Ухвала суду № 99559996, 13.09.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/6892/18

Провадження № 6/591/245/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Товстухи Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №591/6892/18 таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 26 840 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що рішення Зарічного районного суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 26 840 грн. 00 коп. судових витрат Постановою Верховного Суду від 2 червня 2021 року змінено, зменшено стягнуті судові витрати до 3220,80 грн.

На даний час виконавчий лист по справі перебуває на виконанні Державної казначейської служби України.

В судове засідання учасники не з`явилися, заявник надав письмову заяву про слухання справи у його відсутність.

Ухвалою від 2 серпня 2021 року призначено заяву до розгляду на 13 вересня 2021 року.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2020 року по справі №591/6892/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у сумі 600 000 грн. та 26 840 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постановою Сумського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року рішення Зарічного районного суду м. Суми залишено без змін.

11 листопада 2011 року за заявою представника позивача на її адресу направлено копію виконавчого листа.

Постановою Верховного Суду від 2 червня 2021 року рішення Зарічного районного суду м. Суми та постанову Сумського апеляційного суду в частині розподілу судових витрат змінено.

Зменшено стягнуті з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з 26 840 грн. до 3 220 грн 80 коп. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України, виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у сумі 600 000 грн. та 26 840 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат перебуває на виконанні, стягнення ще не проведене (Т.4 а.с. 191).

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа в частині стягнення судових витрат 26 840 грн. 00 коп., підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, в цій частині змінено вищезазначеною постановою Верховного Суду.

Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/6892/18 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 26 840 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Повний текст ухвали виготовлено 13 вересня 2021 року.

Суддя Г.В.Шелєхова