Ухвала суду № 99559982, 13.09.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2915/21

Провадження № 2-а/591/90/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в особі – судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тимошенка Сергія Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець Валерія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тимошенка С.А. звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 19 квітня 2021 року, керуючи транспортним засобом марки Skoda Kodiaq, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по головній дорозі в с. Вільшана по вул. Київський Шлях в напрямку міста Суми, за містом, не надавши позивачу переваги в русі, з другорядної дороги (зліва) виїхав автомобіль патрульної поліції, чим було створено перешкоди в русі позивачу.

Зорієнтувавшись, позивач з дотриманням правил обгону розпочав відразу здійснювати обгін автомобіля патрульної поліції з виїздом на зустрічну смугу, однак, порівнявшись з автомобілем патрульної поліції, останній почав підвищувати швидкість руху, створюючи таким чином перешкоди обгону. При цьому, щойно позивач мав намір повернутися на раніше займану смугу, зменшуючи швидкість, автомобіль патрульної поліції теж розпочав зменшення швидкості руху, що змусило позивача завершити обгін.

Зауважує, що при вказаних фактичних обставинах стверджувати про здійснення позивачем обгону ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу не можливо, оскільки заміри відстані не проводились. Натомість позивачем беззаперечно обгін розпочато з дотриманням правил обгону, а якщо припустити, що обгін здійснений ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, то хіба що його завершення було здійснено ближче за вказану відстань.

Однак, автомобілем патрульної поліції було двічі здійснено перешкоди в русі, включно шляхом збільшення швидкості руху, не даючи таким чином завершити обгін позивачу з дотриманням вказаної відстані до пішохідного переходу, що заборонено.

В наступному, на вимогу відповідача позивач зупинився та відносно нього було складено оскаржуване рішення. В ході складання позивачу доведено про відсутність будь-яких відеозаписів - адміністративного правопорушення, натомість за змістом останнього занесено запис про наявність доказу адміністративного правопорушення, зокрема: «відеофіксації з відеореєстратора службового автомобіля». Однак відсутні посилання на технічний засіб, його індивідуальні номери, тощо. За фактичних обставин не достатньо вважати посилання відповідача за змістом оскаржуваного рішення як на допустимий доказ фіксації адміністративного правопорушення, оскільки неможливо встановити, що це за технічний засіб, його належність, справність, отримання відповідачем на час виконання службових обов`язків, тощо.

До змісту оскаржуваного рішення відповідачем серед іншого, занесено відомості про обставини адміністративного правопорушення, за якими водій керуючи автомобілем здійснив обгін ближче 50 метрів від пішохідного переходу, чим порушив пункт 14.6.В ПДР України та за яке передбачено відповідальність за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Отже, підставою застосування адміністративної відповідальності відповідачем визначено ч. 2 ст.122 КУпАП з накладенням на позивача грошового стягнення у розмірі 510,00 грн.

Оскаржуване рішення є протиправним, оскільки порушує права і свободи людини, гарантованих Конституцією та законами України та винесено без дотримання Закону №580-VIII, КУпАП та ПДР України.

Як зазначено відповідачем за змістом оскаржуваного рішення, позивачем порушено вимоги пункту 14.6.В ПДР України, натомість ПДР України не містять такого пункту.

Разом з тим, частина 2 статті 122 КУпАП встановлює об`єктивну сторону адміністративних правопорушень.

Однак, з огляду на опис адміністративного правопорушення, що полягає у здійсненні позивачем обгону ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, то застосування адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП є неможливим, оскільки відповідальність застосовується за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за якою санкція є меншою і складає двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340, 00 грн.).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 103058 винесену 19 квітня 2021 року та закрити провадження в адміністративній справі стосовно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2021 року у справі за вказаним адміністративним позовом відкрите провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Копія позовної заяви та доданих до неї документів направлені відповідачам.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 червня 2021 року у справі замінено відповідача – Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача – Головне управління Національної поліції в Сумській області.

07 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від поліцейського СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець В.О., в якому вказує на те, що на відеозаписі чітко зафіксовано, що позивач здійснив обгін автомобіля БМВ білого кольору, ближче ніж за 50 метрів від пішохідного переходу. Після чого даний автомобіль було зупинено та встановлено, що за кермом знаходився позивач ОСОБА_1 , який не заперечував, що здійснив заборонений обгін, але повідомив, що був змушений це зробити, так як службовий автомобіль Шкода Рапід д.н.з. НОМЕР_2 не надав йому переваги в русі, та останній не зміг зменшити швидкості, а навпаки тільки збільшив її на обгоні, тому він прийшов до висновку про беззаперечність та доведеність вчинення позивачем правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Просить суд в задоволення позову відмовити.

16 червня 2021 року від представника відповідача Головного Управління Національної поліції в Сумській області надійшов відзив, згідно якого вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначає, що 19 квітня 2021 року о 13:20 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки SKODA KODIAQ державний номер НОМЕР_1 , здійснив обгін ближче ніж за 50метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив вимоги п. 14.6 в ПДР України.

Відповідно до п.14.6 в ПДР України обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил обгону тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час винесення постанови ОСОБА_1 було роз`яснено права за статтею 268 КУпАП України та строк оскарження за статтею 289 КУпАП, про що у постанові наявний підпис позивача.

До матеріалів справи разом із відзивом на позовну заяву поліцейський СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержант поліції Святець В.О. долучив відеодоказ, який підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та повністю спростовує позицію позивача, яка викладена у його позовній заяві.

Враховуючи викладене, поліцейський СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержант поліції Святець В.О. під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2021 року, винесеною поліцейським СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець В.О. на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В постанові зазначено, що 19 квітня 2021 року о 13:20 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки SKODA KODIAQ державний номер НОМЕР_1 , здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив вимоги п. 14.6 в ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. (а.с. 13).

Згідно п.14.6 «в» ПДР України обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем поліцейським СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець В.О. було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в сумі 510 грн.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

При цьому норма статті 31 Закону України «Про національну поліцію» є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Пункт 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» (далі – Закон №580- VIII) встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 337/346/17, висновки якої щодо застосування норм права відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане відповідачем в порушення ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову в частині скасування оскаржуваної постанови.

Що стосується вимоги позивачки щодо закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Так, ст. 284 КУпАП встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП..

Згідно зі статтею 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справа №337/346/17.

Тому в частині позовних вимог щодо закриття провадження у справі слід відмовити.

За змістом ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, постановою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку ВСУ від 13.12.2016 у справі №21-1410а16, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшого оскарження позивачем та відповідачем судового рішення.

Також зазначеною постановою Великої Палати Верховного Суду, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, визначено, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 гривні.

Таким чином, при зверненні до суду з зазначеним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 454,00 грн.

За таких обставин необхідно стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2,9, 77, 241-246, 257-262, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, поліцейського СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець Валерія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову, винесену поліцейським СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець Валерієм Олександровичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 103058 від 19 квітня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, місто Київ, Вулиця Федора Ернста, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн. 00 грн.

В іншій часині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне Управління національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: вул. Г.Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, код ЄДРПОУ 40108777.

Відповідач: поліцейський СРПП ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Святець Валерій Олександрович, місцезнаходження: 42000, Сумська область, м. Недригайлів, вул. Комінтерна, 17.

Суддя А.П.Сидоренко