Ухвала суду № 99546713, 13.09.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/894/21

провадження № 2-з/631/6/21

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

13 вересня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача за майбутнім позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб за майбутнім позовом, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгенія Михайловича, Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Нововодолазького районного суду Харківської області засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд:

забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем ( АДРЕСА_1 , номер свідоцтва 7921) та який оскаржується у судовому порядку;

забезпечити позов шляхом скасування арешту коштів ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року, виконавче провадження № 66622944;

забезпечити позов шляхом скасування арешту майна ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року виконавче провадження № 66622944;

забезпечити позов шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем (01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок № 6/5, номер свідоцтва 7921) та який оскаржується у судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2021 року головуючим суддею визначено суддю Трояновську Т. М.

Дана заява була передана головуючому судді під особистий кроткий розпис у Контрольному журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, 10 вересня 2021 року (п`ятниця), у зв`язку із перебуванням судді у період з 06.09.2021 по 10.09.2021 у нарадчій кімнаті по кримінальній справі з єдиним унікальним № 631/1252/18.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує, що 27 серпня 2021 року головним державним виконавцем Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольгою Анатоліївною було відкрито виконавче провадження № 66622944 на підставі виконавчого напису нотаріусу № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.Стягувачем за виконавчим написом нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа управління активами», боржником ОСОБА_1 , загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом становить 13812 гривень 68 копійок.

На даний час заявником готується позовна заява до суду про визнання вищевказаного напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки, на думку ОСОБА_1 , він вчинений із порушення вимог Закону України «Про нотаріат», не може вважатись виконавчим документом та не свідчить про наявність безспірної заборгованості заявника перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа управління активами».

Як вказала ОСОБА_1 , на підставі протиправного виконавчого напису нотаріуса постановами державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року, в рамках виконавчого провадження № 66622944 було накладено арешт на майно та кошти заявника, чим порушено право особи на мирне володіння майном.

Суддя всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову до подання позовної заяви, виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України, частина 1 якої встановлює, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника у сукупності щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Слід відмітити, що у цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Пунктами 2, 6 та 10 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи із специфіки вказаних видів забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову лише при оскарженні виконавчого документа.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Як вказала заявник, майбутній позов буде поданий з метою визнання виконавчого напису нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 звернулась із заявою про забезпечення позову оскільки вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичемвід 28 червня 2021 року за № 246730,є таким, що не підлягає виконанню, оскільки, заявнику не надано доказів існування кредитних правочинів, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», надання коштів у кредит, заявник не отримувала повідомлень про заміну кредитора, а також про початок процедури позасудового стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

Із заяви встановлено, що заявник в майбутньому буде оспорювати виконавчий напис нотаріуса № 246730, вчинений 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та вважає, що відсутність забезпечення позову призведе до того, що оскаржуваний виконавчий напис буде виконаний і тоді вона понесе матеріальні втрати, й взагалі невжиття заходів щодо зупинення стягнення за виконавчим написом може призвести до порушення її прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2021 року головним державним виконавцем Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольгою Анатоліївною було відкрито виконавче провадження № 66622944 на підставі виконавчого напису нотаріусу № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Одним із заходів забезпечення позову, заявленим ОСОБА_1 в своїй заяві, є забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Норми статтей 50 та 88 Закону України «Про нотаріат» визначають умови вчинення виконавчих написів – безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та дотримання встановленого законом строку давності з дня виникнення у стягувача права такої вимоги, а також встановлюють право особи, чиїх прав та інтересів стосуються такі нотаріальні дії, на оскарження виконавчого напису нотаріуса в судовому порядку.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Так, відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Про такі ж подібні види забезпечення позову йдеться в пунктах 5, 6 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто, при застосуванні Закону України «Про виконавче провадження», або статті 150 Цивільного процесуального кодексу України наступають ті самі правові наслідки, які перешкоджають подальшому вчиненню дій з виконавчого провадження.

В даному випадку необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, що свідчить про наявність підстав вважати, що існує ризик подальшого стягнення та відчуження належних позивачу грошових коштів (заробітної плати тощо), що унеможливить виконання рішення у даній справі, що в силу положень статтей 149 – 153 Цивільного процесуального кодексу України свідчить про обґрунтованість поданої у заяві вимоги щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Крім того, заяником, ОСОБА_1 , заявлено ще три вимоги забезпечення позову такі як: скасування арешту коштів ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року, виконавче провадження № 66622944; скасування арешту майна ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року виконавче провадження № 66622944; заборони на вчинення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису нотаріусу від 28 червня 2021 року № 246730, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем (01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок № 6/5, номер свідоцтва 7921) та який оскаржується у судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом :

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Із матеріалів справи вбачається, що постановами державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Білоус Ольги Анатоліївни від 27 серпня 2021 року при примусовому виконанні виконавчого напису № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було накладено арешт на майно заявника, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику, а також на майно, що належить боржнику.

Як вже зазначалось вище, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту з коштів та майна боржника у виконавчому провадженню.

Проте, норми зазначеної вищі статті Цивільного процесуального кодексу України не містять такого виду забезпечення, як скасування арешту з коштів та майна боржника у виконавчому провадженню.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до частини 7 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частина 8 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, таке судове рішення як скасування арешту, який був накладений виконавцем фактично по своїй суті є остаточним рішенням суду і як захід забезпечення позову не підлягає скасуванню після прийняття остаточного рішення судом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, суд вважає за неможливе забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, оскільки це не передбачено чинним цивільним процесуальним законодавством України.

Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Арешт рахунків та майна боржника є заходом забезпечення державного виконавця здійснений ним під час виконавчого провадження, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Таке зобов`язання, як зняття арешту з коштів та майна боржника у виконавчому провадженню не можна вважати способом забезпечення позову, яке передбачено нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Як вбачається з вищевикладеного, статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України не передбачає такий вид забезпечення позову, як зняття арешту із заблокованого рахунку та майна боржника, більше того, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, якраз і є тим видом забезпечення позову, який має запобігти безпідставному стягненню коштів, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині забезпечення позову шляхом зняття арешту з коштів заявника та зняття арешту з майна заявника.

Щодо вимоги заявника про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису нотаріусу № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та який оскаржується у судовому порядку, то в цій частині заява також задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону Украйни «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, задоволення вимоги заявника про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій в межах виконавчого провадження та додаткового зобов`язання не потребують.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом пов`язане з розглядом майбутньої справи і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, вжиті заходи є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами.

Суд, аналізуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріусу № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем буде достатнім для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову позивача, та прямо передбачений пунктом 6 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, зважуючи на характер спірних правовідносин, з урахуванням інтересів сторін і завдань цивільного судочинства, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , а саме в частині зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріусу № 246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частини 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149 – 153, 260, 261, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 до відповідача за майбутнім позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб за майбутнім позовом, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгенія Михайловича, Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню– задовольнити частково.

Зупинити стягнення за виконавчим написом №246730, вчиненого 28 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості в розмірі 13812 гривень 68 копійок, який перебуває на примусовому виконанні у Нововодолазькому відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), (виконавче провадження № 66622944).

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 – відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 152, частини 13 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неподання позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, вжиті заходи забезпечення позову підлягають скасовуванню.

Копію ухвали направити до Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для негайного виконання, іншим учасникам справи для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до пункту 15.5 Розділу ХШ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України) протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Дані про стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», місцезнаходження: Київська область, місто Ірпинь, вулиця Стельмаха, будинок № 9А, офіс 203, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35017877.

Дані про боржника: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т. М. Трояновська