Ухвала суду № 99547770, 13.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3445/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог та поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати у належному розмірі підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) з 01.01.2014 по 02.08.2014, а також з 17.08.2018 по даний час, зобов`язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ, в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум, а також з 17.08.2018 по даний час.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в с. Селісок Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Позивач вказує, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 було відсутнє інше правове регулювання відносин щодо виплати підвищення до пенсії особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім Закону № 796-ХІІ, застосування якого є пріоритетним над Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Тобто, у вказаний період пенсійний орган повинен був здійснювати виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, з 17.07.2018 має право на щомісячне отримання встановленого статтею 39 Закону № 796-ХІІ підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Проте, відповідач з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення виплату підвищення до пенсії не відновив, у задоволенні заяви з цього приводу відмовив.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 25).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 24.06.2021 № 0300-0802-7/26740 (а. с. 28-33) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв`язку із відсутністю законних підстав для проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Крім того, позивач пропустила строк звернення до суду, поважних причин пропуску строку не називає.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Позивач звернулася до суду із клопотанням, у якому просила позовні вимоги за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 по 30.05.2020 залишити без розгляду, а причини не звернення до суду за період з 01.06.2020 по 02.10.2020 визнати поважними та поновити строк звернення до суду, оскільки з червня 2020 року здійснювала догляд за важкохворим чоловіком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 19).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 7), перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсію призначено достроково з урахуванням норм Закону № 796-ХІІ з 18.11.1999, позивач не перебуває у трудових відносинах, про що зазначено у листі ГУ ПФУ у Волинській області від 16.03.2021 № 2148-1771/Ф-02/8-0300/21 (а. с. 13).

Позивач, відповідно до паспортних даних (а. с. 6), зареєстрована в с. Селісок Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

02.03.2021 до ГУ ПФУ у Волинській області надійшла заява позивача про проведення перерахунку, нарахування та виплати з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 по даний час підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ (а. с. 12).

Листом від 16.03.2021 № 2148-1771/Ф-02/8-0300/21 відповідач, у відповідь на звернення позивача, повідомив про відсутність підстав для встановлення до пенсії підвищення за проживання на забрудненій території внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі двох мінімальних заробітних плат з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 (а. с. 13).

Суд вважає, що клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 по 30.05.2020 підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Пунктом 5 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Отже, позов в частині позовних вимог за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 по 30.05.2020 підлягає залишенню без розгляду на підставі поданого позивачем клопотання.

Крім того, клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.06.2020 по 02.10.2020 підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії, які полягають у такому:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до суду з даним позовом 02.04.2021, що стверджується датою підписання позовної заяви та відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, у якому було скеровано позов до суду (а. с. 4, 14).

При цьому, позов в частині позовних за період з 01.06.2020 по 02.10.2020 подано з пропущенням строку звернення до суду.

Разом з тим, з клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог та доданих до нього документів (а саме, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 745466 від 07.09.2017, експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 25332, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ) (а. с. 19-23) вбачається, що позивач ОСОБА_1 з червня 2020 року здійснювала догляд за важкохворим чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який хворів онкозахворюванням, що призвело до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає, що строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.06.2020 по 02.10.2020 необхідно поновити, оскільки вказані у клопотанні підстави пропуску строку звернення до суду є поважними, призвели до несвоєчасного звернення до суду за захистом порушених прав та підтверджені належними доказами.

Керуючись частиною третьою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом 5 частини першої статті 240, статтями 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 17.07.2018 по 30.05.2020 залишити без розгляду.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.06.2020 по 02.10.2020.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М.Валюх