Рішення № 99550139, 13.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15555/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов зазначений позов, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору ВП 59256009 в сумі 254 903,22 грн; від 11.08.21 про відкриття ВП 66452040 з примусового виконання постанови від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору ВП 59256009 в сумі 254 903,22 грн; від 11.08.21 про арешт коштів боржника у ВП 66452040; від 11.08.21 про розмір мінімальних витрат у ВП 66452040 в сумі 269 грн; від 11.08.21 про арешт майна боржника у ВП 66452040; від 16.08.21 про стягнення виконавчого збору у ВП 66452040 в розмірі 25490,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) в межах ВП 59256009 перебував виконавчий лист № 520/6714/14-ц, виданий Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» боргу в сумі 286295,39 доларів США. В межах виконавчого провадження 59256009 державним виконавцем винесено постанову від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору ВП 59256009 в сумі 254 903,22 грн, на підставі якої 02.12.21 відкрито виконавче провадження 66452040 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого та про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат, про арешт майна боржника, про стягнення виконавчого збору. При цьому, 05.09.21 державний виконавець прийняв постанову у виконавчому провадженні 59256009 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заяв стягувача про повернення виконавчого документу без виконання. Державним виконавцем не здійснювалося дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду за виконавчим листом № 520/6714/14-ц, а матеріали виконавчого провадження не містить доказів стягнення з ОСОБА_1 будь-якої суми грошових коштів за виконавчим документом. Відтак, виконавчий лист № 520/6714/14-ц повернуто стягувачу без його реального виконання, однак на підставі постанови ВП № 59256009 від 02.12.20 було відкрито ВП № 66452040 щодо стягнення з позивача коштів виконавчого збору в сумі 254903,22 грн. При стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору (подвійне стягнення) або ж його стягнення без реального виконання рішення суду. В свою чергу, ВП 59256009 відкрито з порушенням приписів ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відкрито не за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи ОСОБА_1 . Так, виконавчий лист було пред`явлено не за підвідомчістю Першого Суворовського відділу Державної Виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса), так як ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому постанова від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору ВП 59256009 в сумі 254 903,22 грн прийнята неуповноваженим органом.

Ухвалою судді від 02.09.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

08.09.21 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до позову та заява про розподіл судових витрат.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

13.09.21 до суду від Першого Суворовського відділу Державної Виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) надійшла заява про відкладення судового засідання з огляду на те, що понеділок (13.09.21) є прийомним днем у відділі. Неявка представника позивача визнана судом неповажною та такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.07.2014 по справі № 520/6714/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» заборгованість за кредитним договором за № 567 від 12 липня 2007 року у загальній сумі 286295 (двісті вісімдесят шість тисяч двісті дев`яносто п`ять) доларів 39 (тридцять дев`ять) центів США, що за курсом НБУ, станом на 08 листопада 2013 року, еквівалентно 2288359 (два мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 05 (п`ять) коп. та 260673 (двісті шістдесят тисяч шістсот сімдесят три) грн. 18 (вісімнадцять) коп., яка складається з: заборгованості за кредитним договором - 232264 (двісті тридцять дві тисячі двісті шістдесят чотири) долара 35 (тридцять п`ять) центів США, що за курсом НБУ, станом на 08 листопада 2013 року, еквівалентно 1856488 (один мільйон вісімсот п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 54031 (п`ятдесят чотири тисячі тридцять один) долар 04 (чотири) цента США, що за курсом НБУ, станом на 08 листопада 2013 року, еквівалентно 431870 (чотириста тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 10 (десять) коп.; пені за прострочення сплати за кредитним договором - 165832 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.; пені за прострочення сплати відсотків за кредитним договором - 94830 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 30 (тридцять) коп., а також судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

29.03.2017 Київським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 520/6714/14-ц, який пред`явлений стягувачем до Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, в результаті чого постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Чумаченко К.В. від 04.06.20 відкрито виконавче провадження № 59256009.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.08.20 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 59256009 з ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника ТОВ «Верра Фінанс», на підставі чого постановою державного виконавця від 23.11.20 замінено сторону у виконавчому провадженні № 59256009.

02.12.20 головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфоновим О.Ю. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 254903,22 грн на користь Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по ВП № 59256009.

05.08.21 головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфоновим О.Ю. у виконавчому провадженні № 59256009 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - за заявою стягувача ТОВ «Верра Фінанс».

11.08.21 старшим державним виконавцем Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попроцькою О.В. відкрито виконавче провадження № 66452040 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 59256009 від 01.12.20.

Також 11.08.21 старшим державним виконавцем Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попроцькою О.В прийняті постанови у ВП № 66452040 про арешт коштів боржника; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 269 грн; про арешт майна боржника, а 16.08.21 – про стягнення виконавчого збору за ВП № 66452040 в розмірі 25490,32 грн.

12.08.21 ОСОБА_1 стало відомо про блокування (накладення арешту) виконавчою службою грошових коштів на його банківському рахунку, після чого він звернувся за правовою допомогою.

13.08.21 представником позивача направлено до Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запит про ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень №№ 59256009, 66452040, а 16.08.21 представник позивача ознайомився з останніми та, не погоджуючись з якими звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає спірні постанови необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з матеріалами виконавчого провадження № 66452040, адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 .

В той же час, згідно паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач з 04.02.2009 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

В силу ч. 1, п.п 1, 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, Перший Суворовський ВДВС у м. Одесі МПУМЮ (м. Одеса) має право здійснювати примусове виконання рішень виключно щодо боржників, які зареєстровані, проживають, працюють або майно яких перебуває в Суворовському районі м. Одеси.

На офіційному сайті Міністерства юстиції розміщено дислокацію дільниць, які підвідомчі Першому Суворовському ВДВС у м. Одесі МПУМЮ (м. Одеса), до складу яких входять вулиці, які знаходяться лише в Суворовському районі м. Одеси.

Боржником у виконавчому провадженні № 59256009 є фізична особа ОСОБА_1 , який з 04.02.2009 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним записом у паспорті НОМЕР_2 .

В матеріалах виконавчого провадження № 59256009 наявний запит № В-22 від 03.12.2020/58764 головного державного виконавця Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі МПУМЮ (м. Одеса) Тріфонова О.Ю. до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в Одеській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, паспортні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку адресно-довідкової роботи про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповідь на запит відсутня.

Також в матеріалах виконавчого провадження № 59256009 наявна відповідь на запит № 79456437 від 08.05.20 до ДФС України про джерела отримання доходів боржника – фізичної особи, в якій зазначено, що фізична особа (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою.

У ЄДРПОУ наявна інформація про суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , в тому числі щодо місця його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, місце проживання боржника ОСОБА_1 не відноситься до підвідомчості Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), а виконавчий документ у виконавчому провадженні № 59256009 прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника або знаходження майна боржника – фізичної особи ОСОБА_1 .

У зв`язку із цим виконавче провадження № 59256009 відкрито державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) з порушенням приписів ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відкрито не за місцем проживання, перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з ч.2, ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч.ч., 1, 2, 5, 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Таким чином, вищенаведеними нормами законодавства передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягнутої суми за виконавчим листом, а залишок виконавчого збору в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання, стягується під час наступного пред`явлення виконавчого листа до виконання, за умови фактичного стягнення з боржника грошових коштів за виконавчим листом.

05.08.21 державний виконавець прийняв постанову у ВП № 59256009 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача ТОВ «Верра Фінанс» про повернення виконавчого документу без виконання.

При цьому державний виконавець не здійснив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 520/6714/14-ц, виданим Київським районним судом м. Одеси 29.03.2017. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів стягнення з ОСОБА_1 будь-якої суми грошових коштів за вказаним виконавчим листом.

Отже виконавчий лист № 520/6714/14-ц від 29.03.2017 було повернуто стягувачу без його реального виконання, а на підставі постанови ВП № 59256009 від 02.12.2020 про стягнення виконавчого збору було відкрито ВП № 66452040 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 254903,22 грн.

Відтак, подальше пред`явлення виконавчого листа № 520/6714/14-ц від 29.03.2017 до органів державної виконавчої служби (за належною підвідомчістю) або приватного виконавця призведе до подвійного стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору або винагороди приватного виконавця, які за своєю природою (розміром та порядком стягнення) є тотожними.

При цьому, виконавчий лист від 29.03.2017 № 520/6714/14-ц було пред`явлено повторно та постановою від 26.08.21 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Хлєбніков О.В. відкрито виконавче провадження № 66619024, а також винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням 66619024.

Згідно з п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою КМУ від 8 вересня 2016 р. № 643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

З огляду на вищевикладене, при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору (подвійне стягнення) або ж його стягнення без реального виконання рішення суду.

Таким чином, постанова головного державного виконавця Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ Тріфонова О.О. від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59256009 в сумі 254 903,22 грн є протиправною та підлягає скасуванню. При цьому, скасуванню, як похідні, також підлягають постанови від 11.08.21 про відкриття ВП 66452040 з примусового виконання постанови від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору ВП 59256009 в сумі 254 903,22 грн; від 11.08.21 про арешт коштів боржника у ВП 66452040; від 11.08.21 про розмір мінімальних витрат у ВП 66452040 в сумі 269 грн; від 11.08.21 про арешт майна боржника у ВП 66452040; від 16.08.21 про стягнення виконавчого збору у ВП 66452040 в розмірі 25490,32 грн.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 11.03.20 по справі № 2540/3203/18.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пунктів 1 частини 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 125 000 грн представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги від 31.03.21, додатковий договір від 13.08.21, яким договір доповнено пунктом 5.4 та за яким розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором складає 125000 грн, які клієнт сплачує Об`єднанню протягом одного місяця після набрання законної сили рішенням суду, яким вирішено спір (справа) щодо оскарження та скасування постанови про стягнення з Клієнта виконавчого збору. Клієнт може сплатити аванс гонорару у самостійно визначеному розмірі.

Також до суду надано звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу для надання правничої (правової) допомоги від 08.09.21, відповідно до якого представником здійснено: зустріч з клієнтом, правовий аналіз, вивчення документів, вироблення правової позиції, підписання договору та додаткового договору – 2 год. 20 хв.; складення та направлення заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень – 1 год.; прибуття до Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ та ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень – 04 год. 10 хв.; робота з документами виконавчого провадження, складання позовної заяви, формування додатків до позову, направлення позову до суду – 10 год. 40 хв.; зустріч з клієнтом та отримання додаткових документів щодо відкриття виконавчого провадження 66619024 – 01 год. 30 хв.; робота з документа та складання додаткових пояснень до позову – 04 год. 00 хв.; робота з документами та складання заяви про обґрунтування судових витрат – 03 год. 20 хв., а всього 22 год.

Крім того, до суду надано квитанції № 0.0.2235628831.1 від 18.08.2021 та № 0.0.22373077.11.1 від 19.08.21 по сплату ОСОБА_1 авансових платежів гонорару в розмірах 29 703 грн та 20 2907 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак на виконання вищезазначеної норми відповідачем не надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

Так, проведення адвокатом зустрічі з клієнтом, аналіз чинного законодавства та судової практики, вивчення документів не охоплюється наданням правничої допомоги безпосередньо в суді щодо конкретного спору. Окремо розрахована послуга по складанню заяви про розподіл судових витрат також не може бути відшкодована за рахунок відповідача, так як є виключно результатом організації своєї роботи адвокатом та по суті не є наданою клієнту правничою допомогою. Аналогічно зустріч з клієнтом та отримання додаткових документів також не є складовою витрат, які в межах розглядуваного спору в суді підлягають стягненню з відповідача. В той же час, підписаний сторонами додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 13.08.21 визначає фіксований розмір гонорару адвоката в розмірі 125000 грн, що не узгоджується з відомостями звіту від 08.09.21, за яким до цього розміру гонорару увійшли зустріч адвоката з клієнтом та отримання додаткових документів щодо відкриття ВП № 66619024 02.09.21 тривалістю 01 год. 30 хв.; робота з документами та складання додаткових пояснень з 03.09.21 по 07.09.21 тривалістю 04 год.

Вирішуючи порушене перед судом процесуальне питання, суд враховує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи представників сторін, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 5000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) (вул. 1-а Сортувальна 36 Г, Одеса, Одеська область, 65102) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі МПУМЮ (м. Одеса) Тріфонова Олександра Юрійовича від 02.12.21 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59256009 в сумі 254 903,22 грн.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попроцької Ольги Василівни від 11.08.21 про відкриття виконавчого провадження 66452040, від 11.08.21 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні 66452040, від 11.08.21 про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні 66452040, від 11.08.21 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні 66452040, від 16.08.21 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні 66452040.

Стягнути з бюджетних асигнувань Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя І.В. Завальнюк