Рішення № 99551071, 13.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13 вересня 2021 р. справа № 520/14171/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання неправомірним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Чугуївської міської ради Харківської області, викладеного у листі від 01.06.2021 за №2428 про відмову нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-мимінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020; 2) зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Чугуївської міської ради Харківської області та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 з урахуванням раніше виплачених сум і проводити зазначені виплати в подальшому кожен рік; ) встановлення в порядку ст. 382 КАС України судового контролю за виконанням рішення суду.

Рішення про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі було прийнято 05.08.2021 р.

Спір склався з приводу застосування ст. 13 Закону України Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту після прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020. Підставами позову є доводи про те, що адміністративний орган провів нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року не у повному обсязі.

Відповідач, Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що Управління рішенням №7 від 14.05.2021 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, заяви заявника від 05.05.2021р., перераховано ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік згідно ст. 13 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 10246,00 грн. та подано додаткові заявки на фінансування зазначених державних виплат. Після надходження фінансування з державного бюджету позивачеві буде виплачена недоотримана сума грошової допомоги.

Відповідач, Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Центр) не скористався правом подання відзиву на позов. Строк подання відзиву на позов сплинув 26.08.2021р.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Змістом посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.06.2006 підтверджена обставина наявності у заявника правового статусу особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.

Листом Управління від 01.06.2021 за №2428 на звернення заявника стосовно виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року повідомлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня здійснюється в межах бюджетних призначень, Управлінням надано до Департаменту соціального захисту населення заявку на фінансування виплати допомоги у 2021 році з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020. До вказаного листа Управлінням додано рішення №7 від 14.05.2021р. про перерахунок разової грошової допомоги до 05.05.2021р. у розмірі 10246,00 грн.

Отже, зазначеним листом заявника повідомлено про перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 10246,00 грн. та роз`яснено, що виплату недоотриманих коштів буде здійснено після надходження коштів на рахунок Управління.

Стверджуючи про порушення власного суб`єктивного права за рахунок отримання виплати не у повному обсязі, заявник ініціював даний спір.

До матеріалів справи відповідачем додано рішення №7 від 14.05.2021р., що затверджене начальником Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про перерахунок разової грошової допомоги до 05.05.2021р. заявнику на підставі рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, заяви заявника від 05.05.2021р., згідно ст. 13 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 10246,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Відносини з приводу соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Нормами Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998р. №367-XIV ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту було доповнено положенням про виплату щорічно до 5 травня інвалідам війни разової грошової допомоги у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У подальшому п. 20 Розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 р. №107-VI згадану вище норму закону було викладено у редакції, згідно з якою розмір Спірної виплати підлягав визначенню КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008р. №10-рп/2008 юридично була відновлена дія ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції до внесення змін Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 р. №107-VI.

Однак, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у редакції Закону України від 28.12.2014р. №79-VIII було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ця норма закону діяла з 01.01.2015 р.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 08.04.2021р. №325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де, зокрема, передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.

27.02.2020р. рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з 27.02.2020р. ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у редакції Закону України від 28.12.2014р. №79-VIII, ані приписи ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України від 28.12.2007р. №107-VI об`єктивно не можуть запроваджувати взагалі будь-яких правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Тому, з 27.02.2020р. заявник набув суб`єктивне право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №3551-ХІІ у редакції Закону України від 25.12.1998р. №367-ХІV.

За правилом розв`язання юридичних колізій норми закону є вищими за норми будь-яких підзаконних актів права, у тому числі і чинних постанов КМУ, а тому усі доводи відповідача про інше слід визнати юридично неспроможними.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Суд констатує, що владним суб`єктом самостійно прийнято рішення №7 від 14.05.2021р. про перерахунок разової грошової допомоги позивачу в розмірі різниці від отриманої суми та восьми мінімальних пенсій за віком, та визначено суму недоплаченої частини у розмірі 10246,00 грн.

Отже, фактично владним суб`єктом визнано себе боржником та здійснено спірний перерахунок разової грошової допомоги позивачу, про що зазначено також в листі від 01.06.2021 за №2428, а тому відсутні підстави стверджувати, що владним суб`єктом відмовлено в такому перерахунку вказаним листом, на чому наполягає позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідачем самостійно прийнято рішення №7 від 14.05.2021р. про перерахунок разової грошової допомоги позивачу в розмірі різниці від отриманої суми та восьми мінімальних пенсій за віком, та визначено суму недоплаченої частини у розмірі 10246,00 грн., то позовні вимоги щодо зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Чугуївської міської ради Харківської області нарахувати заявнику разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вже здійсненні зазначенні дії станом на дату розгляду справи.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, звернення відповідача із додатковими заявками на фінансування державних виплат до 5 травня на 2021р. та доводи про те, що після надходження відповідних коштів зазначена різниці недоплаченої допомоги до 5 травня буде виплачена позивачу, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання здійснити виплату різниці.

З огляду на вказане, суд приходить до висновків про необхідність виходу за межі позовних вимог та обтяження відповідача виплатити позивачу нараховану рішенням №7 від 14.05.2021р. одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена.

Стосовно позовних вимог до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено обставин призначення, нарахування та виплати спірної допомоги саме цим Центром, що, в свою чергу, встановлено відносно Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області.

З приписів ч. 1 ст. 2 КАС України слідує, що ті вимоги заявника, котрі заявлені наперед і стосуються можливих обставин майбутніх відносин, що виникнуть у подальшому (а саме: щодо зобов`язання проводити зазначені виплати в подальшому кожен рік) задоволенню не підлягають.

Стосовно зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд вважає, що положення ст.382 КАС України в частині обтяження учасника справи обов`язком подати звіт про виконання рішення суду (безвідносно до події одержання позивачем виконавчого листа та стану виконавчого провадження) не повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», який за загальним правилом вимагає одержання позивачем виконавчого листа та подання цього документа до державного виконавця (приватного виконавця).

Тому випадок застосування судом згаданого вище правового механізму слід вважати виключенням із загального правила, котрий повинен мати вагомі причини.

Судом з матеріалів справи існування таких причини не виявлено.

Відтак, підстав для застосування у даному конкретному випадку приписів ст.382 КАС України суд не знаходить.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення інших витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул. Старонікольська, б. 20«А», код ЄДРПОУ 23148343) виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року згідно рішення №7 від 14.05.2021р., затвердженого начальником Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, з урахуванням раніше здійснених платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Старосєльцева