Вирок № 99560252, 13.09.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4016/17

Номер провадження 1-кп/585/31/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Машини І.М.,

за участю: секретаря с/з Холод О.В.,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12017200000000186 від 30.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Городець, Овруцького району, Житомирської області, громадянина України, не судимого, маючого вищу освіту, працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення прокурора Алєксєєва М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Нестеренка М.В.,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наступних обставин.

Так, наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.05.2008 №207-к призначений за контрактом на посаду директора Державного підприємства «Роменське лісове господарство» (далі - ДП «Роменське лісове господарство»).

Згідно Статуту ДП «Роменське лісове господарство», затвердженого 20.06.2011 зі змінами, органом управління підприємства є його директор, до повноважень якого віднесено:

-нести відповідальність за стан діяльності підприємства;

-представляти інтереси підприємства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях;

-розпоряджатися коштами та майном відповідно до чинного законодавства України;

-відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Згідно із Контрактом від 08.05.2008, укладеним з Державним комітетом лісового господарства України (Орган управління майном) в особі першого заступника Голови ОСОБА_2 , керівник державного підприємства має права та обов`язки:

-діяти від імені підприємства, представляти його інтереси на всіх підприємствах, в установах та організаціях;

-укладати господарські та інші угоди;

-видавати доручення;

-відкривати рахунки в банках;

-користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства;

-в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для підрозділів та працівників підприємства;

-зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність;

-діє на засадах єдиноначальності;

-здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність;

-забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану підприємства;

-зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства;

-обіймає посаду на державному підприємстві пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучі службовою особою.

Згідно до вимог ст. 18 КК України службовою особою визнається особа, яка постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснює функції представників влади або місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово займає в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах або організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальними повноваженнями, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом або повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до примітки до статті 364 КК України службовими особами в статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 КК України є, зокрема, особи, які обіймають постійно чи тимчасово на державних або комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Таким чином, обіймаючи посаду директора ДП «Роменське лісове господарство», ОСОБА_1 є службовою особою, оскільки обіймає посаду на державному підприємстві пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. У зв`язку з цим, він є суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення. Майно підприємства, згідно статуту, є державною власністю і передано йому на праві господарського відання.

Так, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ДП «Роменське лісове господарство», будучи службовою особою, діючи умисно та в інтересах третіх осіб - ТОВ «О.П.С.», розуміючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних діянь, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення матеріальної шкоди ДП «Роменське лісове господарство» і бажаючи настання таких наслідків, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату майна - грошових коштів державного підприємства, за наступних обставин.

На засіданні колегії Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства 29.03.2011 начальником управління ОСОБА_3 на виконання доручення голови Державного лісового агентства лісових ресурсів України запропоновано забезпечити адміністративні і виробничі приміщення лісгоспів державною символікою України. Вказана інформація відображена у протоколі засідання колегії.

У подальшому, наприкінці квітня 2011 року директор ДП «Роменське лісове господарство» ОСОБА_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, в інтересах третіх осіб - ТОВ «О.П.С.», маючи умисел на розтрату грошових коштів підприємства, за наслідками проведених переговорів з представниками ТОВ «О.П.С.», прийняв рішення про укладення договору на поставку товару, а саме Герб малий, Герб лісу, Фото Президента (24х18), Фото Президента (50х37) (далі - символіка), яка у подальшому мала б розміщуватись у кожному службовому кабінеті підприємства по одному комплекту на кабінет.

З цією метою ОСОБА_1 23.04.2011 уклав договір № 08/13-192 з ТОВ «О.П.С.» в особі директора ОСОБА_4 на предмет закупівлі сувенірної продукції відповідно до рахунку-фактури № ОПС?004676 від 26.04.2011, а саме: Герб малий вартістю 780,83 грн., в кількості 16 шт. на суму 12493,28 грн.; Герб лісу вартістю 780,83 грн., в кількості 16 шт., на суму 12493,28 грн.; Фото Президента (24х18) вартістю 125 грн. в кількості 43 шт. на суму 5375 грн.; Фото Президента (50х37) вартістю 291,67 в кількості 12 шт. на суму 3500,04 грн., всього з ПДВ - 40634 грн.

Згідно до видаткової накладної № ОПС-008601 від 05.07.2011 керівником державного підприємства ОСОБА_1 для 18 службових приміщень підприємства була закуплена наступна сувенірна продукція: герб малий за ціною 780,83 грн. в кількості 16 шт., герб лісу за ціною 780,83 грн. в кількості 16 шт., фото Президента (розміром 24х18 см) за ціною 125 грн. в кількості 43 шт., фото Президента (розміром 50х37 см) за ціною 291,67 грн. в кількості 12 шт., - на загальну суму 40634 грн. з ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення № 1024 від 23.05.2011, яке підписане ОСОБА_1 , кошти державного підприємства у сумі 40634 грн. були перераховані у повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ «О.П.С.». Отримані кошти від реалізації сувенірної продукції в подальшому товариством були використані у ході господарської діяльності.

Таким чином, достовірно знаючи, що ДП «Роменське лісове господарство» має у розпорядженні 18 службових кабінетів, де розташовані робочі місця працівників, усвідомлюючи те, що для вказаних службових приміщень необхідно аналогічну кількість комплектів символіки, ОСОБА_1 придбав у ТОВ «О.П.С.» зайві 25 одиниць фото Президента (розміром 24х18 см) по ціні 125 грн. за одиницю загальною вартістю 3125 грн. та оплатив їх за рахунок коштів підприємства.

Крім того, в ході проведення з 18.10.2011 по 21.10.2011 планової ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Роменське лісове господарство» за період з 01.01.2009 по 31.07.2011 (акт № 16-23/17 від 17.11.2011) встановлено факт завищення ціни сувенірної продукції за договором поставки товару № 8/13-192 з ТОВ «О.П.С.», що підтверджено висновком комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 10350/11-16/10366/11-14 від 28.09.2011.

Так, згідно з висновку комісійної судово-товарознавчої експертизи за №17159/17160/17-53 від 03.10.2017 ринкова вартість сувенірної продукції станом на липень 2011 року складала: настінний Малий Державний герб України - 500,00 грн.; настінний Герб Держагентства лісових ресурсів України (Малий державний Герб України) - 500,00 грн.; настінний кольоровий фотопортрет президента України ОСОБА_5 обрамований прямокутною рамкою з деревини (розміри: рамки 56х42 см., рамеру підкладки зворотної сторони 50х37 см.) - 180,00 грн.; настінний кольоровий фотопортрет президента України ОСОБА_5 обрамований прямокутною рамкою з деревини (розміри: рамки 29х22 см., рамеру підкладки зворотної сторони 24х18 см.) - 57,00 грн.

Розтратою майна є незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачення майна, яке було ввірене особі чи перебувало в його віданні.

Під час укладення договору, перебуваючи на робочому місці в приміщені ДП «Роменське лісове господарство» розташованого за адресою: м. Ромни, вул. Сумська, буд. 108, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій та, як результат, настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди державному підприємству, і бажав їх настання, а тому діяв з прямим умислом.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи всупереч інтересів державного підприємства в інтересах третіх осіб, діючи умисно, протиправно, придбав зайві 25 портретів Президента (розміром 24х18 см) на загальну суму 3125 грн., а також придбав за завищеною на 11550,60 грн. ціною герб малий в кількості 16 шт. (за ціною 780,83 грн. замість 500 грн. за одиницю), герб лісу в кількості 16 шт. (за ціною 780,83 грн. замість 500 грн. за одиницю), фото Президента (розміром 24х18 см) в кількості 18 шт. (за ціною 125 грн. замість 57 грн. за одиницю), фото Президента (розміром 50х37 см) в кількості 12 шт. (за ціною 291,67 грн. замість 180 грн. за одиницю). Внаслідок цього допущено розтрату коштів ДП «Роменське лісове господарство» на користь ТОВ «О.П.С.» на загальну суму 14675,60 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, не визнав у повному обсязі, та надав суду пояснення про те, що в 2011 році працював на посаді директора ДП «Роменське лісове господарство». На колегії Сумського лісового управління було зачитане доручення голови Державного лісового Агентства України про те, щоб державні підприємства придбали державну символіку в т.ч. герб лісового господарства. Цим питанням займався хтось із його підлеглих. Хто саме - він не пам`ятає. Підприємством було зроблено запит у декілька організацій, на що факсом чи електронною поштою були отримані декілька пропозицій, які були дорожче за пропозицію від ТОВ «О.П.С.». Продукція ТОВ «О.П.С.» мала переваги в тому, що була не дорожче за продукцію інших постачальників, у вартість продукції входила доставка до підприємства у місто Ромни, продукція була ручної роботи з деревини і в асортименті був саме герб лісу, який нікому не потрібен крім лісгоспів, якого немає у широкому продажу, і його треба окремо замовляти. Як керівник підприємства, він мав повноваження розпоряджатися коштами підприємства від власної господарської діяльності, які і були використані у даній закупівлі, виходячи лише із потреб підприємства і жодним законом, Статутом підприємства, іншими керівними документами він не був обмежений у сумі правочину чи у кількості товару, який закуповується. З експертною оцінкою купленої підприємством продукції не згоден, бо експертами не враховане те, що у вартість купленої ним продукції входила вартість доставки до складу покупця. Також, обвинувачення в тому, що на підприємстві кабінетів було менше за кількість купленої сувенірної продукції не відповідає дійсності, бо під час досудового розслідування бути пораховані лише кабінети приміщення центрального апарату, а кабінети підрозділів лісгоспу не були враховані у обвинуваченні, а саме семи лісництв: Томашівського лісництва, Роменського лісництва, Глинського лісництва 1, Глинського лісництва 2, Недригайлівського лісництва 1, Недригайлівського лісництва 2, Липоводолинського лісництва, а також складу, цеху і автогаражу. Крім кабінетів, сувенірну продукцію було доречно розмістити і в інших приміщеннях, де могли знаходитися люди.

Після доставки купленої сувенірної продукції вона була розвезена по структурних підрозділах і приміщеннях, і, за виключенням фото Президента України ОСОБА_5 , використовуються до теперішнього часу.

В 2011 році на підприємстві була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності, Акт якої був йому оголошений і був оскаржений підприємством за результатами чого висновки Акту не підтвердилися, про що є рішення суду.

Також вважає, що якби він вчинив розтрату на чиюсь користь, то ця особа мала б також бути притягнутою до кримінальної відповідальності за співучасть поряд із ним.

Судом у судовому засіданні досліджені наступні докази:

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила суду, що працювала у ДП «Роменське лісове господарство» з квітня 2016р. на посаді виконуючого обов`язки головного бухгалтера. Про події закупівлі сувенірної продукції у 2011 році їй нічого невідомо, бо на той час на підприємстві вона ще не працювала. Коли вона прийшла на роботу у її службовому кабінеті не було фото Президента України. На час її роботи підприємство налічувало наступні структурні підрозділи: Погруз пункт, Глинське лісництво, Недригайлів 1, Недригайлів 2, Роменське лісництво, Томашівське, Липоводолинське і гараж - всього вісім. І сама контора теж як підрозділ. Коли вона стала працювати Президентом України вже був ОСОБА_7 і портрети ОСОБА_5 вже не висіли, але вона по підрозділах і лісництвах бачила герби України і герби лісу, які також були на балансі.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила суду, що в Роменському лісовому господарстві працювала з 2003 року по 2017 рік бухгалтером. Їй відомо, що в 2011 році була закуплена державна символіка, проте за чиєю ініціативою, в якій кількості вона не знає. Символіка висіла по усіх кабінетах і у лісництвах. В її кабінеті висів портрет Президента, а також в інших кабінетах, коридорах і по лісництвах.

Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснила суду, що в ДП «Роменське лісове господарство» працювала з 09.08.1999р. по 27.08.2018р. Пам`ятає, що підприємством закупалася державна символіка, проте в якій кількості, для якої потреби вона не пам`ятає. У лісовому господарстві було сім підрозділів. У кожному підрозділі була символіка, зокрема фото Президента ОСОБА_5 і герби. Особисто у її кабінеті також була символіка. Вказане майно перебувало на балансі підприємства і було закріплене за кожним підрозділом.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пояснив суду, що в 2011 році працював лісничим Глинського лісництва ДП «Роменське лісове господарство». В 2011 році на Глинське лісництво було закуплене три портрети ОСОБА_5 один великий і два малих. А також герб лісу і герб України. Вказану символіку видавав завгосп. По якій ціні закуповувалася символіка йому не відомо. Один портрет висів у кабінеті лісничого, другий - у бухгалтерії і третій - у актовому залі. Герби висіли в актовому залі. Згодом герби залишилися висіти в актовому залі, а портрети здали у лісгосп. Деякі приміщення лісництва не були облаштовані державною символікою і за бажанням для облаштування усіх приміщень можна було придбати ще сувенірні вироби.

Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , пояснив суду, що в 2011 році він працював лісничим Томашівського лісництва Роменського лісгоспу. Йому, як лісничому, видавалася символіка: герб лісу, герб України. Також портрети, кількість яких свідок не пам`ятає. Символіка була розміщена по службових кабінетах лісничого, його помічника, бухгалтерії і в актовому залі. Символіка перебувала на балансі підприємства. Після зміни Президента України фото ОСОБА_5 були здані на склад, а герби до теперішнього часу знаходяться у приміщеннях лісгоспу.

Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , пояснила суду, що в 2011 році вона працювала інженером з підготовки кадрів ДП «Роменський лісгосп». З приводу обставин закупівлі підприємством сувенірної продукції їй нічого не відомо. Пам`ятає, що портрет Президента України висів у приймальній.

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомила суду, що в 2011 році вона займала посаду головного юрисконсульта Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. Проте, про закупівлю в 2011 році держлісгоспами державної символіки їй нічого невідомо, бо вона на той час знаходилася у декретній відпустці.

Свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , пояснила суду, що у ДП «Роменське лісове господарство» вона працювала з 06.08.1987р. по 22.02.2019р. на посаді бухгалтера. У будівлі лісгоспу по АДРЕСА_2 є дев`ять приміщень. Пам`ятає, що купувалося багато сувенірної продукції. В її обов`язки входило її оприбуткувати та забезпечити її використання. Обставин закупівлі, визначення якості, кількості та характеристик сувенірної продукції не знає. Коли привезли продукцію, то роздали по лісництвах у структурних підрозділах, яких нарахувала дев`ять. В її особистому кабінеті висів портрет Президента України ОСОБА_5 . Також герби і фото були і в інших приміщеннях. Герби висіли у приміщеннях лісгоспу до теперішнього часу.

Свідок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 пояснила суду, що працювала в Роменському лісовому господарстві з червня 2012 року по 13.09.2018р. бухгалтером. Про закупівлю підприємством сувенірної продукції в 2011 році їй нічого невідомо, бо вона прийшла працювати на підприємство роком пізніше. Портрети Президента України, герби висіли в кожному кабінеті лісгоспу і лісництв і вона особисто бачила сувенірну продукцію під час інвентаризацій, які призначалися кожного року.

Судом досліджені письмові докази, подані стороною обвинувачення:

- постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 30.09.2017, відповідно до якої з матеріалів досудового розслідування №12014200000000173 від 29.07.2014р. в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191 КК України, згідно із переліком (Т.1 а.с. 119-120, 124-125);

- додаток №2 до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 30.09.2017р. (у кримінальному провадженні №12014200000000173), який містить перелік матеріалів, які підлягають виділенню в окреме провадження щодо ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 126-127);

- договір на поставку товару № б/н від 23.04.2011 укладений між ТОВ «О.П.С.» та ДП «Роменське лісове господарство», від імені якого діяв ОСОБА_1 , відповідно до якого ТОВ «О.П.С.» (Постачальник) здійснює продаж і доставлення символіки (далі за текстом товар), у відповідності із замовленням ДП «Роменське лісове господарство» (Покупець), а покупець оплачує товар, який придбавається, у порядку та на умовах, обумовлених даним договором. Номенклатура, кількість і ціна кожної одиниці товару попередньо узгоджується сторонами і встановлюється у рахунку-фактурі Постачальника на кожну одиницю товару, який з моменту належного оформлення вважається специфікацією і невід`ємною частиною договору (Т. 1 а.с. 129-130);

- рахунок-фактура від 26.04.2011 №ОПС-004676, складений від імені Постачальника ТОВ «О.П.С.», одержувачем в якому зазначене Державне підприємство «Роменське лісове господарство», умова продажу попередня оплата, на наступний товар: Сувенір «Герб малий» вартістю 780,83 грн., в кількості 16 шт. на суму 12493,28 грн. без ПДВ; Сувенір «Герб лісу» вартістю 780,83 грн., в кількості 16 шт. на суму 12493,28 грн. без ПДВ; Сувенір «Фото Президента» (24х18) вартістю 125 грн. в кількості 43 шт. на суму 5375,00 грн. без ПДВ; Сувенір «Фото Президента» (50х37) вартістю 291,67 в кількості 12 шт. на суму 3500,00 грн. без ПДВ. Всього з ПДВ 40634,00 грн. ( Т. 2 а.с. 69);

- видаткова накладна №ОПС-008601 від 05.07.2011, постачальником в якій зазначене ТОВ «О.П.С.», одержувачем в якому зазначене ДП «Роменський лісгосп» на наступний товар: Сувенір «Герб малий» за ціною 780 гривень 83 копійок в кількості 16 штук, Сувенір «Герб лісу» за ціною 780 гривень 83 копійок в кількості 16 штук, Сувенір «Фото Президента» (24х18) за ціною 125 гривень в кількості 43 штук, Сувенір «Фото Президента» (50х37) за ціною 291 гривня 67 копійок в кількості 12 штук. Загальна сума товару - 40634,00 грн. з ПДВ. (Т.2 а.с.70);

- Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Роменське лісове господарство» за період з 01.01.2009 по 31.07.2011, відповідно до якого в 2011 році між Державним підприємством «Роменське лісове господарство» в особі ОСОБА_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О.П.С.» (далі ТОВ «О.П.С.») в особі ОСОБА_4 (Постачальник) проводились розрахунки згідно договору на поставку товару від 23.04.2011р. без номеру, відповідно до якого постачальник здійснює продажі доставку символіки (товар) у відповідності до замовлень Покупця. Проведеним аналізом порівняння цін на придбані фото Президента України, герби малі та герби лісу, з цінами на відповідну продукцію, викладеними у висновку №10530/11-16/10366/11-14 комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.09.2011р., встановлено, що ціни на фото Президента України, герби малі та герби лісу значно відрізняються від закупівельних цін. Загальна орієнтовна різниця в ціні за весь товар від Постачальника, отриманий по видатковій накладній від 05.07.2011 №ОПС-008601, з урахуванням ПДВ складає 20046,20 гривень. Проведеною інвентаризацію встановлено, що герби малі, герби лісу та фото Президента України є в наявності. Ревізією дотримання законодавства при здійсненні операцій по зарахуванню коштів на рахунки за січень-липень 2011 року порушень не встановлено (Т. 1 а.с. 167-169);

- висновок за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 23.03.2017р. №03-23-17/к, складений експертами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням ПДВ за одиницю виробу кожного зі зразків досліджуваної сувенірної продукції на внутрішньому ринку України в 2011 році, у тому числі у квітні-травні цього року становить: «Малий Державний Герб України» - 500,00 грн., «Малий державний Герб України Держагенства лісових ресурсів - 500,00 грн., «Фотопортрет президента України ОСОБА_5 » у рамці розміром 22х29, який зазначений у постанові розмірами «24х18» - 56,60 грн., «Фотопортрет президента України ОСОБА_5 » у рамці розміром 42 х 56 см, який зазначений у постанові розмірами «50х37» - 179,50 грн. (Т.2, а.с. 4-21).

Згідно п 2.1. зазначеного висновку джерелами інформації явилися наступні веб сайти мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_14 ІНФОРМАЦІЯ_15 ІНФОРМАЦІЯ_16 ІНФОРМАЦІЯ_22, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ІНФОРМАЦІЯ_29, тощо. В пункті 2.2. зазначено, що експертом використано власну базу даних щодо цінової інформації виробів різних товарних груп(Т.2 а.с. 4-21);

- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_28 і ОСОБА_29 від 03.10.2017 №17159/17160/17-53 за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12014200000000173 відповідно до якої середня ринкова вартість, наданих на дослідження об`єктів станом на липень 2011 могла складати: - настінний Малий державний герб України 500,00 грн.; - настінний Герб Держлісагенства лісових ресурсів України 500,00 грн.; - настінний кольоровий фотопортрет Президента України ОСОБА_5 обрамований прямокутною рамкою з деревини за склом. Розміри: рамки 56х42., рамеру підкладки зворотної сторони: 50х37см. 180,00 грн.; - настінний кольоровий фотопортрет Президента України ОСОБА_5 обрамований прямокутною рамкою з деревини за склом. Розміри: рамки 29х22., рамеру підкладки зворотньої сторони: 24х18см. 57,00 грн. (Т.2, а.с.25-30).

Згідно п. 2.1. зазначеного висновку експерта цінова інформація інтернет сайтів сувенірної продукції: ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ІНФОРМАЦІЯ_25 , ІНФОРМАЦІЯ_26 (Т. 2 а.с. 25-30);

- технічний паспорт на громадський будинок Лісове господарство №108 літ. А-2, вулиця Сумська, місто Ромни інвентаризаційна справа №327, який відображає склад майна за вказаною адресою (Т. 2 а.с. 34-39);

- штатний розпис апарату управління керівників, професіоналів та фахівців по ДП «Роменському лісгоспу» на 2011 рік, який обліковує 22 посади (Т.2 а.с. 40);

- протокол обшуку від 05.07.2017р., проведеного старшим слідчим СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області Ващенком О.О. (який не був включений у групу слідчих), відповідно до якого у приміщені ДП «Роменське лісове господарство» серед іншого вилучені: 1 . Техдокументація на будівлю; 2. Штатний розпис на 2011 рік; 3. Копія оборотно-сальдової відомості по рах. №1122на 01.07.2017р. (Т. 2 а.с. 51-56);

- довідка ДП «Роменське лісове господарство» від 17.07.2017р. № 1295, відповідно до якої станом на 17.07.2017р. на балансі ДП «Роменське лісове господарство» на бухгалтерському рахунку 112 обліковується герб лісу16 шт, герб малий 14 шт, dсього обліковується 30 одиниць. Дана продукція знаходиться по підрозділах підприємства. (Т.2 а.с. 57);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 1122 на 01.07.2017р. ДП «Роменський лісгосп», якою обліковуються герб малий і герб лісу (Т.2 а.с. 71);

- копія Статуту ДП «Роменське лісове господарство» (нова редакція), зареєстрованого 03.03.2005р., яким визначено статус, мету і предмет діяльності підприємства, майно, права і обов`язки та інше (Т.2 а.с. 72-81);

- наказ Державного Агентства лісових ресурсів України «Про призначення за контрактом ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 призначений за контрактом на посаду директора державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства з 11.05.2011р. по 10.05.2012р. (Т.2 а.с. 82);

- контракт з керівником Державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 11.05.2011р. на термін з 11.05.2011р. по 10.05.2012р., який визначає істотні умови трудових відносин, права і обов`язки сторін, умови дії контракту тощо (Т. 2 а.с. 83-91);

- наказ Державного комітету лісового господарства України від 08.05.2008р. №207-к «Про призначення за контрактом ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 призначений за контрактом на посаду директора державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства з 11.05.2008р. по 10.05.2011р. (Т. 2 а.с. 92);

- контракт з керівником Державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 08.05.2008р. на термін з 11.05.2008р. по 10.05.2011р., який визначає істотні умови трудових відносин, права і обов`язки сторін, умови дії контракту тощо (Т.2 а.с. 93-95);

- наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 27.04.2012р. «Про призначення за контрактом ОСОБА_1 » №181-к, відповідно до якого ОСОБА_1 призначений за контрактом на посаду директора державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства з 11.05.2012р. по 10.05.2013р. (Т. 2 а.с. 96);

- контракт з керівником Державного підприємства «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 27.04.2012р. на термін з 11.05.2012р. по 10.05.2013р., який визначає істотні умови трудових відносин, права і обов`язки сторін, умови дії контракту тощо (Т. 2 а.с. 97-105).

Також, судом досліджені наступні письмові докази, подані стороною захисту:

- довідка ДП «Роменське лісове господарство» від 24.09.2018р. №1089, відповідно до якої в 2011 році у склад ДП «Роменське лісове господарство» входили наступні структурні підрозділи: 1. Недригайлівське лісництво «Недригайлів - 1»; 2. Недригайлівське лісництво «Недригайлів - 2»; 3. Цех переробки деревини; 4. Глинське лісництво «Глинськ - 1»; 5. Глинське лісництво «Глинськ - 2»; 6. Роменське лісництво; 7. Томашівське лісництво; 8. Липово-Долинське лісництво; 9. Нижній склад; 10. Автотранспортний цех; 11. Контора лісгоспу (Т. 2 а.с. 228);

- технічний паспорт на нежитлові приміщення у селищі Липова Долина, від 07.05.2018р., відповідно до якого до складу приміщень входить: 2 побутових приміщення (Т. 2 а.с. 132-140);

- технічний паспорт на Громадський будинок ДП «Роменське лісове господарство» по вул. Центральній, 1 у с. В. Бубни, Роменського району від 30.03.2018р., відповідно до якого до складу приміщень громадського будинку входить: 2 коридори, 3 кабінети, 1 прихожа, 1 житлова, що становить 7 приміщень (Т.2 а.с. 141-150);

- технічний паспорт на Громадський будинок Глинського лісництва ДП «Роменське лісове господарство» від 30.03.2018р., відповідно до якого до складу будинку входять: 5 коридорів, 4 кабінети, 3 житлові, 1 магазин, що становить 13 приміщень (Т.2 а.с. 151-165);

- технічний паспорт на Громадський будинок Томашівського лісництва від 17.10.2017р., відповідно до якого до складу його приміщень входять: 12 коридорів, 3 кабінети, 1 зал, 1 кімната, 10 житлових, 1 торгівельний зал, 4 приміщення, 1 кузня, що становить 33 приміщення (Т.2 а.с. 166-189);

- технічний паспорт на Громадський будинок Недригайлівського лісництва від 17.10.2017р., відповідно до якого до складу його приміщень входять: 2 холи, 6 кабінетів, 1 зал, 6 коридорів, 7 «приміщень», 1 столова, 3 кімнати, 1 магазин, 1 цех, не рахуючи приміщень гаражів, складів, комір і кухонь, що становить 28 приміщень (Т. 2 а.с. 191-208);

- технічний паспорт на громадський будинок Лісове господарство №108 вулиця Сумська місто Ромни від 22.02.2017р., відповідно до якого до складу його приміщень входить 5 коридорів, 13 кабінетів, 2 приміщення, 1 зал, 1 електроцех, 1 токарний цех, 7 кімнат, що становить 30 приміщень (Т. 2 а.с.209-226);

- лист ТОВ «УАПРОМ» адвокату Нестеренку М.В. від 11.01.2018 за вих. №623-ю, відповідно до якого веб сайти: ІНФОРМАЦІЯ_30 зареєстрований 11.02.2010, ІНФОРМАЦІЯ_11 зареєстрований 26.02.12, ІНФОРМАЦІЯ_12 зареєстрований 14.03.2014, ІНФОРМАЦІЯ_16 зареєстрований 17.07.09, ІНФОРМАЦІЯ_23 зареєстрований 12.02.2010 12:27, ІНФОРМАЦІЯ_31 - 24.01.12, ІНФОРМАЦІЯ_27 - зареєстрований 05.06.10, ІНФОРМАЦІЯ_32 доменне ім`я ТОВ «УАПРОМ», ІНФОРМАЦІЯ_18 даного сайту на порталі не виявлено (Т. 3 а.с. 11 на звороті);

- лист ПВП УТГ «Універсал» від 16.03.2018 за вих. №01-1/91 відповідно до якого: веб сайт ІНФОРМАЦІЯ_16 розміщується на платформі Рrom.ua з 05.11.2013, Веб сайт ІНФОРМАЦІЯ_16 не є інтернет-магазином в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», оскільки не використовується для вчинення електронних правочинів, а виключно для інформування потенційних клієнтів про асортимент та ціни продукції підприємства. На сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 не відображається та не зберігається інформація про асортимент та ціни на продукцію за минулі періоди, а виключно актуальна інформація. Станом на 2011 рік сайт ІНФОРМАЦІЯ_16 ще не був створений та сувенірна продукція, перелічена в адвокатському запиті не була представлена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 за весь період його існування (Т.3 а.с. 13);

- лист власника і адміністратора веб сайту ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_24 адвокату Нестеренку М.В. від 19.03.2018 відповідно до якого веб сайт ІНФОРМАЦІЯ_22 є некомерційним та створений для менеджерів з персоналу. Сторінка сайту може бути створена в будь-який час, а також вона може бути автономною і не являтися частиною основного вебсайта, продаж сувенірної продукції за допомогою сайту не здійснюється. Стосовно можливості у осіб, які увійшли на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_22 в 2017 році, знайти асортимент сувернірної продукції і ціни на неї, які були представлені на цьому сайті для продажу в 2011 році, то такої можливості не існувало і не існує (Т. 3 а.с. 16);

- лист від 22.10.2018 співвласника і адміністратора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_33 ФОП ОСОБА_26 , відповідно до якого повідомлено, що за допомогою даного сайту здійснюється продаж продукції, але такої, як вказано у запиті, ніколи не було у продажу та в 2017 році знайти асортимент сувенірної продукції і ціни на неї, які були представлені на цьому веб-сайті для продажу в 2011 році можливості не було і немає (Т. 3 а.с. 39);

- повідомлення про неможливість проведення експертизи від 26.07.2017 №19/119/9-3/2477, виконане на звернення адвоката ОСОБА_27 , відповідно до якого оскільки експерт не володіє ціновою інформацією вищевказаної сувенірної продукції на вказаний в постанові період, відповідно був проведений пошук цінової інформації, були перевірені архівні дані, щодо можливих вартісних показників майна, яке підлягає оцінці, проте в експертній установі відсутні архівні дані щодо вартості даної сувенірної продукції. Також повідомлено, що між подією скоєння кримінального правопорушення та часом отримання експертизи до виконання пройшов значний період часу, цінова пропозиція на дану продукцію постійно змінюється, цінова інформація згідно сайтів мережі Інтернету постійно оновлюється, а ціни можуть змінюватися в залежності від споживчого попиту. Підтвердити або спростувати придбання вказаної сувенірної продукції на момент її придбання герба малого 780,83 грн., герба лісу 780,83 грн., фото Президента України (24х18см) 125 грн., Фото Президента України (50х37см) 291,67 грн. за вказану в Ухвалі суду вартість також неможливо оскільки їх цінова пропозиція окремо на кожні одиницю, станом на липень 2011 року не була виявлена (Т. 3 а.с. 35-36);

У зв`язку з тим, що у матеріалах кримінального провадження міститься декілька висновків експертиз, які суперечать один одному і викликають сумнів щодо реальної можливості експертам, які виконували експертизи за ініціативою сторони обвинувачення, визначити в 2017 році вартість сувенірної продукції, яка купувалася обвинуваченим в 2011році (через 6 років) із використанням, як джерел цінової інформації, веб-сайтів, які були створені після 2011 року, судом задоволене клопотання прокурора про допит у режимі відеоконференції судових експертів ОСОБА_28 і ОСОБА_29, якими складений висновок експертів від 03.10.2017 №17159/17160/17-53.

Проте, незважаючи на неодноразовий виклик експертів через місце їх роботи для допиту і вжиття заходів щодо організації відеоконференції, експерти для допиту жодного разу не з`явилися, через що усунути суперечності між висновками виконаних у кримінальному провадженні експертиз виявилося неможливим.

З огляду на наведене прокурор і захисник для усунення суперечностей попередніх експертних висновків подали суду клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, які були задоволені і ухвалою суду від 15.09.2020 року на підставі ст. 332 КПК України призначена судова товарознавча експертиза, виконання якої було доручене експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Т. 3 а.с. 245-246).

Відповідно до висновку експерта від 13.01.2021р. №СЕ-19-20/32903-ТВ за наслідками проведення повторної судової товарознавчої експертизи визначити ринкову вартість на момент придбання квітень-липень 2011 року ДП «Роменське лісове господарство» сувенірної продукції, придбаної в ТОВ «О.П.С.», а саме «Малий Державний герб України», «Малий Державний герб України Держагенства лісових ресурсів», «Фотопортрет президента України ОСОБА_5 , розміром 24х18», «Фотопортрет президента України ОСОБА_5 , розміром 50х37» не вбачається за можливе. Визначити чи може вартість на момент придбання вказаної сувенірної продукції (квітень-липень 2011 року) з урахуванням доставки до ДП «Роменське лісове господарство», розташованого за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Сумська, 108 становити: «Малого Державного герба України» - 780,83 грн., «Малого Державного герба України Держагенства лісових ресурсів» - 780,83 грн, «Фотопортрета президента України ОСОБА_5 , розміром 24х18» - 125 грн., «Фотопортрет президента України ОСОБА_5 , розміром 50х37» в рамці - 291,67 грн. - не вбачається за можливе (Т. 4 а.с. 8-17).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов такого висновку.

Частинами 1, 2 ст. 2 КК України передбачено, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вини не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

За положеннями ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Водночас, за частинами 1, 2 статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, покладено на сторону, що їх подає.

Суд відповідно до статті 94 КПК України здійснює оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Як встановлено статтею 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стороною захисту зазначається про недопустимість в якості доказу акту ревізії фінансово-господарської діяльностіДП «Роменське лісове господарство», так як ревізор самостійно не порівнював цін, а використав копію висновку № 10350/11-16/10366/11-14 комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження, яка була призначена за замовленням СБУ, при цьому не зазначив збитки, які підлягають відшкодуванню. Так, в акті ревізії відображено, що ревізор порівняв реальну поставку і ціни, наведені у зазначеному висновку.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо недопустимості як доказу акту ревізії, оскільки, відповідно до положень ст. 99 КПК України, висновки ревізій та акти перевірок можуть належати до документів за умови наявності в них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час, зазначений акт не містить відомостей, які підтверджують факт наявності шкоди. Порівняння реальної поставки та ціни, наведеної у висновку дослідження не можуть вважатися встановленням факту придбання продукції за завищеними цінами. Отже, зазначений документ не може вважатися належним доказом.

Сторона захисту, посилаючись на недопустимість як доказу висновку № 10350/11-16/10366/11-14 комплексного експертного товарознавчо-хімічного дослідження від 23.09.2011, зазначає, що наявний у матеріалах даного кримінального провадження висновок у виді його копії, оскільки оригіналу наразі вже не існує, разом з тим, зазначені у ньому розміри сувенірної продукції не відповідають розмірам, зазначеним у обвинувальному акті, крім того, експертне дослідження призначене не в рамках даного кримінального провадження, експерт не попереджений про кримінальну відповідальність.

Суд погоджується з такими доводами, оскільки проведення експертизи до внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань є таким, що суперечить встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, а тому отриманий у такий спосіб доказ не відповідає вимогам допустимості.

Сторона захисту порушує питання про визнання недопустимими таких доказів, як висновок № 03-23-17/к від 23.03.2017 та проведений на його підставі повторний висновок комісійної судової товарознавчої експертизи № 17159/17160/17-53 від 03.10.2017, так як такий висновок одержаний всупереч вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, при цьому відсутній оригінал такого висновку та додатки до нього. З товарознавчої частини наведеного висновку вбачається, що експертом для визначення вартості продукції за основу взято інформацію з веб-сайтів, які є інтернет-магазинами з продажу сувенірної продукції станом на 2017 рік, а не станом на 2011 рік, вказавши про застосування порівняльного методу, при цьому не зазначаючи, що саме порівнювалося. З економічної частини висновку вбачається, що експертом не проведено дослідження завищення цін, а взято такі відомості з акту ревізії.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам, суд виходить з положень ст. ст. 101, 102 КПК України, відповідно до яких висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Висновок експерта має містити, зокрема, опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.

Суд не може погодитися з доводами сторони захисту, що зазначені висновки отримані не у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством, оскільки висновок експерта наданий в межах кримінального провадження за зверненням сторони кримінального провадження.

Разом з тим, суд не може погодитися з зазначеними висновками, виходячи з такого.

Відповідно до товарознавчої частини експертизи експерт, керуючись, в тому числі, власно розробленими методичними рекомендаціями, використовуючи порівняльний підхід оцінки, порівняла вартість наданих на дослідження органом досудового розслідування товарів: Герб малий - України, Герб лісу, фото Президента України (24х18), фото Президента України (50х37) з цінами на подібні вироби на ринку України на 2011 рік, в результаті чого дійшла висновків, що ринкова вартість Малого Державного гербу України становить 500 грн., Малого Державного гербу України Держагентства лісових ресурсів становить 500 грн., Фотопортрету Президента України ОСОБА_5 у рамці розміром 22х29 см становить 56,60 грн., а Фотопортрету Президента ОСОБА_5 розміром 42х56 см становить 179,50 грн. Як зазначено в товарознавчій частині комплексної експертизи, для порівняння експертом були вибрані аналогічні за своїми товарними характеристиками товари, інформація з джерел, у тому числі архівні копії сайтів та дані, що зазначені у вступній частині висновку (п.2.1., 2.2.).

Як вбачається із п. 2.1. висновку джерелами інформації явилися наступні веб сайти мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_19, ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_14 ІНФОРМАЦІЯ_15 ІНФОРМАЦІЯ_16, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18, ІНФОРМАЦІЯ_29, тощо. В пункті 2.2. зазначено, що експертом використано власну базу даних щодо цінової інформації виробів різних товарних груп.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону України методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 54 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

У супереч наведеного до експертизи не було додано додатку з перелічених сайтів чи їх архівних копій, чи з бази даних експерта. Як вбачається з досліджених відповідей на адвокатські запити, частини веб-сайтів, на які посилався експерт взагалі в 2011 році не існували.

Так, із 17 веб-сайтів, зазначених судовим експертом у п. 2.1. товарознавчої частини висновку за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 23.03.2017 №03-23-17/к, як джерела цінової інформації на сувенірну продукцію за 2011 рік:

1. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_11 - зареєстрований 26.02.2012р.;

2. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_12 зареєстрований 14.03.2014р.;

3. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_31 зареєстрований 24.01.2012р.;

4. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_16 почав фунціонувати 05.11.2013р.;

5. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_22 створив першу сторінку з продажу сувернірної продукції 29.05.2014р.;

6. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_29 є сайтом Державного агенства лісових ресурсів України і не займається продажем сувернірної продукції;

7. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_18 у 2017 році не існував;

8. веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_34 не є веб-сайтом, а є домєнним ім`ям, який не здійснює самостійну торгівлю.

Тобто, ці 8 веб-сайти за будь-яких умов не могли містити цінову інформацію за 2011 рік.

Крім того, як вбачається з повідомлення від 26.07.2017 №19/119/9-3/2477 є неможливим проведення експертизи про вартість придбаної продукції внаслідок неможливості отримання ретроспективної інформації щодо цінової пропозиції.

За таких обставин, суд не може вважати достовірним висновок комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 23.03.2017 №03-23-17/к та відхиляє його.

З тих же підстав суд відхиляє висновок комісійної судово-товарознавчої експертизи за №17159/17160/17-53 від 03.10.2017.

Відповідно до дослідницької частини експертизи, комісія експертів обрала порівняльний підхід для визначення ринкової ціни на відому сувенірну продукцію станом на 2011 рік.

Із п. 2.1. висновку виходить, що цінову інформацію експерти взяли з наступних Інтернет сайтів: ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ІНФОРМАЦІЯ_25 , ІНФОРМАЦІЯ_26 .

Зазначені у висновку два веб-сайти ІНФОРМАЦІЯ_28 не використовувалися експертом у висновку №03-23-17/к.

Однак, згідно відповіді співвласника і адміністратора веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_33 ФОП ОСОБА_26 , виходить, що цей сайт являється інтернет магазином, за його допомогою здійснюється продаж сувенірної продукції з 2009 року. Вказаної у адвокатському запиті продукції у продажу не було, інформація про асортимент продукції та ціни на неї відображається лише актуальна на дату відвідування веб-сайту та не зберігається (Т. 3 а.с. 39).

Таким чином, суд відхиляє зазначений висновок як такий, що викликає сумнів у його достовірності.

Крім того, обвинувачений придбав продукцію у реального продавця. Продукція була насправді поставлена підприємству, отримана ним на баланс і розміщена у приміщеннях лісгоспу, а також знайдена в ході обшуку.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду директора державного підприємства «Роменське лісове господарство» будучи службовою особою, діючи умисно та в інтересах третіх осіб ТОВ «О.П.С.», вчинив розтрату майна грошових коштів державного підприємства в двох формах згідно обвинувального акту:

1.Придбав сувенірну продукцію за завищеними цінами;

2.Знаючи, що ДП «Роменське лісове господарство» (тобто будівля за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. сумська, 108) має у розпорядженні 18 службових кабінетів, усвідомлюючи те, що для вказаних службових приміщень необхідно аналогічну кількість комплектів символіки, придбав у ТОВ «О.П.С.» зайві 25 одиниць фото Президента (розміром 24х18 см) та оплатив їх за рахунок коштів підприємства.

З урахуванням наведеного вище, зокрема аналізу наявних у кримінальному провадженні висновків судових товарознавчих експертиз суд доходить висновку про недоведеність факту придбання сувенірної продукції за завищеними цінами.

Стосовно обвинувачення у придбанні зайвих (понад 18) фото Президента України суд виходить із наступного.

У ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів та не пояснено, чому для потреб ДП «Роменське лісове господарство» необхідно саме 18 одиниць сувенірної продукції, а зайвих портретів придбано 25. При цьому, обвинувачення не обґрунтовує чому саме обвинувачений ОСОБА_1 , купуючи сувенірну продукцію мав виходити із міркування укомплектувати лише кабінети будівлі «Громадський будинок Лісове господарство» за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Сумська, 108, чому кожен із 18 кабінетів мав бути укомплектований саме комплектом державної символіки, які саме вироби мали входити у комплект з урахуванням того, що фото Президента України розмірами 50х37см куплено 12 штук.

У ході судового розгляду встановлено, що у в 2011 році у склад ДП «Роменське лісове господарство» входили наступні структурні підрозділи: 1. Недригайлівське лісництво «Недригайлів - 1»; 2. Недригайлівське лісництво «Недригайлів - 2»; 3. Цех переробки деревини; 4. Глинське лісництво «Глинськ - 1»; 5. Глинське лісництво «Глинськ - 2»; 6. Роменське лісництво;7. Томашівське лісництво; 8. Липово-Долинське лісництво; 9. Нижній склад; 10. Автотранспортний цех; 11. Контора лісгоспу (Т. 2 а.с. 228).

Приміщення вказаних структурних підрозділів жодним чином не були враховані в обвинуваченні. Як під час дослідження доказів так і під час судових дебатів прокурором не представлена конкретна обвинувальна позиція з приводу того, з яких міркувань, ОСОБА_1 мав виходити, придбаваючи сувенірну продукцію в т.ч. і у приміщення будівель структурних підрозділів підприємства, які територіально розташовані за іншими адресами в окремих будівлях.

Із наданих стороною захисту суду копій технічний паспортів на нежитлові приміщення у селищі Липова Долина - 2 побутових приміщення; на Громадський будинок ДП «Роменське лісове господарство» по вул. Центральній, 1 у с. В. Бубни, Роменського району - 7 приміщень; на Громадський будинок Глинського лісництва ДП «Роменське лісове господарство» - 13 приміщень; на Громадський будинок Томашівського лісництва - 33 приміщення; на Громадський будинок Недригайлівського лісництва - 28 приміщень; на громадський будинок Лісове господарство №108 вулиця Сумська місто Ромни - 30 приміщень, виходить, що загальна кількість приміщень, в яких доречно розмістити сувенірну продукцію із державною символікою складає 113 приміщень, в той час як загальна кількість предметів придбаної ОСОБА_1 сувенірної продукції становить 87 штук.

При цьому в самому обвинувальному акті сторона обвинувачення зазначає, що на виконання доручення голови Державного Агентства лісових ресурсів України запропоновано забезпечити державною символікою не лише адміністративні будівлі, а й виробничі приміщення.

Таким чином, висуваючи обвинувачення ОСОБА_1 , стороною обвинувачення не зазначено в чому саме полягає протиправність діяння при придбанні начебто зайвих портретів Президента України.

Співставляючи виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Склад кримінального правопорушення являє собою абстракту теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: два об`єктивних (об`єкт, об`єктивну сторону) і два суб`єктивних (суб`єкт, суб`єктивну сторону). Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як злочину.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України включає дві обов`язкових дії: 1) протиправне та безоплатне вилучення майна з володіння власника чи уповноваженої ним особи; 2) обернення майна на свою користь чи користь інших осіб.

З суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення характеризується наявністю у діях особи умислу, корисливих мотивів та мети.

Враховуючи вказане, суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, зокрема, вважає за доцільне встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на: 1) протиправність такого діяння; 2) безоплатність вилучення та розтрати такого майна; 3) наявність у діянні обвинуваченого умислу на вчинення кримінального правопорушення, а саме розтрату, корисливих мотивів та мети.

Сторона обвинувачення на підтвердження вказаних обставин посилаючись на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, висновки експертів, показання свідків.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб`єкт злочину усвідомлює, що майно, яким він протиправно розтрачає, є для нього на даний момент чужим і він не має на нього права; розтрата цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно знаходиться, але, незважаючи на це, він бажає його розтратити або обернути на свою користь чи користь інших осіб.

В результаті розтрати чужого майна винний або інші особи одержують фактичну можливість володіти, користуватися чи розпоряджатися таким майном як своїм власним, а власник цього майна такої можливості позбавляється.

У відповідності до п.23 ППВСУ N 10 від 06.11.2009 року в статті 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Розтрата це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Діяння може кваліфікуватися як розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна.

Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Разом з тим дії з придбання для підприємства навіть за завищеними цінами або понад існуючі потреби сувенірної продукції не можуть бути кваліфіковані як вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), бо немає місця умислу на безоплатне, безповоротне (назавжди) обернення (витрачання) на користь інших осіб, безоплатної передачі, дарування грошових коштів підприємства, і немає таких наслідків, адже особа, на користь якої перераховані кошти, які вважаються предметом розтрати, натомість вчиняє поворотні дії і передає у власність підприємства продукцію, яка оприбутковується підприємством і споживається відповідно до цільового призначення цієї продукції.

Також, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не дозволяють суду зрозуміти ступінь співучасті службових осіб ТОВ «О.П.С.», на користь якого, за переконанням прокурора, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив розтрату коштів ДП «Роменське лісове господарство». Очевидно, що якщо розтрата ввіреного майна вчиняється на користь іншої особи, то обвинувальний акт має містити зрозумілий виклад обставин про співучасть цієї особи на стадіях готування і виконання злочину, тобто посилання про наявність або відсутність злочинної змови ОСОБА_1 з цією особою, спільних цілей, відомості про суб`єктивне ставлення і об`єктивні дії цієї особи у спільному виконанні розтрати майна. Також, обвинувальний акт має містити відомості щодо прийнятого процесуального рішення стосовно цієї особи, як то встановлення або не встановлення цієї особи, виділення частини матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, наявність письмового або фактичного повідомлення цій особі про підозру, оголошення такого співучасника у розшук тощо. Виклад таких обставин мають значення для об`єктивності і ґрунтовності кримінально-правової конструкції обвинувачення ОСОБА_1 .

Доказування суб`єктивної сторони досить частко ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб`єктивної сторони злочину, як прямого умислу та корисливого мотиву.

З наданих стороною обвинувачення сукупності доказів не вбачається умисел обвинуваченого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, за обставин та фактів, викладених в обвинувальному акті, а також корисливі мотиви та мета злочину.

Статтею 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Особа не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення. Всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

У відповідності зі ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України - особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обов`язок доказування події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення безпосередньо в судовому засіданні.

За положеннями ч. 4 статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи, не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стаття 29 Конституції України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи вимоги положень ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №688/788/15-к, провадження №51-597км17) у рішенні від 04.07.2018 року вказав: «Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону».

За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України - розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - не доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід виправдати за недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст. 373 КПК України).

Долю речових доказів слід вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертиз суд вважає за доцільне відшкодувати за рахунок держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст.8, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 18, 100, 124, 129, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.191 КК України та виправдати його, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме виявлені та вилучені письмові документи, касові документи, статут, договір - зберігати в матеріалах кримінального провадження; сувенір «Герб малий» - 11 шт., сувенір «Герб лісу» - 10 шт., сувенір «Фото Президента» (24х18) 3 шт., 1 рамка, сувенір «Фото Президента» (50х37) - 3 шт. повернути ДП «Роменське лісове господарство».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина