Рішення № 99549100, 13.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року справа №640/24977/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києві з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною діяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром до 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка;

- зобов`язати Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області знайти та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром до 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка згідно варіантів вільних ділянок викопіювання із Публічної кадастрової карти України або інших вільних ділянок та передати ОСОБА_1 у власність належну земельну ділянку згідно норм чинного законодавства України із зазначених вільних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за результатами розгляду його заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га, до якої було додано декілька окремих викопіювань з Публічної кадастрової картки України, Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення від 24.09.2020 №117, яким відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у власність з підстав перебування земельної ділянки у користуванні інших фізичних осіб.

Позивач не погоджується з правомірність дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки вважає, що у с.Петропавлівська Борщагівка є наявні вільні земельні ділянки, а відповідач лише безпідставно створює умови щодо позбавлення позивача як учасника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 адміністративну справу №640/24977/20 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівсько-Бощагівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області із заявою про надання йому у відповідності до пункту 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянка" як учаснику антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка згідно варіантів вільних ділянок викопіювання із Публічної кадастрової карти України та передати йому у власність належну земельну ділянку згідно норм чинного законодавства із зазначених вільних (а.с.6)

До вказаної заяви позивачем були додані, викопіювання з кадастрової карти щодо 20 вільних земельних ділянок у селищі Петропавлівська Борщагівка (а.с.21-40).

Рішенням 27 сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2020 №117 погоджено рішення постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради "З питань використання земельних та водних ресурсів, екології і охорони навколишнього середовища" та відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

У вказаному рішенні зазначено, що підставою відмови у наданні позивачу відповідного дозволу є перебування запитуваних позивачем земельних ділянок у користуванні інших фізичних осіб, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про що Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою прийняті відповідні рішення (а.с.20).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною п`ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17 (номер в Єдиному державному реєстру судових рішень - 72532460) та від 05.03.2019 у справі №360/2334/17 (номер в Єдиному державному реєстру судових рішень - 80269760), від 20.01.2021 у справі №360/1590/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94264145), від 08.09.2020 у справі №812/1450/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414791).

При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №808/3187/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 89792839).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено вище, підставою відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є перебування вказаної земельної ділянки в користуванні іншого громадянина.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем у спірному рішенні не вказано інформацію щодо конкретних осіб, у користуванні яких перебувають земельні ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо одної з яких мав намір отримати позивач.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 витребувано від відповідача такі документи: копію Регламенту Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; копію протоколу засідання сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, на якому було прийнято рішення від 24.09.2020 №117; копію висновку постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, про який зазначено у рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2020 №117; копію рішення депутатської комісії, про яке зазначено у рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2020 №117; копію заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, з усіма доданими документами, за результатом розгляду якої було прийнято рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2020 №117; документальне підтвердження існування обставин, які вказані у рішенні від 24.09.2020 №117 в якості підстави для відмови у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, а саме: перебування земельних ділянок, зображених на викопіюванні з Публічної кадастрової карти на 20 аркушах, у користуванні інших фізичних осіб (надати копії заяв цих осіб про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельних ділянок з доказами їх реєстрації в сільській раді; копію журналу реєстрації цих заяв; копії рішень сільської ради про надання таких дозволів; копії рішень сільської ради про затвердження землевпорядної документації та передачу земельних ділянок у користування тощо).

Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 30.11.2020 не виконав, витребуванні докази суду не надав, про причини їх ненадання суду не повідомив.

Крім того, суд наголошує на тому, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.

Так, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є всього лише наслідком виконання дотримання особою порядку звернення за таким дозволом.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі №826/5737/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74505993) та Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі №824/982/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84622003).

З огляду на вищевказане, суд вважає, що визначена відповідачем у спірному рішенні підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем рішення від 24.09.2020 №117.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною діяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром до 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка.

Однак суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, а протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в даному випадку, ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 27 сесії VII скликання від 24.09.2020 №117 "По погодження висновку постійної комісії з питань використання земельних та водних ресурсів, екології і охорони навколишнього середовища відмовити у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд", а оскаржувані дії відповідача поглинаються скасуванням прийнятого рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області знайти та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром до 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка згідно варіантів вільних ділянок викопіювання із Публічної кадастрової карти України або інших вільних ділянок та передати ОСОБА_1 у власність належну земельну ділянку згідно норм чинного законодавства України із зазначених вільних, суд зазначає таке.

Як було вказано вище, позивачем до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку було надано викопіювання з Публічної кадастрової карти щодо 20 окремих земельних ділянок.

У вказаній заяві позивач просив відповідача вибрати згідно наданих варіантів земельну ділянку та надати відповідний дозвіл щодо неї.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що в силу вимог ст.118 Земельного кодексу України особа до клопотання (заяви) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою має надати графічні матеріали із зазначенням місця розташування лише одної бажаної земельної ділянки.

Тобто, звертаючись до органу місцевого самоврядування з клопотанням (заявою) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа має вказати конкретне місцезнаходження відповідної земельної ділянки.

Суд наголошує на тому, що положення Земельного кодексу України не передбачають можливості подання особою одного клопотання (заяви) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою з додаванням до нього декількох варіантів вільних земельних ділянок та не визначаються наявності в органу місцевого самоврядування під час вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою повноважень визначати на власний розсуд земельну ділянку щодо якої має бути виданий відповідний дозвіл.

Вказане свідчить про те, що поданий позивачем разом із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 18.06.2020 пакет документів не відповідає вимогам стю.118 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі №509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Оскільки позивачем не дотримано вимог Земельного кодексу України під час оформлення документації для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає, що підстави для задоволення вимоги про зобов`язання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області знайти та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром до 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку у селищі Петропавлівська Борщагівка згідно варіантів вільних ділянок викопіювання із Публічної кадастрової карти України або інших вільних ділянок та передати ОСОБА_1 у власність належну земельну ділянку згідно норм чинного законодавства України із зазначених вільних відсутні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Кижов-Святошинського району Київської області 27 сесії VII скликання від 24.09.2020 №117 "По погодження висновку постійної комісії з питань використання земельних та водних ресурсів, екології і охорони навколишнього середовища відмовити у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд".

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.