Рішення № 99551316, 06.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2813/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0224 про зобов`язання звільнити з займаної посади за станом здоров`я,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини А0224 (далі - відповідач), у якому просить: зобов`язати військову частину А0224 відповідно до Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року та відповідно до ч.5 ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнити ОСОБА_1 - старшого солдата третього батальйону ІІ взводу роти снайперів з займаної посади за п.б ч.5 ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я).

Ухвалою від 23.06.2021 залишено позовну заяву без руху. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 05.07.2021р. відкрите спрощене провадження у справі, розгляд справи призначений без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у в/ч А 0224 на посаді старшого солдата снайпера другого взводу роти снайперів. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, зі скаргами на головний біль, важкість у голові, втомлюваність, послаблення пам`яті, відчуття дрижання в тілі ОСОБА_2 звернувся до командування військової частини з Рапортом від 23.03.2021 року з клопотанням про звільнення з військової служби в запас на підставі ч. 5 ст. 26 «Закону України про військовий обов`язок і військову службу» пп. «б» (за станом здоров`я). Командиром військової частини та командиром роти снайперів вищевказаний рапорт був підписаний, але замість звільнення позивача направили на повторне ВЛК. 30 квітня 2021 року військово-лікарська комісія військової частини А 2428 за розпорядженням командира військової частини А 0224 від 06.04.2021 № 194 провела старшому солдату військової служби за контрактом в/ч А 0224 ОСОБА_1 медичний огляд, з метою визначення ступеня придатності до служби у високомобільних десантних військах. За результатом винесена постанова ВЛК № 18 про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю ОСОБА_1 , визнано непридатним до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Позивач стверджує, що на сьогоднішній день сукупність вищезазначених хвороб фактично унеможливлює виконання функціональних обов`язків у Збройних силах України.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позовних вимог, мотивуючи тим, що посилання позивача на частину 5 пункт «б» статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є не обґрунтованим та безпідставним з наступних причин: згідно статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави звільнення з військової служби військовослужбовців. В свою чергу стаття 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має 11 частин з відповідними пунктами та підпунктами. Позивач посилається на частину 5 пункт «б» статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: 5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: у мирний час: б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби. Тобто позивач спирається на те, що на даний час не має дії особливого періоду та просить звільнити його за вищевказаною частиною та пунктом, однак дане посилання позивачем на вищевказане є помилковим. Вважає відсутніми підстави для припинення контракту із позивачем за станом здоров`я. Стверджує, що якщо позивач не погоджується з рішення Військово-лікарської комісії, що до винесення певної постанови ВЛК стосовно ступеня придатності до військової служби, то позивачу необхідно оскаржувати саме рішення ВЛК, а не дії військової частини, оскільки військова частини діє на підставі чинного законодавства.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у в/ч А 0224 на посаді старшого солдата снайпера другого взводу роти снайперів.

Позивач 23.03.2021 року подав командиру військової частини А 0224 рапорт про звільнення з військової служби в запас на підставі ч. 5 ст. 26 «Закону України про військовий обов`язок і військову службу» пп. «б» (за станом здоров`я).

Даний рапорт завізований командиром роти снайперів 23.03.2021р. із поміткою «Клопочу за замістом».

Проте позивач не був звільнений, у зв`язку із чим звернувся до суду.

Спір між сторонами стосується права позивача на звільнення із військової служби за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.

Звільнення з військової служби врегульоване ст. 26 Закону № 2232-XII.

Зокрема частина 5 ст. 26 Закону № 2232-XII визначає підстави для припинення військової служби за контрактом.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

1) у мирний час: а) у зв`язку із закінченням строку контракту; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі ….

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): а) у зв`язку із закінченням строку контракту; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі … .

Згідно ст. 1 Закону України від "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За визначенням цієї ж статті, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ i організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовані період після закінчення воєнних дій.

Демобілізація полягає у комплексі заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно - рятувальної служби цивільного захисту на організацію i штати мирного часу.

Мобілізація може бути загальною або частковою, а також залежно від способу проведення відкритою або прихованою. Починаючи з 2014 року часткову мобілізацію проводили згідно з указами Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 (далі - Указ № 303), від 06.05.2014 р. № 454/2014, від 21.07.2014 р. №607/2014 і від 14.01.2015 р. №15/2015. Із набранням чинності Указом № 303 в Україні настав особливий період, але Законом «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932 і Законом від 3543-XІІ не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Тобто на час звернення позивача із рапортом про звільнення в Україні діяв особливий період, але не проводилась мобілізація.

Відтак як слідує із аналізу даних правових норм контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону № 2232-XII, зокрема за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах затверджене Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (далі – Положення № 402).

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. Положення № 402).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (п. 2.1. Положення № 402).

На ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності (п. 2.4.4. Положення № 402).

Медичний огляд військовослужбовців високомобільних десантних військ для визначення придатності до служби в високомобільних десантних військах проводиться раз на 12 місяців за графами Розкладу хвороб та графою 4 ТДВ "А" або графою 1 ТДВ "Б" залежно від військового звання. Крім того, огляд військовослужбовців високомобільних десантних військ проводиться після повернення їх з військових (цивільних) лікувальних закладів (якщо вони не були оглянуті госпітальною ВЛК) та в необхідних випадках за рішенням командира військової частини на підставі висновку лікаря військової частини або військового (цивільного) лікувального закладу. У разі коли військовослужбовець визнається непридатним до служби в високомобільних десантних військах, ВЛК одночасно приймає постанову про ступінь придатності його до військової служби, яка підлягає затвердженню штатною ВЛК (п. 15.1. Положення № 402).

При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

а) "Придатний"…;

б) "Непридатний"…;

в) "Потребує"…;

г) "Обмежено придатний до військової служби" Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, - придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах;

ґ) "Тимчасово непридатний"(п. 20.3. Положення № 402).

Як слідує із свідоцтва про хворобу № 220 від 30.04.2021р., складеного військово-лікарською комісією військової частини А 2428 та затверджене постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.05.2021р.

«… 30 квітня 2021 року військово-лікарська комісія військової частини А 2428 за розпорядженням командира військової частини А 0224 від 06.04.2021 № 194 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до служби у високомобільних десантних військах.

1. Прізвище, ім`я та по батькові: ОСОБА_1 .

2. Рік народження: 1982, у Збройних Силах України: строкова служба з квітня 2000 року по жовтень 2001 року; за мобілізацією з січня 2015 року по квітень 2016 року; за контрактом з вересня 2016 року по березень 2017 року, з серпня 2018 року по вересень 2019 року, з листопада 2019 року.

3. Військове звання: старший солдат військової служби за контрактом, військова професія: снайпер.

4. Військова частина: А 0224.

…

12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Дисциркуляторна енцефалопатія І стадії, зміша ного генезу (атеросклеротична, гіпертонічна) у вигляді розсіяної дрібноосередкової симптоматики, цефалгічного, астено-вегетативного синдромів з нез начним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба І стадії. СН 0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Віддалені наслідки вогнепального осколкового поранення (21.12.17р.) м`яких тканин білявушної ділянки праворуч у вигляді сторонніх тіл м`яких тканин біля вушної ділянки праворуч без порушення функції; вогнепальних множинних осколкових поранень (21.12.17р.) правої лопаткової ділянки, правого плеча, правого передпліччя, правого стегна та гомілки у вигляді сторонніх тіл (металевих осколків) м`яких тканин правої лопатки та правої гомілки, множинних післявогнепальних зміцнілих рубців без порушення функції. Поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Остеохондроз шийного відділу хребта на рівні на рівні С5-С7, артроз унко-вертебральних зчленувань нарівні С4-С6 без порушення функції. Гемангіома печінки (4,4x2,8 мм.) без порушення функції. Викривлення носової перетинки з порушенням функції носового дихання. Вторинна часткова адентія 18, 17, 16, 15, 12, 11,21, 22, 23, 27, 28, 37, 36, 34, 31, 41, 44, 46, 48 зубів. Хронічний перидонтит 14,13,26, 35, 44,45 зубів. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

13. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статей 41-в, 39-в, 10-в, 49-а гр.ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах…».

Як слідує із матеріалів справи позивач проходить військову службу в/ч А0224 у роті снайперів, та має військову професію снайпер.

Метою проведення медичного огляду, як зазначено ВЛК у свідоцтві є визначення ступеня придатності до служби у високо мобільних десантних військах.

В/ч А0224 - 79-та окрема десантно-штурмова бригада, та входить до складу Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Як встановлено судом, постановою ВЛК від 30.04.2021р. позивач визнаний обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Відтак, враховуючи його непридатність до служби у високомобільних десантних військах, рапорт позивача має бути розглянутий командиром в/ч А 0224 з урахуванням вказаних висновків ВЛК від 30.04.2021р., оскільки позивач, проходячи військову службу на посаді снайпера у військовій частині, що входить до Десантно-штурмових військ Збройних сил України, має висновок ВЛК про непридатність до служби у високомобільних десантних військах.

Суд відмічає, що відповідач не надав жодного доказу розгляду рапорту позивача по-суті із відмовою у звільненні із зазначенням причин.

Як слідує із наданої позивачем копії рапорту позивача, він підписаний командиром військової частини А 0224 О.Луценком із поміткою «В наказ», проте результат розгляду рапорту по-суті відсутній.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що відповідач у даному спорі по відношенню до позивача допустив протиправну бездіяльність, не розглянувши по-суті рапорт позивача.

Відтак суд визнає таку бездіяльність протиправною.

Також суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача розглянути по-суті рапорт ОСОБА_1 від 23.03.2021р. із урахуванням висновків ВЛК від 30.04.2021р.

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0224 (54025, м.Миколаїв, пр.Героїв України, 72, код ЄДРПОУ 08489704) щодо не розгляду по-суті рапорту ОСОБА_1 від 23.03.2021р.

Зобов`язати Військову частину А0224 (54025, м.Миколаїв, пр.Героїв України, 72, код ЄДРПОУ 08489704) розглянути по-суті рапорт ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 23.03.2021р. із урахуванням висновків військово-лікарської комісії в/ч А 0224 від 30.04.2021р. щодо непридатності ОСОБА_1 до служби у високомобільних десантних військах та висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 106030000