Ухвала суду № 99547928, 13.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 вересня 2021 року Справа 160/16084/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради (вул. Героїв АТО, 30, м. Кривий Ріг, 50001) до Північного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053), третя особа: ТОВ «Інформаційне агентство «Кривбас ОН-ЛАЙН» (бульвар Європейський, б. 3, кв. 91, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 36220952) про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 р. до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради до Північного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: ТОВ «Інформаційне агентство «Кривбас ОН-ЛАЙН» в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 10 серпня 2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-16-001027-с Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради стосовно закупівлі: ДК 021:2015 Код 79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги (Послуги з організації та супроводу висвітлення питань з соціально-економічного розвитку м. Кривого Рогу та іншої діяльності органів місцевого самоврядування через засоби масової інформації в мережі інтернет та друкованих періодичних виданнях).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/16084/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 09.09.2021 року.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 160 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Преамбулою до Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України “Про публічні закупівлі” за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 10 ст. 8 цього Закону визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується висновок Північного офісу Держаудитслужби від 10 серпня 2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-16-001027-с Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради стосовно закупівлі: ДК 021:2015 Код 79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги (Послуги з організації та супроводу висвітлення питань з соціально-економічного розвитку м. Кривого Рогу та іншої діяльності органів місцевого самоврядування через засоби масової інформації в мережі інтернет та друкованих періодичних виданнях).

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку на оскарження висновку. В обґрунтування клопотання, позивачем зазначено, що про негативний висновок від 10.08.2021 року позивачеві стало відомо в результаті аналізу довідки Державної аудиторської служби від 26.08.2021 року, яка була отримана позивачем нарочно того ж дня.

На підтвердження ознайомлення та отримання позивачем висновку саме 26.08.2021 року суду не надано жодного доказу.

При цьому, суд зазначає, що позивач був обізнаний про початок моніторингу закупівлі щодо нього, а тому мав цікавитись висновками відповідного моніторингу.

Відтак, позивач мав можливість та повинен був дізнатися про існування щодо нього висновку моніторингу. Позивач мав право у встановлені законодавством строки оскаржити відповідний висновок у випадку незгоди з ними.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року № 340/1019/19 зазначає, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

До суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 09.09.2021 року згідно відбитку штампу канцелярії суду. Отже, навіть виходячи з розрахунку 10 робочих днів з 26.08.2021 року, позивачем пропущено строк звернення до суду, враховуючи, що 28.08.2021 року офіційно був робочим днем.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.

Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В аспекті наведеного варто зазначити і те, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради до Північного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: ТОВ «Інформаційне агентство «Кривбас ОН-ЛАЙН», про визнання протиправним та скасування висновку- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Віхрова