Ухвала суду № 99558100, 13.09.2021, Оболонський районний суд міста Києва

13.09.2021 Справа № 756/9404/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9404/21

1-кп/756/1185/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судового засідання Пишковича М.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Морозова І.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Приліпка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

13.09.2021 у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 на строк 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу, не перестали існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не забезпечить належного виконання ним процесуальних обов`язків та його належної поведінки.

Захисник Приліпко О.Д. заперечив проти задоволення клопотання. Обґрунтовуючи свою позицію захисник зазначив, що, на його думку, ризики, на які посилається сторона обвинувачення у кримінальному провадженні є необґрунтованими. Так, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути беззаперечною підставою для тримання ОСОБА_2 під вартою. При цьому захисник зазначив, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, а тому, на його думку, є достатні підстави для обрання стосовно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника, при цьому зазначив, що це спільна позиція.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, а також пояснення матері обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра підтримала позицію захисника, повідомила, що проживає разом із чоловіком у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить її чоловіку, та не заперечувала проти визначення місця виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою в разі зміни судом виду запобіжного заходу, суд приходить до наступного висновку.

18.06.2021 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16.08.2021 включно.

29.07.2021 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 26.09.2021 включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, особу обвинуваченого, який є неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні, зважаючи й на те, що свідки у кримінальному провадженні судом не допитані, а тому суд вважає достатніми підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даних про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, судом за результатом розгляду клопотання не встановлено. Посилання сторони захисту про наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 постійного місця проживання у м. Києві, а саме за адресою: АДРЕСА_1 суд вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 права на володіння та/або користування вказаним житлом стороною захисту не надано, як і не надано згоди власника квартири на визначення місця виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою в разі зміни судом виду запобіжного заходу.

Дані, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору суду не надані.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Приймаючи рішення про тримання під вартою обвинуваченого, суд повинен забезпечити не лише дотримання прав останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема, прав потерпілого у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, в силу вимог ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і на переконання суду, застава у мінімальному розмірі, а саме двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки розмір застави на якому наполягала сторона обвинувачення є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва Морозова І.С. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11.11.2021 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень, зобов`язавши ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходься кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та роботи.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме на строк не більше двох місяців з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м.Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення розміру застави, визначеного даною ухвалою, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя А.В. Касьян