Рішення № 99549804, 10.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 р. № 400/2698/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Військової академії (м.Одеса), вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009,

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про:стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 91 500,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова академія (м. Одеса) (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 91 500, 29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на дострокове звільнення відповідача з військової служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту та невідшкодування відповідачем витрат на його підготовку в навчальному закладі згідно з контрактом, укладеним між позивачем та відповідачем.

Позивач просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на отримання ним документів (доказів), необхідних для звернення до адміністративного суду лише 15.03.2021.

Суд визнав поважними причини пропуску позивачем тримісячного строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, як установив суд, 15.03.2021 позивачу надійшов пакет документів від Миколаївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області - засвідчені копії наказів про зарахування, переміщення та виключення відповідача із списків військової частини, послужного списку, паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, припису, контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу (лист від 11.03.2021 № 109, зареєстрований позивачем за вхідним номером 1487 від 15.03.2021).

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає поважними причини пропуску позивачем тримісячного строку звернення до адміністративного суду та вважав повідомлені позивачем обставини достатніми для відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, будь-яких процесуальних документів до суду не направив, правової позиції щодо предмету спору не висловив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 11.05.2021 направлена відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, підтвердженою копією паспорта відповідача та листом Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 26.05.2021 № 19.03.03-11/3200/21.

Поштове відправлення № 5400143577364, що містило копію ухвали, повернуте до суду без вручення з позначкою оператора поштового зв`язку про причину повернення - „адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Матеріали справи свідчать, що наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 30.07.2012 № 181 відповідач зарахований курсантом Військової академії на навчання за напрямом підготовки «Автомобільний транспорт», спеціальністю «автомобілі та автомобільне господарство». Спеціалізацією «автомобільна техніка військ».

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 30.07.2012 № 176 позивач зарахований до списків особового складу академії та на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 19.08.2017 № 177 позивача виключено із списків особового складу Військової академії та усіх видів забезпечення, наказано вважати таким, що вибув для подальшого проходження військової служби на посаді командира евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини А1080 (м. Миколаїв).

Довідкою - розрахунком позивача від 13.04.2021 № 1/55/571 підтверджується, що витрати, пов`язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі за період з 30.07.2012 по 19.08.2017, становлять 91 500,29 грн (грошове забезпечення - 8 291,30 грн, продовольче забезпечення - 42 941,92 грн, речове забезпечення - 28 629,30 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 11 637,77 грн).

Наказом Міністра оборони України (по особового складу) від 19.08.2017 № 558 позивачу присвоєне військове звання «лейтенант» та призначено на посаду командира евакуаційної роти евакуаційного батальйону 145 окремого ремонтно-відновлювального полку озброєння Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини А1080 від 21.08.2017 № 169 позивач зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

10.02.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії та відповідачем був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, який набрав чинності з 19.08.2017 (далі - Контракт).

За умовами Контракту відповідач зобов`язався, серед іншого, проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк Контраткту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим Констрактом; знати та сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами, які обійматиме протягом строку Контракту,а також особливі обов`язки, визначені статутами Збройних Сил України (пункт 1 Контракту).

У пунктах 6 та 7 Контракту сторони узгодили, що при вирішенні питань, не передбачених цим Контрактом, сторони керуються вимогами законів та інших нормативно-правових актів; у разі порушення умов, визначених Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 16.10.2020 № 129 позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом «ж» пункту 2 частини п`ятої статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Наказом командира військової частини А1080 (по стройовій частині) від 31.12.2020 № 270 позивач виключений із списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування наказу про звільнення відповідача з військової служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту про її проходження.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із звільненням відповідача з військової служби у Збройних Силах України у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту про проходження військової служби та невідшкодуванням відповідачем витрат на його навчання у Військовій академії (м. Одеса).

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII „Про військовий обов`язок та військову службу" (далі - Закон № 2232-XII), курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Порядок № 964 визначає механізм відшкодування особами офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (2232-12), витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (2232-12), - за весь період навчання.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу фактичні витрати на навчання, враховуючи звільнення відповідача з військової служби у Збройних Силах України на підставі підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII, а саме: у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, станом на день розгляду справи не надав суду жодного доказу та не висловив жодного аргумента на спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, у тому числі доказів добровільного відшкодування витрат.

Ураховуючи викладене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судові витрати (судовий збір) не підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової академії (м.Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м. Одеса, 65009, реєстраційний номер облікової картки платника податків: 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) задовольнити..

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 24983020) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 91 500,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна