Рішення № 99550119, 13.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8917/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря с/з - Сініцина А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА СЕРВІС» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 33) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2021 року № UA500130/2021/000020/2, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА СЕРВІС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2021 року № UA500130/2021/000020/2.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем (Покупець) та Компанією «TAIZHOU LІUFU MECHANICAL ELECTRICAL CO, LTD» (Продавець), укладено контракт поставки товарів (насоси та їх частини). На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений договором товар. 01 травня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товару, що був імпортований позивачем відповідно до контракту поставки №25/0221-China.

Позивач не погоджується із рішенням Одеської митниці Держмитслужби» від 01.05.2021 року, вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню:

06.07.2021 року за вх. № 35568/21 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UА 500130/2021/015393 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначені відомості про інший товаро-транспортний документ (до митного оформлення наданий морський товаро-транспортний документ з номером MWNBPIV21030345FDА, а в експортній МД країни відправлення зазначено відомості про транспортний документ з номером 208285602А) та відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює здійснити пов`язання наданої експортної декларації з даною поставкою товару; 3) у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначена єдина вартість за одиницю товару, разом з тим, у поданих до митного оформлення прайс-листі від 20.01.2021 року № б/н, комерційному рахунку від 03.03.2021 року №221LF003А11та рахунку-проформі від 26.02.2021 року № LF20201029 наведено різну вартість та різні артикули. Внаслідок чого, наявна розбіжність у числових значеннях вартості товару, а саме: якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №1 (1350 одиниць) на його вартість (25,268149), результат 34112,0012 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (34112,00); якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №2 (276,4 кг) на його вартість (0,038169), результат 10,5499116 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (10,55). Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов Митного кодексу України, зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів та зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Заяви чи клопотання від сторін.

17.08.2021 року за вх. № 44941/21 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 22.06.2021 року о 10:30 год.

22.06.2021 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.08.2021 року о 10.30 год.

04.08.2021 року протокольною ухвалою суду продовжено термін підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.08.2021 року до 10.30 год.

17.08.2021 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2021 року о 10.30 год.

06.09.2021 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 06.09.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення адміністративного позову.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА СЕРВІС», код ЄДРПОУ 33568646, дата запису: 29.09.2005 року, номер запису: 15561020000012181в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності по КВЕД:

46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (основний);

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

25.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА СЕРВІС» (покупець) та Компанією «TAIZHOU LІUFU MECHANICAL ELECTRICAL CO., LTD» (продавець), укладено Контракт №25/0221-Китай (далі - Контракт).

Для здійснення митного оформлення поставлених товарів відповідно до Контракту №25/0221-Китай від 25.02.2021 року декларантом позивача ТОВ «БЕЛОКОМ» подало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію форми № UА500130/2021/015393. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів декларант подав до Митниці:

пакувальний лист № б/н від 03.03.2021 року;

рахунок-проформа № LF20201029 від 26.02.2021 року;

рахунок-фактура (інвойс) №221LF003А11 від 03.03.2021 року;

коносамент № MWNBPIV21030345FDA від 14.03.2021 року;

навантажувальний документ № 30 від 26.04.2021 року;

сертифікат про походження товару № С210957672540002 від 24.03.2021 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 20.01.2021 року;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/0221-Китай від 25.02.2021 року;

договір про надання послуг митного брокеру № БКМ/01-2020 від 20.01.2020 року;

копія митної декларації країни відправлення № 310120210519251186 від 09.03.2021 року.

За результатами перевірки документів позивача було повідомлено Митницею, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначені відомості про інший товаро-транспортний документ (до митного оформлення наданий морський товаро-транспортний документ з номером MWNBPIV21030345FDА, а в експортній МД країни відправлення зазначено відомості про транспортний документ з номером 208285602А) та відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює здійснити пов`язання наданої експортної декларації з даною поставкою товару;

3) у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначена єдина вартість за одиницю товару, разом з тим, у поданих до митного оформлення прайс-листі від 20.01.2021 року № б/н, комерційному рахунку від 03.03.2021 року № 221LF003А11 та рахунку-проформі від 26.02.2021 року № LF20201029 наведено різну вартість та різні артикули. Внаслідок чого, наявна розбіжність у числових значеннях вартості товару, а саме: якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №1 (1350 одиниць) на його вартість (25,268149) отримуємо результат 34112,0012 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (34112,00); якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №2 (276,4 кг) на його вартість (0,038169) отримуємо результат 10,5499116 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (10,55).

Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

30.04.2021 року декларантом позивача ТОВ «БЕЛОКОМ» надано письмові пояснення та витребувані митницею документи, а саме:

- виписка з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

01.05.2021 року Митниця рішенням №UА500130/2021/000020/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, у якому вказала про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною Договору та самостійно обрала резервний метод визначення митної вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару (митне оформлення проведено цим же імпортером) є більшим та становить: товар №1- 2,429135 дол. США/кг (МД від 21.01.2021 №UA500130/2021/1973); товар №2-3,010010 дол. США/кг (МД від 21.01.2021 №UA500130/2021/1973); товар №3-4,010011 дол. США/кг (МД від 26.02.2021 № UA807200/2021/2326); товар №4-3,330028 дол. США/кг (МД від 15.03.2021 № UA500020/2021/9222); товар №5-2.525108 дол. США/кг (МД від 18.04.2021 № UA500020/2021/13068). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 33,4357 дол. США/шт (2,4291 дол. США/кг); товару №2 до рівня 3,0100 дол. США/кг; товару №3 до рівня 4,0100 дол. США/кг; товару №4 до рівня 3,3300 дол. США/кг; товару №5 до рівня 2,5251 дол. США/кг.

Також, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації № UА500130/2021/015393, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500130/2021/00168.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Висновки суду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які надають змогу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА СЕРВІС" для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.

Стосовно посилань відповідача на те, що у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначені відомості про інший товаро-транспортний документ (до митного оформлення наданий морський товаро-транспортний документ з номером MWNBPIV21030345FDА, а в експортній МД країни відправлення зазначено відомості про транспортний документ з номером 208285602А) та відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює здійснити пов`язання наданої експортної декларації з даною поставкою товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в експортній декларації від 09.03.2021 № 310120210519251186, зокрема, зазначено умови поставки товару (CFR), його вартість (34 122,55 доларів США).

Суд вважає, що відсутність посилання в експортній декларації на контракт жодним чином не впливає на розмір митної вартості товару, а зазначення в електронній декларації, яка формується відповідно до законодавства Китайської Народної Республіки, саме номера контракту не передбачено вимогами чинного законодавства України.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Суд зазначає, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Щодо зауважень відповідача, що у поданій до митного оформлення експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186 зазначена єдина вартість за одиницю товару, разом з тим, у поданих до митного оформлення прайс-листі від 20.01.2021 року № б/н, комерційному рахунку від 03.03.2021 року № 221LF003A11 та рахунку-проформі від 26.02.2021 року № LF20201029 наведено різну вартість та різні артикули. Внаслідок чого, наявна розбіжність у числових значеннях вартості товару, а саме: якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №1 (1350 одиниць) на його вартість (25,268149) отримуємо результат 34112,0012 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (34112,00); якщо в експортній декларації країни призначення перемножити кількість товару №2 (276,4 кг) на його вартість (0,038169), результат 10,5499116 що не відповідає відомостям, які наведено у експортній декларації країни відправлення (10,55).

Відповідно до матеріалів справи, дані щодо загальної вартості, кількості та ваги імпортованого позивачем товару є однаковими як в прайс-листі від 20.01.2021 року № б/н, комерційному рахунку від 03.03.2021 року № 221LF003A11 та рахунку-проформі від 26.02.2021 року № LF20201029, так і в експортній декларації країни відправлення від 09.03.2021 року № 310120210519251186.

Суд звертає увагу, що згідно з висновком про вартість майна, який виготовлений ФОП ОСОБА_1 (сертифікат №442/19 виданий Фондом державного майна України 04.06.2019 року), вартість об`єкта оцінки на умовах CFR, а саме: водяний насос занурений (код УКТЗЕД – 8413702100) становить 34 112,00 дол.США за курсом НБУ 1 дол. США = 27,75 грн. на дату оцінки 30.04.2021 року.

На переконання суду, посилання відповідача на розбіжність ціни в зазначених документах, а саме в кількості цифр після коми, не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару та не є законною підставою для здійснення коригування їх митної вартості відповідно до статті 55 МК України. Так, перевірка правильності розрахунку митної вартості імпортованого товару, здійсненого декларантом за основним методом, могла бути вчинена митним органом шляхом співставлення відомостей щодо ваги, кількості та загальної вартості товару, які містилися в інвойсі до контракту, а також в експортній митній декларації, використовуючи прості математичні розрахунки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій та отриманої інформації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Одеською митницею ДФС встановлено, що рівень митної вартості товару №1 становить 2,429135 дол. США/кг (МД від 21.01.2021 №UA500130/2021/1973); товару №2 становить 3,010010 дол. США/кг (МД від 21.01.2021 №UA500130/2021/1973); товар №3 становить 4,010011 дол. США/кг (МД від 26.02.2021 № UA807200/2021/2326); товару №4 становить 3,330028 дол. США/кг (МД від 15.03.2021 № UA500020/2021/9222); товару №5 становить 2.525108 дол. США/кг (МД від 18.04.2021 № UA500020/2021/13068), ніж заявлено ТОВ «АКВА СЕРВІС».

Суд звертає увагу, що в поданій до митного оформлення МД за № UА500130/2021/015393 від 29.04.2021 року та документах, визначено поставку Товару на умов CFR (Одеса), країна відправлення/експорту: Китай, а у використаній для порівняння Митницею ВМД №UA500130/2021/1973 від 21.01.2021 року поставку товару здійснювалась на умовах СРТ.

Суд зазначає, що оскільки в митних деклараціях за № UА500130/2021/015393 від 29.04.2021 року та за №UA500130/2021/1973 від 21.01.2021 року різні умови поставки товару CFR та СРТ, різний розмір партій товару, тому порівняння вказаних декларацій є недоцільним та безпідставним.

Крім того, калькуляція собівартості товару не відноситься законодавством до розрахункового документа, а тому не є документом, який впливає на вартість товару.

Суд зазначає, що посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що ТОВ "АКВА СЕРВІС" до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Таким чином, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Державної митної служби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "АКВА СЕРВІС".

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги ТОВ "АКВА СЕРВІС" задоволено, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА ‘СЕРВІС» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 33) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 01.05.2021 року № UA500130/2021/000020/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА ‘СЕРВІС» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 33, код ЄДРПОУ 33568646) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А), сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.09.2021 року.

Суддя Бутенко А.В.