
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закриття провадження у справі
Справа № 500/4624/21
30 серпня 2021 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про закриття провадження по справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
29 липня 2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом зроблено запит щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
05 серпня 2021 року до суду надійшла відповідь із фактичним місцем проживання відповідача, а саме: с. Покропивна, Козівський район, Тернопільська область,47630.
27.08.2021 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та повернення судового збору. Така заява обґрунтована тим, що після подання позовної заяви, відповідачем повністю сплачено заявлений до стягнення в судовому порядку податковий борг в сумі 15805,24 грн., у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Тернопільській області вбачає за доцільне відмовитись від позову та відповідно до частини першої статті 238 КАС України просить суд закрити провадження у справі. Також позивач просить відповідно до статті 140 КАС України вирішити питання про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви шляхом стягнення його з відповідача.
Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи подане представником позивача клопотання, суд дійшов висновку, що відмову від позову необхідно прийняти, а провадження у справі - закрити, з огляду на таке.
Частиною першою, шостою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Суд не приймає відмови позивача від позову <…>, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позову у зв`язку з самостійною сплатою відповідачем податкового боргу у сумі 15805,24 грн, і такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відтак суд вирішує питання наявності підстав для розподілу між сторонами судових витрат.
Позивач у заяві про відмову від позову та закриття провадження у справі просив про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви відповідно до статті 140 КАС України.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою та другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Варто зауважити, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (стаття 142 КАС України).
За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас згідно зі статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Таким чином, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.
У даному випадку суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі за заявою позивача про відмову від позову, у зв`язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 у справі № 260/1378/18, у якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень статті 142 КАС України у взаємозв`язку зі статтею статті 139 КАС України, та у постанові від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а, у якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 КАС України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.
З врахуванням викладеного, клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору в порядку статті 140 КАС України підлягає задоволенню.
Так, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1000 від 26.07.2021.
З огляду на положення статті 140 КАС України, у зв`язку із відмовою позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд присуджує Головному управлінню ДПС у Тернопільській області понесені ним витрати зі сплати судового збору шляхом стягнення їх з відповідача.
Керуючись статтями 132, 140, 189, 238, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області від позову до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп).
Копію ухвали надіслати сторонам про справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Покропивна,Козівський район, Тернопільська область,47630 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 99550808, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 30.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/4624/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: