Ухвала суду № 99557046, 25.08.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.08.2021 Справа № 554/4804/21

Провадження № 1кс/554/12346/2021

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня 2021 р. м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

слідчого - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, матеріали кримінального провадження №42020171010000217 від 24.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 24.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020171010000217від 24.09.2020за ознакамикримінальних правопорушень,передбаченихч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює Полтавська обласна прокуратура.

Кримінальне провадження №42020171010000217 від 24.09.2020 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Бровари Київської області, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, адвоката (свідоцтво №975 видане 09.02.1996 Київською міською КДКА), який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України та за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.190 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що приблизно у серпні 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у групи осіб, до складу якої входять ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 в особливо великому розмірі шляхом обману.

Так, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , вживали заходів, спрямованих на протиправне заволодіння коштами ОСОБА_9 . З метою створення уяви щодо просування процедури працевлаштування ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 під час неодноразових телефонних розмов повідомлялось ОСОБА_9 про необхідність надання резюме, тривання процедури погодження його кандидатури та необхідності за вказівкою прибути до м. Києва для проведення зустрічі з приводу обумовлення деталей його призначення на керівну посаду.

21.04.2021 ОСОБА_10 , прибувши до м. Києва на зустріч, мав розмову з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншим, на даний час не встановленим чоловіком. У ході бесіди ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи, що вчиняють злочин, запевнили ОСОБА_9 , що питання його призначення вирішено позитивно і буде реалізовано у два етапи за умови надання останнім 200 000 доларів США за їх послуги щодо сприяння у працевлаштуванні ОСОБА_9 на запропоновану посаду. Так, ОСОБА_4 , з метою переконання ОСОБА_9 у дійсності можливостей його та ОСОБА_8 , в ході зустрічі здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_7 та надано слухавку для спілкування ОСОБА_9 . Під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_7 переконав ОСОБА_9 , що він може довіряти вказаним людям.

ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у ході розмови всіляко запевняли ОСОБА_9 про те, що саме ОСОБА_8 має вплив на посадових осіб, які безпосередньо прийматимуть рішення про працевлаштування потерпілого, а також поставив умови, за яких можливе вирішення вказаного питання.

З метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, за попередньою домовленістю з ОСОБА_9 , 26.05.2021 року близько 12 год. 00хв., перебуваючи в відокремленій від основної зали кімнаті ресторану «Криниця» за адресою: вул.Соборності, 4, в м. Полтаві, ОСОБА_4 , діючи в інтересах групи осіб, до складу якої входили він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в черговий раз гарантував ОСОБА_9 призначення на керівну посаду у Північно-Східному міжрегіональному головному управлінні Державної інспекції містобудування України. Однак, повідомив про необхідність у наданні йому під час даної зустрічі коштів у сумі 20 000 доларів США, що становить 10% від загальної суми вартості послуг з працевлаштування. Під час зустрічі ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_9 запевнив останнього, що ОСОБА_4 має належні повноваження і йому варто довіряти.

У подальшому, по завершенню зустрічі, ОСОБА_9 , на виконання вимоги ОСОБА_4 , передав останньому грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США після чого останній був затриманий працівниками правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочинного умислу на вчинення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

26.05.2021 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.05.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.190КК України, а саме у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації наданої ТСЦ МВС №5341 встановлено, що у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває автомобіль марки «Peugeot 206», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

На підставі вищевикладеного, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту з позбавлення права розпорядження, володіння та користування, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на автомобіль марки «Peugeot 206», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що підозра необґрунтована, підстав для арешту майна не має, просить відмовити в клопотанні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , в судому засіданні зазначив, що підозра необґрунтована, кваліфікація невірна. У ОСОБА_4 мати похилого віку, яка потребує догляду й допомоги, в тому числі і в користуванні автомобілем для поїздок в поліклініку. У ОСОБА_4 є й інше майно, на яке може бути накладено арешт, тому в клопотанні слідчого про накладення арешту на автомобіль просить відмовити.

Заслухавши поясненняучасників процесу,дослідивши матеріаликлопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У зв`язку з вище викладеним, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , існує необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий просить застосувати арешт в найбільш обтяжливий спосіб, з позбавленням права розпорядження, володіння та користування, з метою подальшої конфіскації майна, але слідчий суддя вважає, що такий спосіб арешту майна не відповідає завданню кримінального провадження, а також враховуючи наслідки арешту, суд вважає за необхідне накласти арештз позбавленнямправа розпорядження,а вчастині позбавленняправа володіннята користування відмовити.

Керуючись ст. ст. 170,171,309,376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, матеріали кримінального провадження №42020171010000217 від 24.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України -

задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб «Peugeot 206» номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на правівласності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з позбавленням права на розпорядження.

В частині клопотання про накладення арешту на транспортний засіб «Peugeot 206» номер кузова НОМЕР_3 , з позбавленням права користування та володіння відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 діб.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави ОСОБА_1 .