Рішення № 99550939, 13.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 вересня 2021 р. справа №520/15409/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (майдан Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків,61001), третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області (м.Харків, вул.Шевченко 315а) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові, в якій просить суд:

- визнати дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові - Волкової Катерини Вадимівни щодо відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року № 62872926 - протиправними;

- скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові від 26.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62872926;

- зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, що розміщені в режимі реального часу на публічному веб-сайті Міністерства юстиції України https://erb.gov.ua по боржнику: ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62872926.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові від 26.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62872926, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу, а саме постанови №ДП18 №468275 від 21.05.2020 року, був пропущений, а тому відповідач повинен був повернути виконавчий документ без прийняття до виконання протягом трьох днів з дня її пред`явлення. Крім того, відповідачем було порушено права позивача, а саме не виключено відомості з Єдиного реєстру боржників, що розміщені в режимі реального часу на публічному веб-сайті Міністерства юстиції України https://erb.gov.ua по боржнику: ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62872926, оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник третьої особи пояснень, клопотань та заяв до суду не надав.

Від представника відповідача, 31.08.2021 року, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що під час спірних правовідносин відповідач діяв в межах та на підставі чинного законодавства України.

З 25.08.2021 року по 06.09.2021 року суддя перебувала у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на виконанні в Основ`янсько-Слобідському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувало виконавче провадження ВП 62872926 з примусового виконання постанови №ДП18№468275 від 21.05.2020 виданої Управлінням патрульної поліції в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

26.08.2020 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62872926 на підставі вказаної постанови.

26.08.2020 державним виконавцем винесена постанова № 62872926 про стягнення з боржника втрат виконавчого провадження.

27.08.2020 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.

07.09.2020 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника.

07.09.2020 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану керуючись п.2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вважаючи дії державного виконавця та постанову про відкриття виконавчого провадження №62872926 від 26.08.2020 року - протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закону №1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із ч.1 ст.2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно ч.1 ст.13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Щодо позовних вимог про визнання дій державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові - Волкової Катерини Вадимівни щодо відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року №62872926 - протиправними та скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові від 26.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62872926.

Судом встановлено, що відповідачем було відкрито виконавче провадження 26.08.2021 року на підставі виконавчого документа - постанови №ДП18№468275 від 21.05.2020 виданої Управлінням патрульної поліції в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КупАП.

Згідно п.2 ст.291 КупАП - постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Як вбачається із вказаної постанови, позивач відмовився від її отримання, а тому вказана постанова набрала законної сили 21.05.2020 року.

Згідно ст.299 КУпАП - постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.307 КУаАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказів сплати позивачем штрафу суду надано не було.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною 1 статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Статтею 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується, зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суд зазначає, що згідно супровідного листа №12877/41/14/01 постанова №ДП18№468275 винесена Управлінням патрульної поліції в Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП - від 21.05.2020, була направлена 22.07.2020 року до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), та зареєстрована відповідачем 21.08.2020 року, тобто у межах 3-місячного строку.

Крім того, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження вказану постанову передано до виконання 21.08.2020 року.

Згідно ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Водночас, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 26.08.2020 року.

Таким чином, відповідачем порушено строк становлений ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, відповідно до абз.3 ч. 5 ст. 13 Закону № 1404 порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Суд зазначає, що системний аналіз основних положень законодавства дає підстави для висновку, що постанова вважається звернутою до виконання, коли орган (посадова особа), який її виніс, вручає або надсилає її копію відповідній особі або надсилає органу, уповноваженому безпосередньо її виконувати.

Таким чином, своєчасне направлення постанови для виконання визнається єдиним юридичним фактом, що має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови.

Таким чином, доводи позивача про звернення постанови поза межами тримісячного строку з дня її прийняття, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, на підтвердження інших підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та всіх інших постанов в межах даного виконавчого провадження, зокрема, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому не міг бути прийнятий до виконання, позивачем не надано належних доказів.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові від 26.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62872926 та в частині визнання дій державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові - Волкової Катерини Вадимівни щодо відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року № 62872926 - протиправними.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, що розміщені в режимі реального часу на публічному веб-сайті Міністерства юстиції України https://erb.gov.ua по боржнику: ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62872926, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1404-УІІІ, Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5 (далі - Положення №2432/5), автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Пунктом 3 розділу І цього ж Положення встановлено, що Реєстраторами Системи є: відповідальні особи органу державної виконавчої служби; державні виконавці органів державної виконавчої служби; приватні виконавці; помічники приватних виконавців; відповідальні особи приватних виконавців; керівники органів державної виконавчої служби та їх заступники.

Частиною 5 ст.9 Закону №1404-VIII передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначено ч.1 ст.9 Закону №1404-VIII.

Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з внесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1, З, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Водночас, за правилами п.6 Розділу X Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, ч.7 ст.9 Закону №1404-УІІІ, а також п.6 Розділу X Положення №2432/5, визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації не передбачена.

Як встановлено в ході розгляду справи - 07.09.2020 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану керуючись п.2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що не передбачає одночасне виключення боржника з Єдиного реєстру боржників.

У зв`язку з вищевикладеним, станом на теперішній час відсутні правові підстави для виключення з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо сплати штрафу у розмірі 510,00 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, що встановлено у постанові №ДП18№468275 від 21.05.2020 року.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (майдан Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків,61001), третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області (м.Харків, вул.Шевченко 315а) про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Мар`єнко Л.М.