Рішення № 99551271, 13.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 р. № 520/10275/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюшко О.В.

за участю:

представника позивача - Сай Л.В.,

представника позивача - Кутового Г.І.,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Городок-3» (м. Харків, вул. Героїв Праці, 21) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Городок-3» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/364/0901 від «15» жовтня 2020 р. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/372/0901 від « 15» жовтня 2020 р.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/364/0901 від « 15» жовтня 2020 р. та № 000/372/0901 від « 15» жовтня 2020 р. є протиправними та такими, що прийняті на підставі помилкових висновків контролюючого органу. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, проте рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 24.05.2021 №11469/6/99-00-06-03-01-06 останні було залишено без змін. На думку позивача, зазначене рішення Державної податкової служби України є протиправним, враховуючи обставини неврахування обставин допущення посадовими особами відповідача під час проведення перевірки численних порушень. Значені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія «СК Городок-3» з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки 11.09.2020 контролюючим органом складено акт №1299/20-40-32-01-08/36625209, згідно висновків якого встановлено порушення вимог ч.1 та ч.8 ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального».

На підставі висновків акту перевірку Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення рішення № 000/364/0901 від « 15» жовтня 2020 р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 500000 грн., № 000/372/0901 від « 15» жовтня 2020 р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 500000 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зареєстрований у відповідності до норм чинного законодавства як суб`єкт господарювання а здійснює господарську діяльність на підставі Статуту з 16.09.2009.

Видами діяльності ТОВ «СК Городок-3» зареєстровано 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботі (основний); 43.11 знесення; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

На балансі позивача серед іншого перебуває наступна техніка: CITROEN BERLINGO, державний номер НОМЕР_1 ; манипулятор з причепом MAN TGA 26.413;автомобіль TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_2 ; автомобіль-самоскид Hyundai HD 270, державний № НОМЕР_3 ; автомобіль-самоскид Hyundai HD 370, державний № НОМЕР_4 ; автомобіль-фургон Hyundai HD 65, державний № НОМЕР_5 ; автомобіль-самоскид Hyundai HD270, державний номер НОМЕР_6 ; автомобіль-самоскид Hyundai HD270, державний номер НОМЕР_7 ; автомобіль RENAULT Duster; асфальтовий комбінований коток DYNAPAC CC222CHF; асфальтоукладач ДС-143А, державний НОМЕР_8 ; бульдозер гусеничний Dressta "TD-10R"; грейдер БЕП-122; екскаватор HITACHI ZX 280LC-5G; екскаватор HITACHI ZX240LC-3 з комплектом гідроліній та гідроножиць, державний номер НОМЕР_9 ; екскаватор гусеничний HITACHI ZX160W державний номер НОМЕР_10 ; екскаватор гусеничний HITACHI ZX180W державний номер НОМЕР_11 ; екскаватор гусеничний HITACHI ZX200LC-3 державний номер НОМЕР_12 ; екскаватор колісний HITACHI ZX190W-3; екскаватор-навантажувач Terex TLB 840 SM у комплекті; екскаватор-навантажувач TLB 825 з додатковим обладнанням, державний номер НОМЕР_13 ; КАМАЗ 65115-018, державний номер НОМЕР_14 ; коток дорожній DYNAPAC СС1300С, державний номер НОМЕР_15 ; коток дорожній DYNAPAC СС142С, державний номер НОМЕР_16 ; автомобильный кран КРАЗ 65053, державний номер НОМЕР_17 ; міні- навантажувач BOBCAT S175 з ковшем, державний номер НОМЕР_18 ; міні-навантажувач BOBCAT S205 з ковшем 68, державний номер НОМЕР_19 ; самоскид КАМАЗ 65115, державний номер НОМЕР_20 ; самоскид МАЗ 6516Е8-520-000; самоскид МАЗ 6516Е8-520- 000; спеціальний причіп Meusburger МРТ-2; трактор гусеничний ДТ-75, державний номер НОМЕР_21 ; фронтальний колісний одноковшевий навантажувач марки LOVOL, модель FL956F-II, загалом 33 одиниці власної техніки (підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за « 01» квітня 2020 р. та відповідними технічними паспортами).

Загальна місткість баків вищезазначеної будівельної техніки становить 8000 л., що підтверджується довідкою від 27.10.2020 р. та технічними паспортами.

Місця базування власної техніки розташовані за адресою - Харківська обл., Дергачівський р-н., смт. Мала Данилівка, вул. Академічна, 5 та Сороківське родовище піску, с. Сороківка, Харківський р-н., правовою підставою знаходження техніки за вказаними адресами є договір укладений з ТОВ «БК «Мега-Строй» № 02-01/19-03 від 02.01.2019 р. та Договір № 01/06 від 01.06.2020р. на оренду землі укладений з ТОВ «Харківнерудпром».

Судом встановлено, що постачання позивачем палива для роботи зазначеної будівельної техніки протягом квітня-липня 2020 р. здійснювалось оптовими партіями на місці базування техніки, шляхом заправки паливних баків кожної одиниці техніки.

В адміністративному позові позивач посилався на те, що після заправки, тобто поміщення пального безпосередньо у паливні баки техніки, залите у паливний бак пальне потрапляє паливною системою у двигун техніки та використовується лише для роботи двигуна, фізичний відпуск пального іншим особам чи до будь-яких складів не здійснюється.

Крім того, в період з 01.04.2020 по 03.07.2020 не зберігав куплені нафтопродукти (паливо) ані за адресою свого місцезнаходження, ані в будь-якому іншому місці, не мав на балансі жодних стаціонарних паливних ємностей чи паливних складів для його зберігання.

Позивач посилався на те, що в зв`язку з запровадженням Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів через загрозу епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), в період березня-червня 2020 р. об`єм замовлень на послуги техніки значно зменшився, та позивач, з метою збереження робочих місць та вчасного погашення кредитних зобов`язань, продовжував надавати послуги клієнтам шляхом запровадження значних знижок, такі дії викликали необхідність в придбанні пального саме оптовими партіями (бензовозними нормами) з огляду на значну різницю між роздрібною та оптовою ціною на пальне.

Лише після збільшення обсягів надання послуг, в зв`язку з виробничою необхідністю « 01» червня 2020 р. було прийняте рішення про виготовлення ємностей для зберігання пального, що підтверджується наказом № 2-7-в від « 01» червня 2020 р. та як наслідок виникла необхідність в отриманні ліцензії на кожне місце зберігання, у зв`язку з чим позивач звернувся до ДПС Дергачівського та Харківського районів з заявами на отримання ліцензії.

07.07.2020 позивачем отримано ліцензію на зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової потреби) №20110414202001523 від 06.07.2020 (вул. Академічна, 5, смт Мала Данилівка, Дергачівський район Харківської області); 08.07.2020 отримано ліцензію про зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової потреби) №20230414202001527 від 06.07.2020 (Сороківське родовище піску, с. Сороківка Харківського району Харківської області).

Позивачем 19.06.2020 листом №19/06-09 на запит ГУ ДПС у Харківській області повідомлено про обставини придбання та подальшого списання нафтопродуктів із зазначенням відсутності місць зберігання пального з наданням підтверджуючих документів, яка наявні в матеріалах справи.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпункт 80.1 та 80.2 ст. 80 ПК України, визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно акту №1299/20-40-32-01-08/36625209 встановлено порушення вимог ч.1 та ч.8 ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, напоїв, тютюнових виробів та пального».

За приписами ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

При цьому, місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; а зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №481/95-ВР, імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Керуючись приписами частин 8 та 10 ст. 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно із ч. 20 ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

За приписами ч. 22 ст. 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Як убачається з матеріалів справи, постачання позивачем палива для роботи будівельної техніки протягом квітня-липня 2020 року здійснювалося на місці базування техніки, шляхом заправки паливних баків кожної одиниці техніки. Після заправки, переміщення пального безпосередньо у паливні баки техніки, залите у паливний бак пальне використовувалося лише для роботи двигуна, фізичний відпуск пального іншим особам чи будь0яких складів не здійснювалося. На підтвердження вказаного, в матеріалах справи наявні копії договору поставки від 22.04.2019 №22/04-19, відповідно до умов якого ТОВ «Укрнафтотовар» зобов`язаний передати, а ТОВ «СК Городок-3» прийняти та оплатити нафтопродукти; видатковою накладною №327 від 07.04.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №000327 від 07.04.2020, згідно яких паливо було доставлене автомобільним транспортом постачальника на адресу, визначену ТОВ «СК Городок-3» та відвантажено безпосередньо у паливні баки транспортних засобів (будівельної техніки) у пункт розвантаження Сороківське родовище піску, с. Сороківка Харківського район Харківської області; наказом №2/1 від 06.03.2020 про заправку техніки, відомостями обліку ПММ від 07.04.2020; видатковою накладною №381 від 16.04.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №000381 від 16.04.2020; наказом №3/1 від 01.07.2020 щодо заправки техніки; видатковою накладною №0077 від 03.07.2020 та транспортною накладною. на відпуск нафтопродуктів №030701 від 03.07.2020; наказом на заправку техніки №3/2 від 02.07.2020; відомостями обліку ПММ автомобіля та руху палива від 03.07.2020.

Вказані документи на підтвердження обставин справи оформлені належним чином та не викликають сумніву щодо мети їх укладання.

Паливно-мастильні матеріали використовувалися ТОВ «СК Городок-3» у власній господарській діяльності.

Так, у квітні-липні 2020 року позивач надавав послуги з оренди будівельної техніки, що підтверджується договорами оренди будівельної техніки, актами приймання-передачі наданих послуг, змінними рапортами та подорожніми листами. Списання паливно-мастильних матеріалів протягом квітня-липня 2020 року підтверджено актами списання.

Вказані обставини та первинна документація, наявна в матеріалах справи, спростовують твердження контролюючого органу, зроблені в акті від 11.09.2020 №1299-20-40-32-01-08/3662509 «Про проведення фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів», щодо місця зберігання пального.

За приписами п. 4 розділу ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (надалі - Порядок №262) у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються: коди операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику; ознака щодо умов оподаткування пального; ознака щодо напрямів використання пального.

У відповідному рядку зазначається ознака щодо напрямів використання пального:

« 1» - реалізація пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виробником або особою, яка здійснила розлив пального у таку тару; « 2» - реалізація пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий; « 3» - розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися. Ознака напряму використання « 3» зазначається в акцизних накладних, складених на всі операції з розподілу обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами / пересувними акцизними складами; « 4» - реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Така ознака зазначається також у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного до: паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою; місця зберігання пального, яке не є акцизним складом.

Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання « 1» - « 4», у відповідному рядку зазначається цифра « 0».

Положення п. 4 розділу ІІ Порядку №262 у наведеній частині з метою визначення напрямів використання пального оперують поняттям «реалізації», а не «зберігання» пального. У той же час, приписи Закону №481/95-ВР, який містить спеціальні правові нормі та має вищу юридичну силу по відношенню до Порядку №262, в якості підстави для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язку отримання ліцензії вказують саме на «зберігання» пального у споживчій тарі до 5 літрів, а не його реалізацію у споживчій тарі до 5 літрів. Відтак, відповідач невірно тлумачить положення Закон №481/95-ВР в частині визначення підстав за яких у суб`єкта господарювання виникає обов`язок з отримання ліцензії для зберігання пального.

Крім того, відповідачем не доведено факт реалізації придбаного пального, натомість матеріали справи підтверджують, що ТОВ «СК Городок-3» зберігало таке пальне виключно з метою власного використання для здійснення господарської діяльності.

Крім того, відповіддю №19/06-09 від 19.06.2020 на запит ГУ ДПС у Харківській області №19169/10/20-40-32-04-10 від 20.05.2020, ТОВ «СК Городок-3» повідомляло про обставин придбання та подальшого списання нафтопродуктів, а також зазначало про відсутність місць зберігання пального, з наданням підтверджуючих документів.

Враховуючи наведене, у межах спірних правовідносин у позивача не виникло обов`язку з отримання ліцензії на зберігання пального, отже, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/364/0901 від « 15» жовтня 2020 р., № 000/372/0901 від « 15» жовтня 2020 р. є протиправними та підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволенні адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Городок-3» (м. Харків, вул. Героїв Праці, 21) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/364/0901 від « 15» жовтня 2020 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 000/372/0901 від « 15» жовтня 2020 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Городок-3» 36625209) судовий збір у розмірі 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.09.2021.

Суддя В.В. Єгупенко