Вирок № 99558939, 13.09.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.09.2021 227/4787/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2021 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Голомідовій К.А.

за участю прокурора Загубигорілко М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 року о 10-57 год. водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині по вулиці Східній міста Білозерське в напрямку від вулиці Ватутіна до вулиці Пушкіна міста Білозерське Донецької області. Під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг другорядної по вулиці Східній та головної по вулиці Пушкіна міста Білозерське Донецької області водій ОСОБА_1 , не маючи перешкод технічного характеру для виконання вимог п.п. 16.11 та знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України( п.16.11 - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; дорожній знак 2.1 Додаток 1 Правил дорожнього руху України «Дати дорогу»: водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - тіранспортним засобам, що рухаються по головній дорозі), діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та рухом транспортних засобів по головній дорозі вулиці Пушкіна міста Білозерське Донецької області, легковажно розраховуючи на відсутність транспортних засобів, які рухаються по головній дорозі, ігноруючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», перебуваючи на другорядній дорозі, продовжив рух вперед, не надав перевагу у русі автомобілю марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі справа наліво відносно руху ОСОБА_4 , виїхав на проїжджу частину головної дороги вул. Пушкіна м. Білозерське Донецької області, створивши перешкоду для руху автомобілю під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок допущених ОСОБА_5 порушень правил дорожнього руху на центрі перехрестя сталося зіткнення передньої частини автомобілю марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням останнього, з лівою задньою частиною автомобілю марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Від зіткнення автомобіль ВАЗ 2107 продовжив рух через перехрестя в напрямку с. Першотравневе, розвертаючись задньою частиною проти годинникової стрілки. В момент даного розвертання автомобіль ВАЗ здійснив наїзд задньою правою частиною на пішохода ОСОБА_6 , який стояв на правому краю дороги вул. Пушкіна м. Білозерське Донецької області. Внаслідок вказаного зіткнення, викликаного порушенням ОСОБА_7 правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому лівої ліктьової кістки з гематомою лівого передпліччя, закритого внутрішньо-суглобного перелому правої стегнової кістки в області колінного суглобу, які у сукупності та окремо відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, котрі не є небезпечними для життя під час спричинення та потребують для свого лікування часу більше 21-ї доби, а також ушкодження у вигляді компресійних переломів 6,7-го шийних хребців, перелому суглобового відростку 6-го шийного хребця з заходженням уламку в спино-мозковий канал зі здавленням спинного мозку та порушенням функції тазових органів у вигляді періодичного недержання сечі та калу, перелому відростку 7-го шийного хребця справа зі стенозом хребтового каналу на рівні 6-7 шийних хребців, які у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, котрі є небезпечними для життя під час спричинення. Таким чином, ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю та суду показав, що дійсно 12.02.2020 року по роботі знаходився в м.Білозерському, під час чого керував транспортним засобом «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Він рухався по вул. Східній та коли під`їхав до перехрестя із вул. Пушкіна запізно побачив автомобіль ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та не зміг вчасно зупинитися, оскільки була ожеледиця, і в результаті відбулося зіткнення автомобілів, від якого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 розвернуло та він задньою частиною вдарив потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився на узбіччі дороги. Після цього він зупинив автомобіль та побіг до потерпілого ОСОБА_6 , намагався його підняти, надати першу допомогу, викликав швидку. В той день він був тверезий, будь-яких засобів не вживав. Дорожній знак на узбіччі він бачив, але запізно помітив автомобіль ОСОБА_2 , та через ожеледицю не справився із керуванням автомобілем. В скоєному кається, просить суд його суворо не карати, надати шанс на виправлення. Стосовно заявленого цивільного позову вважає, що відшкодування матеріальної шкоди по цивільному позову повинна робити страхова компанія, оскільки в нього є страховий поліс. Він звертався до страхової компанії, яка зазначила, що відшкодування буде проводитися після ухвалення вироку по справі. Стосовно моральної шкоди він вважає заявлену позивачем суму відшкодування завищеною, оскільки він не працює, має малолітню дитину, жінка не працює, перебуває в декретній відпустці та до цього вже відшкодовував 6000 та 2500 гривень, і тому вважає, що моральну шкоду потрібно визначити в розмірі 20-30 тисяч гривень. Також просить суд не позбавляти його водійського посвідчення, оскільки водійські права йому потрібні для подальшого працевлаштування.

Третя особа по цивільному позову ОСОБА_2 суду показав, що 12.02.2020 року близько 11-00 год. він їхав в магазин по вул. Пушкіна м.Білозерська та за перехрестям збирався зупинитися, коли під час проїзду перехрестя в нього в`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Від удару його автомобіль развернуло, після чого він зупинився. Його двері заклинило, він виліз через пасажирські двері та підійшов до потерпілого, біля якого вже був обвинувачений. Він підтримує цивільний позов ОСОБА_6 та також додав, що від цієї дорожньо-транспортної пригоди також постраждав його автомобіль і він звертався до страхової компанії, де йому повідомили, що потрібно рішення суду.

Потерпілий в судовому засіданні не допитувався через тяжкий стан, в якому він перебуває після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, про що повідомив суду його син ОСОБА_8 , який був присутній в судовому засіданні в якості слухача.

Окрім повного визнання обвинуваченими своєї вини в скоєному злочині, показань третьої особи, його вина також доводиться письмовими доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

- Витягом з ЄРДР за № 12020050230000213 від 12.02.2020р., відповідно до якого було відкрито провадження за ч.1 ст.286 КК України за фактом травмування ОСОБА_6 в результаті ДТП , яка сталася за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на перехресті вул. Східна та Пушкіна в м. Білозерську Донецької області 12.02.2020р.

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.02.2020 року, відповідно до якого слідчий в пристуності понятих провели огляд перехрестя вул.Східна(другорядна дорога) та Пушкіна(головна дорога) м. Білозерське Донецької області , і під час огляду було встановлено, що дорожнє покриття має сніговий накат, ожеледицю, а також наявність дорожніх знаків 1.2. « дати дорогу» 1.2.2 перехрещення з другорядною дорогою та наявність пошкоджень на автомобілях- учасниках ДТП. До протоколу додано план-схему від 12.02.2020р., на якому зазначено напрямок руху та розміщення автомобілів під час проведення огляду, а також фототаблицю із відображенням місця ДТП.

- протоколом огляду предмету від 13.02.2020 року та протоколом огляду від 13.02.2020 року , відповідно до яких слідчим було оглянуто диск з відеозаписом від 12.02.2020р. інтернет -провадера Галактика, під час якого встановлено наявність відеозапису ДТП, яка сталася в м. Білозерському на перехресті вул.Східна та Пушкіна о 10-57год

В судовому засіданні було оглянуто зазначений диск з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Білозерському на перехресті вул.Східна та Пушкіна о 10-57год за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , під час якого обвинувачений та третя особа підтвердили, що на цьому відеозапису дісно зафіксовано ДТП, яка сталася 12.02.2020р. о 10-57 за їх участі в м.Білозерську.

- висновком експерта № 215 від 23.11.2020р. Добропільського відділення СМЕ, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому лівої ліктьової кістки з гематомою лівого передпліччя, закритого внутрішньо-суглобного перелому правої стегнової кістки в області колінного суглобу, які у сукупності та окремо відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, котрі не є небезпечними для життя під час спричинення та потребують для свого лікування часу більше 21-ї доби, а також ушкодження у вигляді компресійних переломів 6,7-го шийних хребців, перелому суглобового відростку 6-го шийного хребця з заходженням уламку в спино-мозковий канал зі здавленням спинного мозку та порушенням функції тазових органів у вигляді періодичного недержання сечі та калу, перелому відростку 7-го шийного хребця справа зі стенозом хребтового каналу на рівні 6-7 шийних хребців, які у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, котрі є небезпечними для життя під час спричинення на підставі Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995р. п.2.1.3.е. Перелами, спричинені від дій тупих предметів.Ушкодження шийних хребців з подальшим ( через декілька тижнів) здавленням спиного мозку могли бути спричинені 12.02.2020р. Враховуючи наявність переламу стегнової кістки справа на рівні колінного суглобу, перелому лівої ліктьової кістки та ушкодження шийних хребців можна стверджувати, що вірогідніше за умови ДТП первинний контакт легкового автомобіля з пішоходом ОСОБА_6 був в області правого колінного суглобу(бампер- перелом) з подальшим падінням ОСОБА_6 та ушкодженням лівої руки та шиї. Всі вище перелічені ушкодження знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.

- висновком експерта №2/19-140 від 06.04.2020 року Донецького НДЕКЦ, відповідно до якого автомобілі «ВАЗ 21061», р/н НОМЕР_1 та «ВАЗ 2107» р/н НОМЕР_2 на момент ДТП від 12.02.2020 року перебували в технічно справному стані.

- висновком експерта №2/19-508 від 24.11.2020 року Донецького НДЕКЦ, відповідно до якого оскільки водій автомобіля марки ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухаючись перехрестям по другорядній дорозі, не переконався в безпеці своїх дій та вирушив на головну дорогу, що призвело до виникнення аварійної ситуації та її переростання в ДТП -зіткненню з автомобілем ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 , що рухався головною дорогою, з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.16.11.ПДР України та знаходяться в причинному зв`язку із настанням події ДТП, оскільки він виконуючи вимоги вищевказаного пункту ПДР України та вказівки дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» п.33 «Дорожні знаки» Додаток 1 ПДР України , мав технічну можливість запобігти дану ДТП. З технічної точки зору, у дородній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 , діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, не мав у своєму розпорядження технічної можливості запобігти наступу даної ДТП.

- постановою слідчого від 25.11.2020 року про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, внесеного в ЄРДР за № 12020050230000213 з ч.1 ст.286 на ч.2 ст.286 КК України.

-копією технічного паспорту на автомобіль ВАЗ 2106 та копією довіреності гр.-ки ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_1 , якою підтверджується правомірність перебування автомобіля ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 в керування ОСОБА_1 під час ДТП від 12.02.2020 року

-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.02.2020 року, відповідно до якого було визнано речовими доказами тимчасово вилучені автомобілі ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 ,які вирішено розмістити на задньому дворі Добропільського ВП .

-ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2020 року, відповідно до якої було накладено арешт на автомобілі ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 , які направлено на зберігання на майданчик тимчасового тримання за адресою: Донецька область, м.Краматорськ,вул. Біляєва,11-а

В судовому засіданні не проводився огляд речових доказів - автомобілів ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 , оскільки на цьому не наполягала жодна із сторін кримінального провадження.

Оцінивши перелічені докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він під час керування транспортним засобом допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Визнані судом і перелічені у вироку докази є належними і допустимими, оскільки з урахуванням припису положень ст. ст. 85, 86 КПК України кожен окремо і у своїй сукупності підтверджують обставини щодо вчинення обвинуваченим вищезазначеного кримінального правопорушення, вони є достовірними і отримані у встановленому Кримінально - процесуальним кодексом порядку.

При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Під час дослідження особи обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, встановлено, що він уродженець м.Краматорськ Донецької області, з вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючий, перебуває на обліку у Крматорському МТЦКСП, але військову службу не проходив, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України, є визнання вини в скоєнні інкримінованого злочину та часткове відшкодування шкоди, нанесеної потерпілому ОСОБА_6 .

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

Згідно досудової доповіді, складеної представником органу пробації Верлан Ю.О. відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середніми.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , наявність пом`якшуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідним призначити обвинуваченому покарання в вигляді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованого йому злочину, але в той же час, з врахуванням того, що злочин обвинуваченим вчинено вперше, зазначений злочин відноситься до категорії злочинів, які вчинені з необережності, обвинувачений одружений та має на утриманні малолітню дитину, вже під час досудового розслідування розпочав відшкодування шкоди потерпілому, суд вважає за можливе надати обвинуваченому ОСОБА_1 шанс на виправлення без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього випробування згідно норми ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки із покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткового покарання в вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки позбавлення зазначеного права обвинуваченого створить перешкоди в його подальшому працевлаштуванні та здійсненні відшкодування нанесеної шкоди потерпілому.

Стосовно заявленого по справі цивільного позову суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

« Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності». До такого висновку прийшов ВС в своїх постановах по справах № 553/219/16-ц від 06.02.2018 року; № 760/4117/16-ц від 07.02.2018 року; № 344/7069/15-ц від 14.02.2018 року; № 344/10730/15-ц від 14.02.2018 року; № 642/9163/15 від 19.02.2018 року; № 296/9478/13-ц від 12.03.2018 року; № 910/7496/17 від 15.03.2018 року; № 296/587/17 від 28.03.2018 року; № 761/30666/16-ц від 12.04.2018 року; № 753/13595/15-ц від 18.04.2018 року;№ 678/20/16-ц від 25.04.2018 року; № 910/9029/17 від 27.04.2018 року; № 352/2740/14-ц від 02.05.2018 року; № 381/394/17 від 30.05.2018 року; № 541/3258/15-ц від 13.06.2018 року; № 761/34627/16-ц від 27.06.2018 року; № 750/9590/16-ц від 02.07.2018 року тощо.

Таким чином, потерпілий ОСОБА_6 має право пред`явити цивільний позов до ОСОБА_1 , як винуватця дорожньо-транспортної пригоди від 12.02.2020 року про відшкодування нанесеної йому шкоди.

Суд приходить до висновку про те, що сума матеріальної шкоди в розмірі 149 226грн.49 коп. є такою, що підлягає стягненню з обвинуваченого, оскільки повністю підтверджується доданими до позову квитанціями.

В той же час, суд приходить до висновку про те, що моральна шкода, заявлена потерпілим ОСОБА_6 до відшкодування в розмірі 149 226 грн. 49 коп., підлягає частковому задоволенню, і з врахуванням оставин дорожньо-транспортної пригоди, подальших дій обвинуваченого щодо початку відшкодування нанесеної шкоди під час досудового розслідування, а також його матеріального стану, наявності на утриманні малолітньої дитини та непрацюючої дружини, обов`язку відшкодування шкоди, нанесеної в результаті даної ДТП власникам автомобілів ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 . Керуючись принципами розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 відшкодування нанесеної моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП від 12.02.2020 року в розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до ст.124 КПК України витрати на проведення судових експертиз № 2/19-140 від 06.04.2020р. та №2/19-508 від 24.11.2020р. Донецького НДЕКЦ МВС України в розмірі 942, 06 грн. та 980,70 грн., а всього : 1922грн.76 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.133 КПК України ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2020 року було накладено арешт на автомобілі ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 , які направлено на зберігання на майданчик тимчасового тримання за адресою: Донецька область, м.Краматорськ,вул. Біляєва,11-а. Відповідно до ст.374 КПК України суд під час ухвалення вироку повинен вирішити питання щодо обраних під час досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час судового розгляду не обирався, не вбачається підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 286 КК України, ст.ст. 370 -374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі без позбавлення його права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2(два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 на час іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в відшкодування шкоди, нанесеної в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 12.02.2020року: 149 226 гривень 49 копійок - матеріальної шкоди та 100 000 гривень - моральної шкоди.

В іншій частині заявлених позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати, понесені по кримінальному провадженню на залучення експертів, в загальному розмірі 1922гривень76 копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, обрані на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2020 року - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання за адресою: АДРЕСА_3 - повернути законному власнику ОСОБА_9 , автомобіль ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити останньому як законному власнику, диск з відеозаписом події ДТП від 12.02.2020 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження- залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В.Корнєєва