Ухвала суду № 99560826, 06.09.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6491/17 1-кп/335/79/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 р. Орджонікідзевський районний суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Рибалко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Огнев`юк Н.В.

процесуального прокурора Михайлової Ю.І.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої – адвоката Лісняка Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107 б, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080060003388 від 26.07.2015, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 06.11.2014 по 12.07.2016 включно, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Саліан», будучи службовою особою, вчинив службову недбалість, яка полягала у невиконанні та неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків, а саме – загибелі ОСОБА_3 , яка сталася 26 липня 2015 року внаслідок ураження електричним струмом на незаземленій ділянці електричної мережі приватного підприємства «Саліан» за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 77, за наступних обставин.

ОСОБА_2 , як директор ПП «Саліан», повинен був організувати виробничо-господарську діяльність підприємства, вирішувати всі питання в межах наданих йому прав, доручати виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам, тобто ОСОБА_2 є службовою особою, яка постійно обіймала на вказаному підприємстві посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських і контрольно-наглядових обов`язків.

Відповідно до законодавства України, яке діяло в період виконання ОСОБА_2 службових обов`язків директора ПП «Саліан», саме на директора господарюючого суб`єкта – юридичної особи покладались обов`язки щодо організації належної та безпечної експлуатації електрогосподарства цього господарюючого суб`єкта.

Однак, ОСОБА_2 , з 06.11.2014, тобто після призначення на посаду директора ПП «Саліан», розуміючи суспільну небезпеку неналежного функціювання електромереж і електрообладнання підприємства, а також необхідність усунення ризиків ймовірних нещасних випадків із завданням шкоди життю та здоров`ю широкого кола осіб, неналежним чином прийняв від попереднього директора ОСОБА_4 електромережі та електрообладнання підприємства, не перевірив ретельно їх стан, а також не упевнився в їх належному та безпечному функціонуванні, відсутності уламок і дефектів.

В подальшому, ОСОБА_2 , при виконанні своїх службових обов`язків директора ПП «Саліан», діючи недбало, проігнорував нагальну необхідність організації та забезпечення перевірки, ремонту й налаштування електромережі та електрообладнання підприємства, внаслідок чого не виконав покладені виключно на нього функції забезпечення належної й безпечної експлуатації електрогосподарства ПП «Саліан».

Обов`язки керівника господарюючого суб`єкта – юридичної особи щодо організації забезпечення належної та безпечної експлуатації електроустановок визначалися, зокрема, наступними спеціальними законодавчими актами: Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1143/13017); Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за № 93/2533).

Таким чином, в період з 06.11.2014 по 12.07.2016 включно, тобто безпосередньо до моменту звільнення, ОСОБА_2 , як директор ПП «Саліан», що наділений всіма необхідними адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями, будучи відповідальним за організацію належної й безпечної експлуатації електрообладнання і електромереж, які використовувалась ПП «Саліан», недбало та несумлінно ставлячись до своїх службових обов`язків, нехтуючи вище переліченими спеціальними нормами законодавства, не виконав всіх передбачених законодавством необхідних та обов`язкових дій, направлених на належне й безпечне утримання, обслуговування і експлуатацію електромережі й електрообладнання ПП «Саліан», що полягало у наступному.

У порушення абзаців 2, 3 пункту 1.2 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , не забезпечив належну експлуатацію електроустановок згідно з вимогами цих правил та інших нормативних документів, а також надійну роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування.

У порушення пункту 1.4 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , як керівник споживача, не призначив своїм розпорядчим документом особу, відповідальну за електрогосподарство, та особу, яка буде її заміщати у разі відсутності (відпустка, хвороба).

У порушення пункту 1.11 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , допустив можливість експлуатації електроустановок споживача у разі відсутності: власних електротехнічних, електротехнологічних працівників відповідної кваліфікації; договору про надання послуг щодо обслуговування електроустановок з електропередавальною або спеціалізованою організацією при неможливості самостійного здійснення організації експлуатації власних електроустановок споживачем.

У порушення пункту 5.1 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , не організував контроль ані постійний, ані періодичний контроль технічного стану шляхом проведення оглядів, експертного обстеження (технічного діагностування) електроустановок, обладнання, будівель і споруд.

При цьому, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , зобов`язаний був установити періодичність контролю, за наслідками якого мали б складатися відповідні документи (акти огляду, акти і протоколи випробувань та вимірювань), а результати контролю повинні фіксуватись у оперативному журналі, журналі дефектів та неполадок на електроустановках. Всіх цих заходів ОСОБА_2 , як керівник і відповідальна особа ПП «Саліан», не виконав.

У порушення пункту 7.1 розділу VII Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , як керівник споживача, не організував та не проконтролював те, що заземлювальні пристрої електроустановок повинні були відповідати вимогам забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом, захисту електроустановок, а також забезпечення експлуатаційних режимів роботи.

Також директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , як керівник споживача, не організував вжиття заходів, націлених на те, щоб усі металеві частини електрообладнання напругою понад 1 кВ, що при нормальних режимах не перебувають під напругою, були заземлені, а в електроустановках на напругу до 1 кВ – приєднані до захисного РЕ-провідника відповідно до типу заземлення системи (TN, TT, ІT).

Крім того, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , як керівник споживача, не організував вжиття заходів, націлених на те, щоб в електроустановках на напругу до 1 кВ, у яких здійснюється автоматичне вимкнення живлення, повинна бути виконана основна, а за необхідності, і додаткова система зрівнювання потенціалів згідно з вимогами глави 1.7 правил улаштування електроустановок.

У порушення підпункту 1.3.1 пункту 1.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , як керівник споживача, не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме:

-не призначив відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі – особа, відповідальна за електрогосподарство);

-не забезпечив достатню кількість електротехнічних працівників;

-не затвердив Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

-не встановив такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов`язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами – оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

-не забезпечив перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі ПТЕ);

-не забезпечив проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

-не забезпечив проведення технічного огляду електроустановок.

З причин вищевказаної службової недбалості, директор ПП «Саліан» ОСОБА_2 , який обіймав вказану посаду з 06.11.2014 до 12.07.2016 включно та незважаючи на законодавче унормування вказаної діяльності, не забезпечив безпечне використання електромережі й електрообладнання ПП «Саліан», не усунув ризики ймовірних нещасних випадків, що призвело до того, що 26 липня 2015 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у зоні відпочинку, тобто у місці великого скупчення людей, а саме – на міському пляжі, розташованому поряд з кафе «Парус», яке знаходилось у володінні ПП «Саліан» та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на незаземленій ділянці електромережі, що належала на праві власності ПП «Саліан», отримав ураження електричним струмом, внаслідок якого потерпілий загинув.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, як службова недбалість, яка полягає у невиконанні та неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді загибелі людини.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності.

Потерпіла ОСОБА_1 , представник потерпілої – адвокат Лісняк Я.В. заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого, адвокат просив вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 процесуальних витрат на проведення психологічного дослідження.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки в судове засідання призначене на 06 вересня 2021 року, яку 25.08.2021 року отримав представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат Лісняк Я.В., про що свідчить розписка про отримання судової повістки (т.6, а/с 73), суд на підставі ст.325 КПК України вирішив про здійснення судового розгляду без потерпілої ОСОБА_5 .

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень ст. 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України ( в редакції Закону, що діяв на час вчинення діяння), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 був вчинений у період з 06.11.2014 по 12.07.2016 р.р.

При цьому слід зазначити, що в силу ст.12 КК України ( в редакції Закону, діючого на час вчинення діяння) злочин за ч. 2 ст. 367 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 минуло більше ніж п`ять років (тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності), суд за наявності згоди ОСОБА_2 приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

При цьому положення ч. 4 ст. 286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_2 скористався свої правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та має право на таке звільнення, суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

При вирішенні заявлених потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_1 цивільного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 КПК України, рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року №3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у Постанові від 24.05.2018 року (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

З огляду на вищевказане, цивільний позов у кримінальному провадженні слід залишити без розгляду та роз`яснити цивільним позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, арешт, накладений у даному кримінальному провадженні підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Стягнення процесуальних витрат, при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності, КПК України не передбачено. З урахуванням викладеного, клопотання представника потерпілих – адвоката Лісняка Я.В. про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням судово-психологічного дослідження у розмірі 32 949,12 грн. задоволенню не підлягає.

На підставі ст.100 КПК України суд вирішує питання щодо речових доказів.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12015080060003388 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, - закрити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2016 року на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 345552323101, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на підпірну стінку № 3 з майданчиком – інв.№ 0388 площею 275,6 кв.м і площею 2295,0 кв.м, кафе літ.В, кафе літ.Г, кафе літ.Д, бар літ.Е, бар літ.Ж, вбиральню літ.З, шашличну літ.И, - скасувати.

Арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2017 року на нежитлове приміщення площею 50,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 5409323101; нежиле приміщення площею 59,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 3934601; квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 180250; квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер 21882178, - скасувати.

Речові докази: письмові документи, зазначені в постанові слідчого від 23.05.2017 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження; фрагмент електричного кабелю, переданий до камери схову Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали : 10.09.2021 року о 13:00 год.

Суддя Н.І.Рибалко