Рішення № 99550636, 13.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року Справа № 480/4598/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач). Свої вимоги мотивує тим, що вона є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відповідачем було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 54. За результатами перерахунку щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене у розмірі 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зокрема враховано 23 роки на посаді судді. Отже, при перерахунку відповідачем виключено зі стажу позивачки половини строку у вищому навчальному закладі з вересня 1975 року по 23 1979 року.

Просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (рішення №959230809884 від 20 січня 2021 року) при виконанні рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 480/6373/20 щодо виключення із стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1975 року по 23 червня 1979 року (1 рік 10 місяців 27 днів) та щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 03 березня 2020 року № 54; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 1 вересня 1975 року по 23 червня 1979 року (1 рік 10 місяців 27 днів) та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 як судці у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Сумського апеляційного суду від 03 березня 2020 року № 54, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив суду надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в Сумській області та отримує щомісячне довічне утримання судді у відставці.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.05.2017 у справі №592/3354/17 визнано протиправними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо не зарахування ОСОБА_1 при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі -Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

Зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення - 15 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1975 року по 23 червня 1979 року (1 рік 10 місяців 27 днів), що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 , судді у відставці, починаючи з 15 грудня 2016 року, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % від суми суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, вказаної у довідці Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та здійснити перерахунок довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання з розміру 86 % до 90 % і виплату щомісячного довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання - з 15 грудня 2016 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 відповідачем було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду № 54 від 03.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Листом від 01.02.2021 №1800-0202-8/4730 відповідач повідомив позивачку, що за результатами перерахунку щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене у розмірі 56% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с.33).

Також, з матеріалів справи вбачається, що при перерахунку пенсії позивачки було взято 23 роки 6 місяців 29 днів стажу роботи суддею (а.с.34)

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивачка звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На момент виходу позивачки у відставку та призначення їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди було регламентовано нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі за текстом - Закон № 1402).

Так, ст. 142 Закону України №1402 передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що при вирішенні спору слід керуватись нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (надалі за текстом - Закон №2453).

Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною 3 ст.141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка була призначена на посаду судді Шосткинського районного суду Сумської області у травні 1993 року.

На указану дату правила обчислення стажу роботи особи на посаді судді були унормовані приписами Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ (надалі за текстом - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої ст. 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року).

Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Оскільки стаж роботи заявника на посаді судді перевищує показник у 10 років, то положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи заявника на посаді судді.

Це міркування суду ґрунтується також і на положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, яким були внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень якого було доповнено абз.4 такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018р. у справі № 308/6953/17, від 11.09.2018р. у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018р. у справі № 541/503/17, від 17.10.2018р. у справі №140/263/17, від 23.10.2018р. у справі №686/10100/15-а.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в лавах радянської армії, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати неправомірним.

Вказані висновки також наведені і в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року по справі №607/8146/17 та від 30.08.2019 по справі №750/1280/17.

Крім того, суд зазначає, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.05.2017 вже зобов`язував Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, правонаступником якого є відповідач, провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення - 15 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 197.5 року по 23 червня 1979 року (1 рік 10 місяців 27 днів). Відповідачем повторно порушено права позивачки.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці безпідставно не враховано половина строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського, а тому позовні вимоги вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем, при перерахунку, протиправно було зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 90% до 56%, оскільки при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має застосовуватись норма, що визначає розмір такого утримання у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (в даному випадку 90%).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області при виконанні рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 № 480/6373/20 щодо виключення із стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 по 23.06.1979 (1 рік 10 місяців 27 днів) та щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 03.03.2020 № 54.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 по 23.06.1979 (1 рік 10 місяців 27 днів) та здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Сумського апеляційного суду від 03.03.2020, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати в сумі 908 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко