
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2477/21
13 вересня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0010129-5006-1905,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010129-5006-1905 від 12.04.2019 Головного управління ДПС в Тернопільській області.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником нежитлової будівлі (кормоцеху-зерноскладу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 730,2 кв. м. Враховуючи те, що позивач є власником зазначеного нерухомого майна, відповідач 12.04.2019 прийняв податкове повідомлення - рішення №0010129-5006-1905, яким визначив суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 27185,35 грн за податковий період 2018 рік.
Прийняте відповідачем оскаржене податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки сума податку нарахована і податкове повідомлення - рішення видано податковим органом, який не мав на це повноважень (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України), спірне податкове повідомлення-рішення надсилалось з порушенням ст.48, 52 ПК України) і не було вручено позивачу, а також сума податку розрахована невірно. Зокрема, вказує, що рішенням Жниборідської сільської ради №42 від 23.06.2017 «Про встановлення ставок податків та зборів на території Жниборідської сільської ради» встановлено ставку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 0,05% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування. Так як площа об`єкту нерухомості становить 730,2 кв.м., то сума податку, який має бути сплачений власником нерухомості становить: 1,86 х 730,2 = 1358,17 грн.
Ухвалою від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
Представник відповідача 05.08.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування, посилаючись на ст. 266 ПК України зазначив, що об`єкт нежитлової нерухомості, що належить позивачу, не підлягає звільненню від оподаткування.
Представник позивача 07.09.2021 подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Представник відповідача 07.09.2021 подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи наведене, а також норми частини 9 статті 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 10.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання з 1995 року: АДРЕСА_2 ; з 2006 року: АДРЕСА_3 ),
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Тернопільській області, відомостей про зміну реєстрації місця проживання відповідачеві позивач не подавав.
ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (кормоцеху-зерноскладу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом від 27.04.2009, виданого приватним нотаріусом Іванів Л.І. (аркуш справи 23).
Площа даної нежитлової будівлі становить 730,2 кв. м., що вказано в експлікації внутрішніх площ до плану житлового дому (аркуш справи 22).
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області нараховано ОСОБА_1 суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 рік у сумі 27185,35 грн. і винесено податкове повідомлення-рішення №0010129-5006-1905 від 12.04.2019 (аркуш справи 18).
Надаючи оцінку правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст. 1 Податкового Кодексу України, далі - ПК України).
До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).
Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За правилами підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відтак, позивач як власник об`єктів нерухомості - нежитлової будівлі (кормоцеху-зерноскладу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є платником податку на нерухоме майно.
Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту 12.3. статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них (підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
За правилами підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (пункт 12.5 статті 12 ПК України).
Згідно з статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Податковим періодом, за який здійснювалось нарахування податкового зобов`язання є 2018 рік.
Як встановлено судом, загальна площа об`єкта нежитлової нерухомості, що належить позивачу на праві власності, становить 730, 2 кв.м., що підтверджується Експлікацією внутрішніх площ до плану житлового дому.
Судом досліджено рішення Жниборідської сільської ради №42 від 23.06.2017 року «Про встановлення ставок податків та зборів на території Жниборідської сільської ради», яким встановлено ставку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (аркуш справи 19-20).
Так, відповідно до п. 2.2 зазначеного рішення Жниборідської сільської ради ставка податку для нежитлових приміщень, які перебувають у приватній власності фізичних осіб становить 0,05% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування.
Як зазначалось судом, відповідно до пп. 266.2.1 п.266.2 та пп.266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3723 гривень.
Відповідно до наведеного, 0,05% розміру мінімальної заробітної плати становить 1,86 грн. Так як площа об`єкту нерухомості становить 730,2 кв.м., то сума податку, яка має бути сплачена власником нерухомості становить: 1,86 х 730,2=1358,17 грн. Отже податок, який підлягав сплаті позивачем становить 1358,17 грн.
Таким чином, відповідачем невірно розраховано суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення - рішення відповідач прийняв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи сторін не впливають на вказані висновки суду.
Зокрема, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Тернопільській області, відомостей про зміну реєстрації місця проживання чи заяви про зміну податкової адреси позивач у встановленому порядку не подав, а тому, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення та відсутність повноважень відповідача на його винесення.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн згідно з квитанцією №1662 від 27.04.2021.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010129-5006-1905 від 12.04.2019 Головного управління ДПС в Тернопільській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003; код ЄДРПОУ: 44143637).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 99550827, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2477/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: