Рішення № 99557920, 12.05.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/14707/20

провадження № 2/753/2632/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"12" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участю сторін не з`явилися;

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-ПАК» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-ПАК» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АСКАНІЯ-ПАК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 червня 2020 року водій ОСОБА_1 , керуючи мопедом «Хонда», без д.н.з, здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого було пошкоджено належний ТОВ «АСКАНІЯ-ПАК» автомобіль.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП.

Згідно висновку №227/20 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 24 червня 2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 53 919,30 грн.

На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв`язку із чим позивач звернувся до МТСБУ з заявою про виплату завданої матеріальної шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, однак йому в цьому було відмовлено на підставі пункту 1.5 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач звернувся до ПАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування та страховиком була виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 98 800 грн.

Таким чином, позивач просить суд відшкодувати завдану йому шкоду у розмірі 56 919,30 грн., яка складається з основної суми відшкодування у розмірі 53 919,30 грн. та витрат за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 000 грн., саме ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, однак його представник надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України). Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 червня 2020 року водій ОСОБА_1 , керуючи мопедом «Хонда», без д.н.з, здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого було пошкоджено належний ТОВ «АСКАНІЯ-ПАК» автомобіль.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч. ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку №227/20 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 24 червня 2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 53 919,30 грн.

На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку із чим позивач звернувся до МТСБУ з заявою про виплату завданої матеріальної шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, однак йому в цьому було відмовлено на підставі пункту 1.5 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою встановлено, що наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах. У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А частиною 1 ст. 1172 цього Кодексу встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи наведене та те, що вина водія ОСОБА_1 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 56 919,30 грн. (53 919,30 грн.( вартість матеріального збитку) + 3 000 грн. (витрати за проведення автотоварознавчого дослідження)) підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 102 грн.

На підставі викладеного, керуючись стст. 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України та стст. 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-ПАК» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ-ПАК» (ЄДРПОУ 32157382) суму матеріальної шкоди у розмірі 56 919,30 грн., а також судовий збір у сумі 2 102 грн

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.