Ухвала суду № 99549136, 09.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволені заяви (подання) про зміну способу

чи встановлення порядку виконання судового рішення

09 вересня 2021 року Справа №320/5456/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014, відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основну державну щомісячну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 10ти мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно основної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного управління України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, та виплатити різницю між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повернуто апелянту.

Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 набрало законної сили 30.11.2020.

18.01.2021 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №320/5456/20 щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного управління України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, та виплатити різницю між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

08.06.2021 на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшло подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі №320/5456/20, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з січня 2014 по серпень 2014 року у сумі 53876,55 грн.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява 12.08.2021 була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 призначено до розгляду у судовому засіданні подання Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

На адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на подання, в якому остання просить відмовити в його задоволенні.

Згідно з частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз зазначених правових положень дає підстави для висновку, що виконання судового рішення може ускладнюватися об`єктивними та суб`єктивними обставинами. З метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Поняття “спосіб” і “порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення – це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.

Порядок виконання рішення – це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов`язків суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

За вимогами ст. 246 КАС України рішення суду мають бути чіткими і однозначними, процедура їх виконання має відрізнятись також однозначністю, тому рішення суду має виконувати в безспірному порядку і відповідно до вимог Закону. Відповідні зміни у виконанні рішення мають обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.08.2018 по справі №803/3805/15.

Отже, суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

У свою чергу, зміст заяви та її прохальна частина вказує не на зміну способу та порядку виконання судового рішення, а прийнятті нового – із зазначенням суми стягнення, що не досліджувалось судом під час прийняття рішення у даній справі.

Між тим, суд, аналізуючи норми ст. 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Водночас, 28.08.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі – Порядку № 649).

Згідно з п. 2 цієї постанови виплата заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, на виконання судових рішень за період до набрання судовим рішенням законної сили здійснюється відповідно до Порядку № 649.

Пунктом 3 Порядку № 649 передбачено, що боржник (орган Пенсійного фонду, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Відповідно до п. 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Таким чином, суд звертає увагу, що доплату до пенсії позивач отримає на умовах та на підставі положень, визначених Порядком № 649.

З огляду на зазначене, зі змісту заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі не вбачається, в чому саме полягають обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та не вмотивовано підстави такого звернення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб, наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду та дані виконавчого листа, конкретне визначення суми коштів до виплати позивачу не було предметом спору. Початковий період для дій щодо виплати визначений, а кінцевий ні, що унеможливлює здійснення розрахунку.

Отже, зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов`язання боржнику виплачувати перераховану пенсію на стягнення конкретної суми коштів полягає у зміні результату вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог та порушуватиме встановлений порядок відновлення порушеного права позивача.

Отже, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що подання Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/5456/20 є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/5456/20 – відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.