Рішення № 99546674, 03.08.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14324/19

Провадження № 2/643/400/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2021 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

за участю секретарів – Аніщенко Ю.В., Шестакової К.С.

представника позивача – прокурора Шокоть А.В.

представників відповідача – адвокатів Новакова А.І., Дерев`янко Д.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (колишня – Харківська місцева прокуратура № 4) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

в с т а н о в и в:

Харківська місцева прокуратура № 4 (нині – Салтівська окружна прокуратура м. Харкова) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, звернулась до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 215861,46 грн. Судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що право власності на нежитлові будівлі літ. «В-1», площею 107,1 кв.м та літ. «Г-1», площею 115,4 кв.м по АДРЕСА_1 з 11.12.2011 по 02.07.2019 було зареєстровано наступним чином: 1/2 частка за ОСОБА_2 на підставі договору №2317 від 21.09.2011; 1/2 частка за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №Г1-125/2000 від 15.06.2000. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 11.12.2011 по 02.07.2019 використовували земельні ділянки площею 0,0575 га та 0,0209 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «В-1» та «Г-1». Згідно з чинним законодавством, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між Харківською товарною біржою від №Г1-125/2000, ВАТ «ТУРОБАТОМ» продало, а ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю лазню-сауну літ.«Г-1», загальною площею 115,4 кв.м., нежитлову будівлю павільйон літ.«В-1», загальною площею 107,1кв.м в АДРЕСА_1 . На підставі рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008 №283/08 ОСОБА_1 для обслуговування нежитлової будівлі надано в оренду дві земельні ділянки, загальною площею 0,1256 га по АДРЕСА_1 , строком до 01.10.2013. Згідно з п.5 рішення сесії Харківської міської ради №283/08 від 23.10.2008 особам, яким земельні ділянки надані в оренду, не пізніше ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі; у 4-місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі. Відповідачем вказані умови не виконані, у зв`язку з чим, п.12 рішення Харківської міської ради №1368/13 від 25.12.2013 договори оренди землі по АДРЕСА_1 , рішення Харківської міської ради від 23.10.2008 №283/08 в частині надання йому вказаних земельних ділянок таким, що втратило чинність. За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.07.2019 документи, що посвідчують право власності або право користування, право постійного користування, договорів оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не обліковується. Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата. Згідно з даними органів податкової інспекції ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ДФС в Харківській області як платник податку за землю та у 2016 році ним сплачено 6710,44, грн., у 2017 році сплачено 7113,07 грн. та у 2018 році сплачено 7113,07 грн. Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Розмір доходу ОСОБА_1 через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 розраховано Департаментом територіального контролю Харківської міської ради як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Згідно з планом зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного за участі інженера-геодезиста ДП «Центр Державного земельного кадастру» Харківської регіональної філії ОСОБА_3 , площа земельної ділянки яка використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для експлуатації нежитлової будівлі літ.«В-1» відповідно до її меж складає 0,0575 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. Враховуючи, що нежитлова будівля літ. «В-1» розташована за адресою: АДРЕСА_1 у рівних частках належала на праві власності двом особам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за орендну плату за землю проведено виходячи пропорційно від загальної площі 0,0575 га, а саме: 0,02875 га. Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1 під час використання нежитлової будівлі літ. «В-1», розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.10.2016 по 31.12.2016 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 21070,81 грн. Аналогічним розрахунком, проведеним за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 встановлено, що ОСОБА_1 під час використання нежитлової будівлі літ. «В-1», розташованої по АДРЕСА_1 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 66657,57 грн. Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1 під час використання нежитлової будівлі літ. «В-1», розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 35919,78 грн. Також, відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1 під час використання нежитлової будівлі літ. «В-1», розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01.08.2018 по 31.05.2019 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 92213,30 грн. Таким чином, згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля «В-1», частина якої належить ОСОБА_1 , бюджет міста Харкова за період з 01.10.2016 по 31.05.2019 недоотримав 215861,46 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дерев`янко Д.В. надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд застосувати позовну давність, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що прокурором не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що уповноважений орган – Харківська міська рада не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження (самостійно не пред`являє позов до відповідача); Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення до нього відомостей про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 367 КК України (службова недбалість) службовими особами Харківської міської ради, вирок суду щодо службових осіб ХМР, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців ХМР, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо. Твердження прокурора, що відповідач на момент подачі даного позову є співкористувачем земельних ділянок, так як є власником 1/2 частини будівель розташованих на них, не відповідає дійсності, оскільки зі змісту договору від 21.09.2011 року за реєстровим № 2317 випливає належність будівель ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, розмір частки 1/1 (в цілому). Первинною датою державної реєстрації права особистої приватної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно: нежитлові будівлі літ. «В-1», площею 107,1 кв.м., літ. «Г-1», площею 115,4 кв.м, що розташований в буд. АДРЕСА_1 слід вважати 11.12.2012, проте з наявною технічною помилкою. Таким чином, позивач намагається стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 215861,46 грн. (період нарахування з 01.10.2016 по 31.05.2019) за використання останнім спірної земельної ділянки в період, коли відповідач вже не був власником вищевказаних нежитлових приміщень, а фактичним повноправним власником цих приміщень і, як наслідок, фактичним землекористувачем була інша особа – ОСОБА_2 . Також зазначив, що прокурором не надано жодного належного допустимого та достатнього доказу того, що спірна земельна ділянка належить саме Харківській міській раді на праві комунальної власності. Дана спірна земельна ділянка загальною площею 0,2 га (ділянка 1 - 0,0744 га, ділянка 2 – 0,1256 га), на яких розміщені нежитлові приміщення – лазня-сауна літ. «Г-1» площею 115,4 кв.м та павільйону літ. «В-1» площею 107,1 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 входить до масиву земельної ділянки площею 2,5 га (землі оздоровчого призначення), на якій розташований спорткомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Акціонерного товариства «Турбоатом», виділений останньому рішенням міськради № 232 від 30.03.1949, що встановлено відповідними судовими рішеннями. АТ «Турбоатом» користується земельною ділянкою площею 2,5 га (землі оздоровчого призначення), на якій розташований спорткомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на праві постійного користування і сплачується земельний податок. Отже, спірна земельна ділянка 2,090 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , юридично закріплена на праві постійного користування за ВАТ «Турбоатом», обліковується в загальному масиві земель ВАТ «Турбоатом» і не перебуває у комунальній власності.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. З моменту отримання права власності ОСОБА_1 на зазначену нежитлову будівлю та до теперішнього часу Харківська міська рада не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила інших відповідних заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 недоотриманої орендної плати за землю, що призвело до ненадходження значних коштів до бюджету територіальної громади міста Харкова. Бездіяльність Харківської міської ради зі звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 свідчить про неналежне здійснення радою захисту інтересів громади в сфері залучення коштів плати за землю до бюджету та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади. Наведене є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Відповідно до документів, які надав представник відповідача, а саме Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що право власності за ОСОБА_2 в розмірі 1/1 зареєстровано 02.07.2019. Відповідно до положень ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Таким чином, розрахунки Харківської міської ради за період з 01.08.2016 по 30.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за орендну плату за землю проведені вірно, а доводи представника відповідача є безпідставними. Також є безпідставними доводи представника відповідача, що Харківська міська рада не є розпорядником вказаних земельних ділянок, оскільки статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. А відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.07.2019 право постійного користування, право власності або право користування, договорів оренди, на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не обліковується. Таким чином, спірна земельна ділянка належить територіальній громаді м. Харкова.

Представник відповідача - адвокат Дерев`янко Д.В. надав суду додаткові письмові пояснення, в яких вказав, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , розташована під нежитловою будівлею літ. «В-1», в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України не є сформованою, оскільки не визначено її площа, межа, не внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру, не присвоєно їй кадастрового номера, не виготовлено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, не здійснено державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, не здійснено державної реєстрації права власності на неї за позивачем. Також, зазначив, що позивачем при здійснені розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою використовувалися дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які в супереч вимогами ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» не оформлені як Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який є обов`язковим для визначення орендної плати.

В судовому засіданні представник позивача – прокурор Шокоть А.В. підтримав позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні – адвокати Новаков А.І., Дерев`янко Д.В. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях, які були надані до суду.

Представник Харківської міської ради направив суду клопотання, в якому позовні вимоги прокуратури підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, справу просив розглянути без участі Харківської міської ради.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.02.2018 № 114621301 право власності на нежитлові будівлі літ.«В-1» площею 107,1кв.м, та літ.«Г-1», площею 115,4 кв.м по АДРЕСА_1 , зареєстровано наступним чином: 1/2 частка за ОСОБА_2 на підставі договору №2317 від 21.09.2011 та 1/2 частка за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №Г1-125/2000 від 15.06.2000 (а.с.47-49).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.07.2019 року за № 10-20-9,2-5357/0/19-19 вбачається, що документів, які посвідчують право власності, право користування, право постійного користування та договорів оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не обліковується (а.с.46).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 з 01.10.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.05.2019 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовував земельну ділянку пропорційно площею 0,02875 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав.

Згідно з планом зйомки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного за участі інженера-геодезиста ДП «Центр Державного земельного кадастру» Харківської регіональної філії ОСОБА_3 , площа земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для експлуатації нежитлової будівлі літ.«В-1» відповідно до її меж складає 0,0575 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. Геодезичні роботи виконувалися з використанням Електронного тахеометра Nikon NLP-332 заводський №042323, що пройшов перевірку 21.03.2018. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в СК-63 за допомогою програмного комплексу Геодезична інформаційна система 6 (ГІС 6).

Як зазначає позивач, відповідач у період з 01.10.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.05.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігав у себе майно - грошові кошти.

Встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 , в якості правових підстав позивач посилається на ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Водночас предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.05.2019.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав, та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення.

Згідно з вимогами статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

В силу статті 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0575 га в період, за який позивачем нараховується орендна плата, не була сформована як об`єкт права, оскільки така не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо визначення меж земельної ділянки на підставі плану зйомки земельної ділянки, проведеного за участі інженера-геодезиста ДП «Центр Державного земельного кадастру» Харківської регіональної філії, оскільки відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, ані зазначеною інструкцією, ані Земельним кодексом України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно з планом зйомки земельної ділянки, який в якості доказу доданий позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що план зйомки земельної ділянки не є належним та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач, та її формування як об`єкта права і участь у цивільному обороті, що було б необхідним для укладення договору оренди, що ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Таким чином, суд вважає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288-14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно з п.1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних, цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до п. 2.2. зазначеного вище Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення ст. 81 ЦПК позивачем не надано Витяг з нормативно-грошової оцінки, з 01.10.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.05.2019 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0575 га не була сформована як об`єкт права оренди, тому приймаючи до уваги неможливість визначення площі земельної ділянки, з огляду на відсутність доказів щодо нормативно-грошової оцінки, необхідної для визначення розміру заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність розрахунків позивача.

Враховуючи, що земельна ділянка за безпідставне користування якої позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі орендної плати за період з 01.10.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.05.2019 не була сформована як об`єкт права оренди, а саме земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0575 га, оскільки вона не мала ані визначених меж, ані кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, та враховуючи, що позивачем не надано витягу з нормативно-грошової оцінки, який відповідно до чинного законодавства є належним та допустимим доказом щодо визначення розміру орендної плати, з огляду, що позивачем в установленому ЦПК України порядку не доведено обставин щодо користування відповідачем саме земельною ділянкою пропорційно площею 0,02875 га, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (колишньої - Харківської місцевої прокуратури №4) є не обґрунтованими, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264-265, 268, 274-279, п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (колишня – Харківська місцева прокуратура № 4) в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складене протягом п`яти днів.

Суддя Харченко А.М.