесено «суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях» .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018р. № 2545-VIII (з наступними змінами та доповненнями) під «видобувними галузями» спеціальним Законом розуміються «…галузі промисловості, пов`язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту» .

Згідно відомостей про ТзОВ «ГЗФ «Центр» з ЄДРПОУ, розміщених на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/), комунальне підприємство здійснює наступні види діяльності: 05.10 Добування кам`яного вугілля (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Однак, як вбачається з поданого заперечення та роздруківок з Веб-порталу Міністерства енергетики та захисту довкілля, ані в розділі «Дозволи», ані в розділі «Заяви» за критерієм пошуку за ідентифікаційним кодом юридичної особи, відомості про ТзОВ «ГЗФ «Центр» відсутні. Крім того, як вбачається з штатного розпису підприємства, в штаті такого наявні лише три працівника, що унеможливлює здійснення діяльності з видобування корисних копалин. Разом з тим, КВЕД 05.10 включає в себе здійснення діяльності в тому числі і з очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пересування і т.ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання.

Таким чином, діяльність ТзОВ «ГЗФ «Центр» не пов`язана з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення та відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018р. № 2545-VIII (з наступними змінами та доповненнями), у зв`язку з чим суддя дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення підприємства до «суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях» , а рівно до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, за цим критерієм.

Оскільки ТзОВ «ГЗФ «Центр» не підпадає жодному з критеріїв, визначених нормами абз. 1 - 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), тому не відноситься до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов`язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, у зв`язку з чим керівник підприємства не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності з підстав нібито порушення ними п. 46.2 ст. 46 ПК України у зв`язку з неподанням ТзОВ «ГЗФ «Центр» річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом за 2020 рік, граничний термін подання якого закінчився 10.06.2021р.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КупАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, провадженням закрити у зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська