Ухвала суду № 99558008, 08.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14330/21

Провадження №: 2/755/6956/21

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"08" вересня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи: ОСОБА_3 , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Сілікатчик», про відшкодування витрат на будівництво будинку, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва 26.08.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи: ОСОБА_3 , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Сілікатчик», про відшкодування витрат на будівництво будинку, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів та робіт, витрачених на будівництво садового будинку, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:610:0003 за адресою: АДРЕСА_1 на території Садівничого товариства «Сілікатчик» у розмірі 601 247,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч.ч. 6, 9 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу.

Відповідно до довідки № 68702752 від 01.09.2021 р. відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою проживання: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Позивачем у позові не зазначено підстав звернення саме до Дніпровського районного суду м. Києва з метою вирішення спору.

Однак, із позову убачається, будинок, відшкодування витрат на будівництво якого, є предметом позову у цій справі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Дніпровського району та належить до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно з позовом судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є і ніколи не був власником вказаної земельної ділянки, на якій побудований будинок. Позивач не заявляє жодних вимог, що безпосередньо стосувалися б права власності або права користування земельною ділянкою та будинком, що на ній розташований.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

За вказаних обставин, враховуючи предмет позову про відшкодування витрат на будівництво будинку та відсутність у суду будь-яких підстав для застосування правил виключної підсудності, зокрема ч. 1 ст. 30 ЦПК України, суддя доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин загальних правил підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи: ОСОБА_3 , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Сілікатчик», про відшкодування витрат на будівництво будинку - передати за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва (04212, м. Київ, вул.Тимошенка, 2-Є).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: