Ухвала суду № 99543039, 13.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу судді

м. Київ

13.09.2021Справа № 915/1988/19

За позовом Фермерського господарства «НВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод»

про стягнення 168 165,07 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський

олійний завод»

до Фермерського господарства «НВ»

про стягнення 1 070 267,95 грн

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» на користь Фермерського господарства «НВ» борг у розмірі 168 165,07 грн, судовий збір у розмірі 2522,48 грн, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства «НВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» штраф у розмірі 404 000,00 грн, пеню в розмірі 250 147,95 грн, судовий збір у розмірі 9812,22 грн, у задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 касаційну скаргу Фермерського господарства «НВ» задоволено частково, рішення Господарського міста Києва від 28.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі за № 915/1988/19 скасовано в частині задоволення зустрічної позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» до Фермерського господарства «НВ» про стягнення 404 000,00 грн штрафу, 250 147,95 грн пені та розподілу судових витрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, в решті рішення Господарського міста Києва від 28.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі за № 915/1988/19 залишено без змін.

24.06.2021 матеріали справи № 915/1988/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 матеріали справи № 915/1988/19 передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 суддею Котковим О.В.прийнято справу № 915/1988/19 до свого провадження, ухвалено розгляд справи № 915/1988/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2021 року.

У підготовчих засіданнях 20.07.2021, 03.08.2021 та 31.08.2021 судом оголошувалася перерва.

09.09.2021 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» надійшла заява № 328 від 09.09.2021 «Про відвід судді Коткова О.В.».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» № 328 від 09.09.2021 про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 915/1988/19 було визнано необґрунтованою, заяву № 328 від 09.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 915/1988/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 справу № 915/1988/19 було передано судді Омельченку Л.В. для розгляду заяви про відвід судді Коткова О.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» № 328 від 09.09.2021 про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 915/1988/19, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

З поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» заяви про відвід судді Коткова О.В. вбачається, що вона була подана заявником із посиланням на те, що ініціатива Білоуса Ю. використати своє право не як адвоката, а як громадянина бути присутнім у судовому засіданні судді Коткова О.В. в якості вільного слухача була спрямована на досягнення єдиної і легітимної мети - досягнення завдань господарського судочинства у справі № 915/1988/19 у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником було зазначено, що суддя Котков О.В. відмовив Білоусу Ю. у доступі до зали судових засідань № 6 з підстав того, що під час дії карантинних обмежень він не допускає до зали суду вільних слухачів, керуючись при цьому рекомендаціями Ради суддів України. На думку заявника, відмова Білоусу Ю. бути присутнім 07.09.2021 у судовому засіданні в якості вільного слухача свідчить про прояв суддею Котковим О.В. неповаги та демонстрації відношення судді Коткова О.В. до Основного Закону, процесуального кодексу, прав українських громадян і, в цілому, відвертим та зухвалим проявом волюнтаризму. Як стверджує заявник, суддя Котков О.В. 07.09.2021 приймаючи рішення про відмову Білоусу Ю. в присутності у судовому засіданні в якості вільного слухача проігнорував статтю 129 Конституції України та статтю 8 ГПК України, чим порушив п. 2 ч. 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та статті 1, 11 Кодексу суддівської етики.

На думку заявника вказані обставини викликають сумніви у ТОВ «Кривоозерський олійний завод» у можливості судді Коткова О.В. неупереджено та об`єктивно розглядати судовий спір у справі № 915/1988/19, що є підставою для його відводу в розумінні статті 35 ГПК України.

Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Отже, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом тієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України вказано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що заявляючи відвід судді Коткову О.В. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» посилається на недопуск у судове засідання, яке відбулось 07.09.2021, вільного слухача - Білоуса Ю.

Дослідивши доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» щодо відводу від розгляду справи № 915/1988/19 судді Коткова О.В., суд уважає її необґрунтованою та такою, що не містить належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ній обставин.

При цьому, судом зазначається, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Чинним Господарським процесуальним кодексом України визначено права та обов`язки учасників справи. Зокрема, ст. 42 Господарського-процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що суддею Котковим О.В. було здійснено недопуск до судового засідання, яке відбулось 07.09.2021 особи, яка не є учасникам справи у розумінні положень чинного законодавства.

11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", відповідно до якої на всій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 № 19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу "COVID-19", який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує на період карантину встановити особливий режим роботи судів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 були внесені зміни до вищезазначеної постанови від 11.03.2020 № 211 та продовжено карантин до 24.04.2020, а постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 до 11.05.2020.

26.03.2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення "Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та рекомендувала судам неухильно дотримуватися приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, а також надала судам такі рекомендації, зокрема, обмежити доступ у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень.

04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 № 392 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500) дія карантину, встановленого на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, була продовжена до 31.07.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 до 31.08.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 до 31.10.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 956 до 31.12.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 до 28.02.2021, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 до 30.04.2021, постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 до 30.06.2021, постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 до 31.08.2021, а постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 до 01.10.202.

У рішенні від 01.04.2021 № 763/0/15-21 Вищої ради правосуддя «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» надано рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у приміщенні та на робочому місці, зокрема, шляхом обмеження доступу у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень із дотриманням принципу публічності судових процесів (п. 18 рекомендацій).

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 48 від 22.06.2021 з метою забезпечення належної організації робочого процесу і доступу до правосуддя в умовах карантину та з урахуванням послаблення карантинних обмежень, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», рекомендовано суддям обмежити доступ у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень, із дотриманням принципу публічності судових процесів.

Враховуючи уведення в Україні карантину через спалах у світі короновірусу, приймаючи до уваги лист Ради суддів України, та те, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 карантин продовжено до 01.10.2021 та необхідність забезпечення безпеки представників учасників справи, а також працівників суду, зважаючи на те, що Білоус Ю. не був учасником справи, розгляд якої суддя Котков О.В. здійснював 07.09.2021, суддею Котковим О.В. було обмежено Білоусу Ю. доступ у судові засідання 07.09.2021 в якості вільного слухача. Поряд із цим, суд зауважує, що учасники справи, а саме: представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача (позивача за зустрічним позовом) брали участь у судових засіданнях у цій справі, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань, ознайомлювались з матеріалами справи, що в свою чергу спростовує твердження заявника про обмеження прав учасників справи суддею.

Разом з тим, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження необ`єктивності та упередженості судді Коткова О.В. при розгляді цієї справи, а посилання заявника на недопуск вільного слухача, який не є учасником справи, в судове засідання також не може бути визнано судом фактом упередженого ставлення судді Коткова О.В. до сторін у цій справі та, в свою чергу, не є доказом необ`єктивності та упередженості судді, а як наслідок не є підставою для відводу судді у розумінні чинного законодавства.

При цьому, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 228, 233-239 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський Олійний завод» про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 915/1988/19 за позовом Фермерського господарства «НВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» про стягнення 168 165,07 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський олійний завод» до Фермерського господарства «НВ» про стягнення 1 070 267,95 грн.

Ухвала набрала законної сили 13.09.2021, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Омельченко