Рішення № 99550845, 08.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2235/21

08 вересня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" адвоката Шкварок Т.Р.

представника відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу №1772 від 20.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ №1772 від 20.10.2020 прийнятий Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України про проведення фактичної перевірки ТОВ "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за період з 01.07.2019 по 29.10.2020 тривалістю 10 діб є протиправним.

З посиланням на норми Податкового кодексу України вважає, що підставою проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законом порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства, а у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не конкретизовано факти порушення платником податків вимог законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені порушення.

Ухвалою суду від 26.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначено судове засідання на 26.05.2021.

19.05.2021 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позов, в якому просить в задоволенні позовних вимог ТОВ "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" відмовити в повному обсязі, так як наказ від 20.10.2020 про проведення фактичної перевірки позивача прийнятий на підставі та в межах норм чинного законодавства.

25.05.2021 представником позивача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 26.05.2021 розгляд справи у зв`язку з неявкою представника відкладено на 24.06.2021.

03.06.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив

24.06.2021 судове засідання не проводилося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, про що складено довідку секретарем судового засідання, розгляд справи відкладено на 15.07.2021.

15.07.2021 в судовому засіданні розглянуто клопотання про зупинення провадження у цій справі та ухвалою суду в його задоволенні відмовлено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання 15.07.2021 заперечила проти задоволення позову з мотивів, наведених у відзиві, просила відмовити в позові.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про надання часу для ознайомлення з відповіддю на відзив, розгляд справи призначено на 08.09.2021.

08.09.2021 в судовому засіданні заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно наказу №1772 від 20.10.2020 Головного управління ДПС у Тернопільській області "Про проведення фактичної перевірки", з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, керуючись статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, вирішено провести з 20.10.2020 фактичну перевірку ТОВ "Автомобільна транспортна компанія "Еталон", код ЄДРПОУ 33011978, за період з 01.07.2019 по 29.10.2020, тривалістю 10 діб.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, за відсутності у ньому інформації про порушення платником податків вимог законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки, пункт 80.1 якої визначає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За змістом підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Суд вважає, що згідно з підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України підставою для проведення фактичної перевірки підприємства позивача може бути не лише отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також і необхідність здійснення фіскальним органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, пального.

Крім цього, на думку суду, вимоги чинного податкового законодавства не передбачають обов`язку щодо зазначення контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки конкретизації підстав, окрім перелічених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд також зауважує, що виконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо організації податкового контролю, зокрема, шляхом проведення фактичної перевірки не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку, у відповідності до норм податкового законодавства.

Так, за правилами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З вказаних норм слідує, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Як встановлено судом перевірка була проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області №1772 від 20.10.2020 року "Про проведення фактичної перевірки" і здійснена на законних підставах і у встановленому законом порядку. У позовній заяві позивач вказує на відсутність будь-яких чітких та конкретних посилань на підстави перевірки, однак суд вважає, що наказ на проведення перевірки, направлення на її проведення, оформлені відповідно до встановленої законодавством форми, а саме додатку 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України "Про внесення змін до наказу ДФС від 31.07.2014 №22" від 23 червня 2018 року №398.

Законодавець додатково не визначає будь-яких підстав та пояснень щодо призначення перевірки.

При цьому, у наказі чітко зазначено, з яких питань буде проведена перевірка, та в наказі зазначено підпункти статті 80, тим самим, визначивши правові підстави для її проведення.

Вирішуючи спір по суті, суд також приймає до уваги те, що перед проведенням перевірки ревізорами Головного управління ДПС у Тернопільській області було пред`явлено позивачу наказ від 20.10.2020 №1772 та направлення на перевірку від 20.10.2020 №2368 і №2369, факт чого підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" ОСОБА_1 на примірниках контролюючого органу.

Позивачем було допущено працівників податкового органу до проведення перевірки, перевірка проведена, контролюючим органом виявлені певні порушення, про що складено акт перевірки від 29.10.2020 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020, які не є предметом розгляду в даній справі.

У такому контексті суд вважає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

24 грудня 2010 року Верховним Судом України було прийнято постанову у справі №21-25а10 за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D.", у якій сформовано правову концепцію, зміст якої полягав у наступному: для платника податків, на думку якого контролюючим органом прийнято рішення про призначення документальної перевірки без належних на те правових підстав, єдиним способом захисту від безпідставної перевірки є недопуск службових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

За встановлених обставин та досліджених матеріалів справи суд не вбачає в діях відповідача обґрунтованої протиправності прийнятого податковим органом наказу про проведення фактичної перевірки, а також порушення прав позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу від 20 жовтня 2020 року №1772 "Про проведення фактичної перевірки" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" (місцезнаходження: вул. Гайова, 8, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ: 33011978);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мартиць О.І.