Рішення № 99542697, 25.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2021Справа № 910/86/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, будинок 54-Б; ідентифікаційний код 38681878)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2/37; ідентифікаційний код 39397443)

про стягнення 374 440, 00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2/37; ідентифікаційний код 39397443)

до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, будинок 54-Б; ідентифікаційний код 38681878)

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача: Радіонова Ю.А.

від відповідача: Нікулін О.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" про стягнення заборгованості в розмірі 374 440, 00 грн, з яких: 270 840, 00 грн - пені, 103 600, 00 грн - штрафу, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт по розробленню проектної документації № 19-2019 від 29.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 позовну заяву Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

08.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору № 19-2019 на виконання робіт по розробленню проектної документації від 29.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що на момент укладання спірного договору мало місці обопільне помилкове сприйняття замовником та виконавцем обставин, що мали істотне значення й стосувалися їхніх прав та обов`язків, як сторін цього правочину, у зв`язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 229 ЦК України означений договір має бути визнаний недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" до свого провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви постановлено здійснювати спільно з первісним позовом. Підготовче засідання по справі № 910/86/21 призначено на 07.04.2021.

31.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

06.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" з доданими доказами на підтвердження повноважень заступника директора Нікуліна О.Ф.

У підготовчому засіданні 07.04.2021 оголошено перерву до 28.04.2021.

08.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації на зустрічну позовну заяву.

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

14.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, а в подальшому у відпустці, підготовче засідання 28.04.2021 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 підготовче засідання призначено на 28.05.2021.

21.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2021.

У судовому засіданні 07.07.2021 оголошено перерву до 04.08.2021.

12.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

У судовому засіданні 04.08.2021 оголошено перерву до 25.08.2021.

У судовому засіданні 25.08.2021, що проводилося в режимі відеоконференції за допомогою онлайн засобу відеозв`язку EasyCon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення, водночас, заперечив щодо вимог за зустрічним позовом, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні, підтримав вимоги за зустрічним позовом, просив суд про їх задоволення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 25.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2019 між Департаментом екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" (далі - виконавець) укладено договір № 19-2019 на виконання робіт по розробленню проектної документації за умовами якого виконавець зобов`язується виконати роботи по об`єкту: "Розробка проекту "Заходи щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" із застосуванням сучасних технологій, що забезпечують ефективне очищення води, згідно пункту 1.48 Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області на 2019-2025 роки, затвердженої розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.02.2019 № 127 (зі змінами), зазначені в зведеному кошторисі на проектні роботи (додаток 4), кошторисах 1, 2, 3, 4 (додатки 5, 6, 7, 8) та завданні на проектування (додаток 2), які є невід`ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати технічному завданню на проектування та чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують даний вид робіт. Приймання й оцінка виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог договору.

Якість виконаних робіт має відповідати вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та ДСТУ Б.А 2.4-4.2009 СПДБ "Основні вимоги до проектної та робочої документації").

За умовами п. 1.6. договору замовник доручає виконавцю провести експертизу проектно-кошторисної документації та отримати позитивний експертний звіт у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 1.2. договору сторони обумовили, що етапи виконання робіт, а також строки їх виконання визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт додаток 3), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пп. 5.3.1 договору виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, визначені п. 1.2. договору.

Водночас, позивач вказує, що після спливу кінцевого строку виконання робіт за 3 етапом (що включає в себе розроблення частини проектно-кошторисної документації), 4 етапом (експертний висновок проектно-кошторисної документації за першим та третім етапами) та заключною стадією (оформлення робіт та здача робіт замовнику) відповідно до умов укладеного договору (з урахуванням додаткових угод) 15.06.2020, зазначені роботи відповідачем виконані не були.

19.06.2020 Департаментом було надіслано відповідачу претензію про невиконання зобов`язань за договором від 29.03.2020 № 19-2019 з вимогою виконати свої зобов`язання та сплатити пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (4 дні прострочення станом на 19.06.2020).

30.06.2020 на адресу Департаменту від відповідача надійшов лист від 26.06.2020 № 92 "щодо виконання робіт", в якому останній погодився з претензією та заявив про безумовну готовність задовольнити її вимоги, однак, до цього часу так і не задовольнив, не сплативши пеню за прострочення та не виконавши своїх зобов`язань за пунктами 3-5 Календарного плану.

17.08.2020 на адресу Департаменту надійшов лист від відповідача "стосовно виконання робіт", в якому зазначалось про те, що відповідач направляє на адресу Департаменту один примірник звітів по 3 та 4 етапам робіт в паперовому вигляді та на дисковому носії разом з електронною копією позитивного експертного висновку та акти приймання робіт.

Листом від 21.08.2020 № 01/1/01-06/00970 Департамент повідомив відповідача про результати розгляду отриманої документації, зазначивши у своєму листі про неналежне виконання умов договору зі сторони ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" та повідомивши про встановлені порушення та невідповідність виконаної роботи умовам укладеного договору та вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 "склад та зміст проектної документації на будівництво" та ДСТУ Б.А 2.4.2009 СПДБ "основні вимоги до проектної та робочої документації").

Позивач зазначає, що сторонами у відповідності до вимог п. 4.4 договору було складено акт з переліком встановлених недоліків та необхідних доопрацювань, а також термінів їх виконання.

У свою чергу, виконавець взяв до роботи зазначений акт, та повідомив про те, що відповіді будуть надані в окремому листі, а також зауважив, що доопрацювання проектно-кошторисної документації згідно переліку необхідних доопрацювань встановлених актом буде здійснено у строк до 21.09.2020.

Однак, як вказує позивач, тільки 09.10.2020 на адресу Департаменту надійшов лист ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" від 21.09.2020 № 114/2, що містить відповіді на зауваження згідно акту. Також виконавцем було надано проектну документацію, яка повинна була бути доопрацьована з урахуванням встановлених недоліків.

Втім, повторно розглянувши проектно-кошторисну документацію та лист виконавця із відповідями на зауваження, Департамент встановив, що встановлені актом недоліки у проектно-кошторисній документації виконавцем не були усунуті, а документація надана не у повному обсязі, тобто, виконавець нічого не виправляв. Також, позивач відзначає, виконавець вилучив з проектної документації частину креслень яка не відповідала державним стандартам. Крім того, так і не було надано в електронному вигляді кошторисну документацію у форматі ims або bdcu, про що зазначалось в акті недоліків.

Додатково позивач звертає увагу на те, що відповідач умисно проігнорував більшість питань і встановлених недоліків у проектній документації.

Разом з тим, позивач відзначає, що роботи за 1 та 2 етапом договору, за які було сплачено Департаментом наразі без виконаних 3 та 4 етапів абсолютно не можливо використати в роботі окремо, оскільки, вони повинні бути невід`ємною частиною проектної документації в цілому, яку повинен був розробити відповідач. Відповідно до пункту 5 Календарного плану, виконавець повинен надати замовнику повний комплект проектної документації з пояснювальною запискою, що включає в себе проектно-кошторисну документацію, звіт, експертний висновок, та інші документи передбачені Календарним планом та Завданням на проектування за всіма етапами.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 19-2019 від 29.03.2019 та відзначає про те, що кінцевий строк виконання робіт сплинув 15.06.2020, у зв`язку з чим, на думну позивача наявні підстави для стягнення з відповідача пені 0,1 % за шість місяців (183 дні) прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 270 840,00 грн. (1 480 000,00 грн х 0,1% х 183 дні прострочення виконання зобов`язань), а також додатковий штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600, 00 грн., що загалом становить 374 440,00 грн.

В той час, ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" звернулося до суду із зустрічним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про розірвання договору № 19-2019 від 29.03.2019.

Обґрунтування необхідності звернення до суду із зустрічним позовом та можливість його задоволення позивач пов`язує з наступними підставами:

- в порушення вимог ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України (з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014) при укладенні договору та в ході подальшої його реалізації замовником не були надані виконавцеві ані технічні умови щодо об`єкту будівництва (на під`єднання до інженерних мереж), ані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

- позивач відповідно до свого правовстановлюючого документу (положення) не мав права виступати в якості замовника в господарських договорах у сфері реконструкції та будівництва конкретних об`єктів, а отже, і не мав права (компетенції) на укладення договору.

- позивачем не оформлено відвід земельної ділянки у необхідних межах (право користування земельною ділянкою) під об`єкт будівництва (реконструкції) у передбаченому законодавством України порядку, внаслідок чого Управління не мало права виступати в якості замовника у договорі. Крім того, через відсутність оформленого відводу земельної ділянки у необхідних межах (права користування земельною ділянкою) під об`єкт будівництва (реконструкції), містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови щодо об`єкту будівництва (реконструкції) не могли бути отримані Управлінням (Департаментом) та передані виконавцеві. В свою чергу, виконавець без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та технічних умови щодо об`єкту будівництва (реконструкції) не міг належним чином виконати роботи по розробленню відповідної проектної документації.

- позивач на момент укладення договору мав помилкову інформацію про техногенно-екологічну ситуацію на шахті "Золоте" ДП "Первомайськвугілля", що існувала на шахті у той час. Через це, реалізація проекту, який був би розроблений на підставі технічних даних, що містяться у Завданні на проектування (додаток 2 до договору), була об`єктивно неможливою;

- на момент укладення договору мало місце обопільне помилкове сприйняття замовником та виконавцем обставин, що мали істотне значення й стосувалися їхніх прав та обов`язків, як сторін цього правочину.

Із поданого відзиву вбачається, що Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації заперечує щодо зустрічного позову з наступних підстав:

- твердження позивача за зустрічним позовом щодо його нібито необізнаності щодо фактичної техногенно-екологічної ситуації на шахті "Золоте" до отримання листа від ДП "Первомайськвугілля" вже після закінчення строків виконання робіт, визначених договором та встановлення замовником у договорі вимог щодо обсягів відкачки води 600-700 м/добу, а в аварійному режимі - 1600 м/добу проти 19200 м3/добу, про які йдеться у листі ДП "Первомайськвугілля" суперечить дійсним обставинам;

- документація, надана виконавцем на виконання 1-го етапу робіт ще у квітні 2019 року свідчить про те, що ще на початку виконання робіт йому було відомо про обставини травня 2018 року щодо затоплення горизонту 775, та неможливості задіяння його гірничих виробок для відкачки води (зокрема, зазначаючи про такі обставини у Т. 1 кн. 1 за І етапом (19-2019) 01-11-ПЗ, тим не менш, виконавець продовжив виконання за усіма етапами робіт. Більше того, у будь-якому випадку, договором (додаток 1, 3, 4) було передбачено обов`язок виконавця внаслідок виконання 2-го етапу із Проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти "Золоте" та оцінки його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій" надати пропозиції із корегування завдання на проектування, результатом чого мають бути зміни до технічного завдання.

- початок та продовження кожного етапу виконання робіт за договором свідчить про сприйняття підрядником наявності всіх необхідних умов для виконання обумовлених робіт. Крім того, враховуючи, що будь-які повідомлення про недостатність вихідних даних в порушення ч. 1 ст. 847 Цивільного кодексу України та умов з боку виконавця були відсутні, жодного разу з цього приводу виконавець до замовника не звертався.

- Департамент укладаючи та виконуючи спірний договір діяв на підставі норм чинного законодавства України в межах повноважень, наданих йому Положенням про управління та на виконання Регіональної програми, затвердженої головою обласної державної адміністрації- обласної військово-цивільної адміністрації;

- ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" у додатковій угоді до договору № 10 від 24.12.2020 визнав факт неналежного виконання ним зобов`язань за договором, зобов`язавшись повернути отримані від замовника кошти в сумі 759 043,75 грн та частково виконав своє зобов`язання, повернувши замовнику 27.01.2021 грошові кошти у сумі 109 043,75 грн.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, за зустрічним позовом - відмові, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договору № 19-2019 від 29.03.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договором підряду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Із наявних матеріалів справи слідує, що 20.08.2020 у відповідності до вимог п. 4.4 договору було складено акт № 1 з переліком встановлених недоліків та необхідних доопрацювань, а також термінів їх виконання. Зокрема, відповідача було повідомлено листом Департаменту від 21.08.2020 № 01/1/01-06/00970 про результати розгляду отриманої документації, зазначивши у листі про неналежне виконання умов договору зі сторони відповідача та повідомивши про встановлені порушення та невідповідність виконаної роботи умовам укладеного договору та вимогам Державних будівельних норм та стандартів на розробку і оформлення проектної документації, умовам цього договору та вимогам відповідних законів і інших нормативних документів, що стосуються робіт, які виконуються за цим договором (включаючи ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та ДСТУ Б.А 2 4.2009 СПДБ "Основні вимоги до проектної та робочої документації").

Так, означеним вище актом було встановлено наступне:

За умовами договору виконавець повинен розробити проект "заходи щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля", із застосуванням сучасних інноваційних технологій, що забезпечують ефективне очищення води згідно пункту 1.48 Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області на 2019-2025 роки, затвердженої розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.02.2019 № 127 (зі змінами) зазначені в зведеному кошторисі на проектні роботи (додаток 4), кошторисах 1, 2, 3, 4 (додатки 5, 6, 7, 8) та завданні на проектування (додаток 2), які є невід`ємною частиною цього договору, а Департамент - прийняти і оплатити такі роботи.

В пункті 11 Завдання на проектування (додаток 2 до договору) (далі - завдання на проектування) основними вимогами є розроблення проекту реконструкції очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" по технології фізико-хімічної очистки шахтних вод до встановлених санітарних норм в складі заходів захисту від затоплення шахти. Проект модернізації повинен забезпечити відкачку води з горизонту - 775 метрів у двох режимах - аварійному (до 1600 м3/добу), та робочому (до 600-700 м3/добу). Система водоочищення повинна забезпечити очищення шахтної води у вищенаведених об`ємах до встановлених норм екологічної безпеки (ГДК).

У зв`язку з чим, Департамент розглянувши отриману документацію, дійшов висновку що виконавцем допущено істотні відступи від умов укладеного договору, що свідчить про неналежне виконання умов договору виконавцем виходячи із наступного.

Документація яка повинна бути надана виконавцем на виконання робіт по розробленню проектної документації за 3 та 4 етапом Календарного плану виконання робіт додаток 3 до договору) (далі - Календарний план), який є невід`ємною частиною договору, завершальною стадією розробки проекту.

Відповідно до пункту 5 Календарного плану, виконавець повинен надати замовнику повний комплект проектної документації з пояснювальною запискою, що включає в себе проектно-кошторисну документацію, звіт, експертний висновок, та інші документи передбачені Календарним планом та Завданням на проектування за всіма етапами.

Згідно п. 4.2 договору по завершенню виконання етапів робіт, виконавець пред`являє замовнику акт здачі-приймання виконання проектних, вишукувальних та додаткових робіт у двох примірниках з додатками до нього комплектів документації, передбаченої Календарним планом та умовами договору.

В п. 4.8 договору передбачено, що після отримання позитивного звіту у відповідному експертному органі виконавець передає замовникові проектну документацію розроблену українською мовою та надає замовнику в паперовому вигляді в чотирьох примірниках та електронному вигляді в 1 примірнику на електронному носії (в форматі PDF, кошторисна документація ще й форматі - файл розширення ims або bdcu), про що складається і підписується накладна. Після підписання накладної оформлюється акт здачі-приймання виконання проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

Проаналізувавши надану документацію та проектні рішення Департаментом було встановлено наступні порушення та невідповідність виконаної роботи умовам договору, а саме:

- оформлений проект повинен бути наданий в чотирьох примірниках та електронному вигляді в 1 примірнику на електронному носії (в форматі PDF), а кошторисну документацію - у файлі з розширенням .ims або .bdcu відповідно до умов договору;

- інженерно-технічні рішення Тому 1 Пояснювальної записки проекту передбачають потужність очисних споруд від 520 до 750 м3/год., що не узгоджується із завданням на проектування (в подальшому було встановлено, що в технічному завданні було допущено описку, замість м3/добу Департаментом малось на увазі м3/год., з чим погодився сам відповідач та зазначив про це у своєму листі від 08.09.2020 № 114 та відповідях на зауваження). Крім цього позивач зазначив, що проектом передбачається відкачування води до 18000 м3 на добу, проте ж завданням на проектування визначено було 1600 м3/год (у перерахунку 38400 м3/добу із врахуванням того, що у завданні помилково було зазначено м3/добу замість м3/год. із чим погодився відповідач);

- відсутні будь-які технологічні рішення у проекті, зокрема, залишилось не вирішеним питання проектного рішення відкачки та очищення шахтних вод згідно завданням на проектування, зокрема відсутність у проекті жодного устаткування для відкачки води та обладнання для очисних споруд, відсутні будь-які роботи з реконструкції очисних споруд та водовідведення водоочищення, тобто реалізація проекту за наданими документами буде в подальшому неможливою;

- капітальний ремонт будівлі блоку фільтрувально-насосної станції не передбачений Завданням на проектування, а тому питання щодо необхідності його ремонту могло бути розкрито проектними рішеннями, та бути у складі проекту, проте з наданої документації вбачається що Замовником складено кошторисний розрахунок всього проекту тільки на ремонт цієї будівлі (стіни, покрівля, вікна, благоустрій прилеглої території, тощо). Тобто із наданої проектно-кошторисної документації вбачається виключно реалізація проектних рішень із ремонту будівлі, що ні яким чином не узгоджується із Завданням на проектування, тому це проектне рішення не можна вважати реконструкцією очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" по технології фізико-хімічної очистки шахтних вод до встановлених санітарних норм в складі заходів захисту від затоплення шахти, а також відсутнє проектне рішення із застосуванням сучасних інноваційних технологій, що забезпечують ефективне очищення шахтних вод;

- том Кошториси (01-21 -К) на титульному аркуші містить назву Проект Заходи щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" "Реконструкція очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля", проте у пояснювальній записці, зведеному та локальних кошторисах містяться такі аналогічні назви: "Капітальний ремонт блоку фільтрувально-насосної станції з побутовими приміщеннями на відокремленому підрозділі (ВП) "Шахта Золоте", розташованої у Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області". Крім цього, не зрозумілим залишається питання чому зведений кошторисний розрахунок у цьому томі затверджується ДП "Первомайськвугілля";

- кошториси не відповідають переліку підсумкових вартісних параметрів;

- до підсумкових вартісних параметрів включені витрати із ПВР, який не передбачений наданим проектом;

- дублювання кошторисів із різними розрахунками;

- наявність кошторисних розрахунків, які не мають відношення до проекту "Реконструкція очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля";

- наявність кошторисних розрахунків на виконання робіт не передбачених проектом;

- між заходами, які замовник вказав у Завданні на проектування та наданими кошторисними, розрахунками не завжди прослідковується взаємозв`язок, що може бути наслідком можливого формування кошторисної документації із іншого аналогічного проекту;

- відсутність кошторисних розрахунків за 1 етапом Календарного плану;

- відсутній експертний звіт повного комплекту проектно-кошторисної документації за всіма етапами передбаченими Календарним планом, наданий експертний звіт стосується лише частини проекту до 3 етапу робіт передбаченого Календарним планом.

Окремо було визначено зауваження, що стосуються комплектності документації, яка повинна була бути надана у складі вже оформленого проекту до 1 етапу "Реконструкція насосних установок І підйому" (19-2019) 01-11-ПЗ, а саме:

- відсутня проектна документація стадії "Р" - робоча документація, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163.

- відсутні технічні умови на під`єднання до інженерних мереж.

Крім цього надана документація не містить наступних розділів, які б доповнювали 1 етап робіт: (відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації., а саме: ГР - гідротехнічні рішення; ПОБ - проект організації будівництва; ОВНС - оцінка впливу на навколишнє середовище; К - кошторисна документація;

- у складі наданої документації повинен бути розрахунок класу наслідків (відповідальності) у відповідності до вимог ДСТУ 8855:2019 до 1 етапу робіт; (ДСТУ (Державний Стандарт України) 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності).

- проект повинен бути доповнений відомостями щодо інженерного захисту територій і об`єктів - відповідно до вимог п. 7 Додатку Д ДБН А.2.2-3-2014, ДБН А.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2017 № 96), ДБН В.1.1-24:2009 ДБН "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування";

- у проекті відсутні креслення і специфікації монолітних фундаментів насосного обладнання;

- у проекті відсутні креслення і специфікації кріплення конструкцій водовідливних трубопроводів та електричних кабелів в шахтних стволах.

Крім цього, в акті було визначено окремі зауваження та недоліки щодо наданої документації за 3 етапом "Реконструкція очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" (19-2019)01-21 щодо комплектності документації, а саме:

1) Відсутня проектна документація стадії "Р" - робоча документація, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014;

2) Відсутні технічні умови на під`єднання до інженерних мереж;

3) В наданій проектній документації відсутні наступні розділи (відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009): ГП - генеральний план; КБ - конструкції бетонні (залізобетонні); КМ - конструкції металеві; ВК - водопровід та каналізація; ОВ - опалення, вентиляція та кондиціонування; ЕМ - силове електрообладнання; ЕП - електропостачання; ЕО - електричне освітлення (внутрішнє); ЕЗ - зовнішнє електроосвітлення; ЗВ - зовнішні мережі водопостачання; ЗК - зовнішні мережі каналізації; ТМ - тепломеханічні рішення теплових мереж; ПГ - пожежогасіння; ПС - пожежна сигналізація; СЗ - системи зв`язку.

В Томі І (19-2019) 01-21-ПЗ наданої документації:

1) При визначенні класу наслідків (відповідальності) об`єкта використовуються показники, що відрізняються від наведених у "Звіті про результати проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти "Золоте" та оцінка його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій. Рекомендації по коригуванню технічного завдання на проектування" та в документі "Том 3. Оцінка впливу на навколишнє середовище та оцінка пливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій (19-2019) 01-21-ОВНС";

2) Відсутні відомості щодо інженерного захисту територій і об`єктів - відповідно до вимог п. 7 Додатку Д ДБН А.2.2-3-2014, ДБН А.1.1-46:2017, ДБН В.1.1-24:2009;

3) Відсутні відомості щодо забезпечення надійності та безпеки - відповідно до вимог п. 10 Додатку Д ДБН А.2.2-3-2014;

4) Креслення АР, що надані в складі документа, не відповідають вимогам ДСТУ Б А.2.4-7:2009, а саме: відсутні геометричні розміри, площа, експлікація існуючих приміщень; відсутні відомості щодо складу підлог, внутрішнього оздоблення приміщень; прийняте проектне рішення щодо підсилення існуючих залізобетонних колон будівлі не відповідає їх фактичному стану та розміщенню відносно існуючих будівельних конструкцій. На кресленнях відсутні відомості щодо відновлення пошкодженої арматури, відновлення захисного шару бетону. Пропонований вузол посилення неможливо виконати внаслідок того, що з одного боку колона дотикається до стінової панелі будівлі.

Щодо Тому III. Оцінка впливу на навколишнє середовище та оцінка впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій. (19-2019) 01-21-ОВНС:

- Відсутні відомості щодо впливів на навколишнє середовище при будівництві відповідно до вимог п. 3 ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

Щодо Тому IV. Проект організації виробництва (19-2019) О1-21-ПОБ:

- Креслення, що наведені в розділі, повинні були бути надані на аркушах форматів згідно до вимог ГОСТ 2.301-68.

Щодо Тому V Система зовнішнього блискавкозахисту (19-2019) 01-21-ЗБ:

- Креслення, що наведені в розділі, повинні були бути надані на аркушах форматів згідно до вимог ГОСТ 2.301-68*. Наведені креслення не відповідають кресленням існуючої фільтрувально-насосної станції.

Щодо наданих: технічного звіту, обстеження та оцінка технічного стану будівельних конструкцій блоку фільтрувально-насосної станції з побутовими приміщеннями (БФНС) на території відокремленого підрозділу ВП "Шахта "Золоте" Державного підприємства "Перівомайськвугілля":

1) Відсутні відомості щодо технічного стану об`єкта в цілому - відповідно до вимог п. 5.3 ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016 "Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану";

2) Відсутні відомості щодо наявності (відсутності) технічної документації на об`єкт - відповідно до вимог п. 6.3 ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016;

3) Відсутні відомості щодо обстеження основ, фундаментів - відповідно до вимог пп б) п. 6.4.3 ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016;

4) Відсутні схеми дефектів і пошкоджень будівельних конструкцій;

5) Відсутні схеми фотофіксації дефектів і пошкоджень з позначення точок і напрямку фотозйомки;

6) Відсутні відомості щодо наявності та технічного стану сталевих повздовжніх зв`язків будівлі в осях 5-7, 17-19 по осям А, В, Д (за відомостями, що наведені в Експертному звіті);

7) Відсутні відомості щодо армування залізобетонних конструкцій каркасу, стану та ступеню пошкодження арматурних стержнів;

8) Відсутні відомості щодо стану закладних деталей елементів каркасу;

9) Відсутні відомості щодо чергового планового та позапланового обстеження будівлі - відповідно до вимог п. 4.2, 4.3 ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016;

10) Відсутні відомості щодо експлуатації об`єкта в складних та особливих умовах - відповідно до вимог п. 7.11 ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016;

11) На схемах відсутні відомості щодо обсягів демонтажних робіт: цегляної кладки; залізобетонних конструкцій; металевих конструкцій; бетонних конструкцій; елементів заповнення прорізів; покрівлі;

12) Креслення, що наведені в додатку В повинні були бути надані на аркушах форматів згідно до вимог ГОСТ 2.301-68.

Згідно розділу III акту встановлених недоліків у графі "Зауваження Виконавця": виконавець зазначив, що взяв до роботи зазначений акт, та повідомив про те, що відповіді будуть надані в окремому листі.

Крім цього, виконавець зауважив, що доопрацювання проектно-кошторисної документації згідно переліку необхідних доопрацювань встановлених актом буде здійснено у строк до 21.09.2020.

Тільки 09.10.2020 на адресу Департаменту надійшов лист ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" від 21.09.2020 № 114/2, що містить відповіді на зауваження згідно акту. Також Виконавцем було надано проектну документацію, яка повинна була бути доопрацьована з урахуванням встановлених недоліків.

Водночас, позивач вказує, що повторно розглянувши проектно-кошторисну документацію та лист виконавця із відповідями на зауваження, Департамент встановив, що визначені актом недоліки у проектно-кошторисній документації виконавцем не були усунуті, а документація надана не у повному обсязі, тобто, виконавець нічого не виправляв, крім цього виконавець вилучив з проектної документації частину креслень яка не відповідала державним стандартам. Крім того, позивач відзначає, що так і не було надано в електронному вигляді кошторисну документацію у форматі ims або bdcu, про що до цього зазначалось в акті недоліків.

У свою чергу, судом встановлено, що факт невиконання виконавцем зобов`язань за договором № 19-2019 від 29.03.2019 ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" підтверджено у підписаній сторонами додатковій угоді до договору № 10 від 24.12.2020. В означеній додатковій угоді виконавець визнав факт неналежного виконання ним зобов`язань за договором, зобов`язавшись повернути отримані від замовника кошти в сумі 759 043,75 грн та частково виконав своє зобов`язання, повернувши замовнику 27.01.2021 грошові кошти у сумі 109 043,75 грн. згідно платіжного доручення № 11 від 27.01.2021.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, суд вказує, що доказів щоб слідували про виконання відповідачем робіт за 3 етапом (що включає в себе розроблення частини проектно-кошторисної документації), 4 етапом (експертний висновок проектно-кошторисної документації за першим та третім етапами) та заключною стадією (оформлення робіт та здача робіт замовнику) відповідно до умов укладеного договору (з урахуванням додаткових угод) у строк, як до 15.06.2020, так і станом на час вирішення спору в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача та відповідно не надав суду доказів виконання робіт в обумовлений договором строк, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 19-2019 від 29.03.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, наявні підстави для застосування відповідальності.

За умовами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим договором за бюджетні кошти, виконавець повинен сплатити замовнику штрафні санкції у розмірі передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства України штрафні санкції у вигляді пені можуть бути нараховані лише за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягнуті протягом року з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Суд перевіривши нарахування позивачем пені 0,1 % за шість місяців (183 дні) прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 270 840,00 грн. (1 480 000,00 грн х 0,1% х 183 дні прострочення виконання зобов`язань = 270 840,00 грн), а також додатковий штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7% у сумі 103 600,00 грн., дійшов висновку, що дані розрахунки було здійснено арифметично вірно та у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим, вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" за зустрічним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про розірвання договору № 19-2019 від 29.03.2019 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 229 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Отже, оскільки в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Тобто, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

У пункті 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 роз`яснено, що за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання договору недійсним позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на момент укладення договору сторони, не могли правильно сприймати фактичні обставини, що мали істотне значення й стосувалися його обов`язків як сторони цього правочину. В якості таких обставин ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" посилається на те, що: "у ході реалізації договору стало відомо, що заявлені замовником у завданні на проектування плановані об`єми відкачки води з горизонту 775 м шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" (у аварійному режимі - до 1600 м3/добу та робочому режимі - до 600-700 м3/добу) не відповідають фактичному водоприпливу в шахту "Золоте", що мав місце на момент укладення договору. Посилається при цьому на дані ДП "Первомайськвугілля", надані листом від 07.09.2020 № 01/1-596), фактичний водоприплив у шахту "Золоте" у 2018 році в середньому становив 800 м3/годину, тобто 19200 м3/добу, а не 600/700 м3/добу, як, на думку позивача за зустрічним позовом, помилково вважав замовник. При цьому у травні 2018 мало місце збільшення притоку води у шахту "Золоте" та сталося непідконтрольне затоплення гірничих виробок горизонту 775 м. Електропостачання горизонту 775 припинилося. Згідно оперативного плану була проведена ізоляція не провітрюваних виробок шахти. Отже, можливість задіяти гірничі виробки горизонту 775 для відкачки води була втрачена ще у травні 2018року.".

Втім, суд погоджується із доводами відповідача за зустрічним позовом, що твердження позивача за зустрічним позовом щодо його нібито необізнаності щодо фактичної техногенно-екологічної ситуації на шахті "Золоте" до отримання листа від ДП "Первомайськвугілля" вже після закінчення строків виконання робіт, визначених договором та встановлення замовником у договорі вимог щодо обсягів відкачки води 600-700 м/добу, а в аварійному режимі - 1600 м/добу проти 19200 м3/добу, про які йдеться у листі ДП "Первомайськвугілля" суперечить дійсним обставинам та спростовується наступним.

Як слідує із матеріалів справи, у Звіті про результати проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти "Золоте" та оцінка його впливу на безпеку життєдіяльності та прилеглих територій (етап 2 договору) (аркуші 6,7 Звіту, зазначено: "В лютому-березні 2018 року Науковим парком "Центр трансферу технологій цивільного захисту" спільно з Українським НДІ цивільного захисту ДСНС України підготовлено "Аналіз та прогноз загрози виникнення надзвичайної ситуації на вугільній шахті "Золоте" внаслідок недостатньої потужності водовідливу" в "Аналізі" зазначено, що без модернізації водозбірників, головних водовідливів та водяних ставків шахта "Золоте" не зможе відкачати такий об`єм притоку води внаслідок чого відбудеться поступове затоплення діючих шахт ДП "Первомайськвугілля", який згідно геологічного висновку прогнозний середній приплив води по шахті "Золоте"складе 1366 м3/годину.

Тобто, ще за рік до укладення договору позивачу було достеменно відомо, що середній приплив по шахті "Золоте" може складати 32 784 м3/на добу (1366x24).

Крім того, у листі від 02.07.2018 (тобто вже після затоплення горизонту 775 у травні 2018), звертаючись до Управління з проханням розглянути питання про його участь виконанні робіт з розробки проекту "Заходів щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля", також повідомляє, що ним було проведено Аналіз поточного еколого-техногенного стану на шахті Золоте, запропоновані шляхи та напрямки можливого виходу з ситуації, що сталася, які включають підйом та очищення шахтних вод у поточному та аварійному режимах, обговорювались на технічних нарадах ДП "Первомайськвугілля" та додатково у червні 2018 року було проведено попередній аналіз якості шахтних вод та води навколишнього середовища, результати якого виявили напрямки подальшої роботи.

Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації відзначає, що ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" було обізнаним, що зазначення у додатку 2 "Завдання на проектування", вимог до обсягів відкачки води у двох режимах - надійному (до 1600), та робочому (до 600-700) у м3/добу замість м3/годину є нічим іншим ніж технічною опискою, та ніяк не може свідчити про помилку в розумінні ст. 229 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується виконати роботи по об`єкту: "Розробка проекту "Заходи щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля", зазначені в зведеному кошторисі на проектні роботи (додаток 4), кошторисних 1, 2, 3, 4 (додатки 5, 6, 7, 8) та завданні на проектування (додаток 2), які є невід`ємною частиною цього договору.

Тобто, вимоги до робіт та їх обсягів визначаються договором, у тому числі технічним завданням та іншими додатками, які є його невід`ємною частиною.

Зміст кошторисів на виконання 1 та 3 етапу договору (розроблення частин проекту, що залежали від зазначеного показника) (додатки № 5, № 7 до договору) свідчать, що сторони узгодили вимоги до обсягів відкачки води 1600 м3/год або 38400 м3/на добу (1600x24) та саме за такі показники проектної документації розраховано вартість робіт, що є предметом договору.

Частиною 2 ст. 887 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 847 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що документація, надана виконавцем на виконання 1-го етапу робіт ще у квітні 2019 року є свідченням того, що ще на початку виконання робіт йому було відомо про обставини травня 2018 року щодо затоплення горизонту 775, та неможливості задіяння його гірничих виробок для відкачки води (зокрема, зазначаючи про такі обставини у Т.1 кн. 1 1 за І етапом (19-2019) 01-11-ПЗ. Тим не менш, виконавець продовжив виконання за усіма етапами робіт.

Крім того, договором (додаток 1, 3, 4) було передбачено обов`язок виконавця внаслідок виконання 2-го етапу із Проведення моніторингу еколого-техногенного стану шахти "Золоте" та оцінки його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій" надати пропозиції із корегування завдання на проектування, результатом чого мають бути зміни до технічного завдання.

Вказаних обставин позивачем за зустрічним позовом не спростовано.

Звіт за результатами виконання 2 етапу - Проведення моніторингу еколого- техногенного стану шахти "Золоте" та оцінка його впливу на безпеку життєдіяльності прилеглих територій" також однозначно та беззаперечно свідчить про повну обізнаність виконавця із еколого-техногенним станом шахти (саме це було предметом робіт за 2 етапом), втім, жодних зауважень з цього приводу та пропозицій щодо внесення до технічного завдання з виконуваного ним проекту коригування щодо необхідних показників обсягів відкачування води виконавцем не надано та продовжено виконувати роботи за договором вже за 3 етапом, будучі достеменно обізнаним про такі обставини (Том 5 Проекту 19-2019 (01-21-ОВНС).

Посилання позивача за зустрічним позовом як на підставу для недійсності договору на невиконання чи неналежне виконання щодо передання вихідних даних є безпідставними з огляду на те, що підстави недійсності правочину досліджуються на момент укладення такого правочину, а зазначені посилання стосуються стадії виконання оспорюваного правочину.

Більше того, такі доводи спростовуються змістом наданої виконавцем документації (Том 1 книга 1 Проекту "Реконструкція насосних установок І підйому" (19- 2019) 01-11-ПЗ арк. 15-25, том 1 проект "Реконструкція очисних споруд шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля" том 1 Пояснювальна записка (19-2019) 01-21-ПЗ арк. 19, том 4 "Проект організації виробництва" (19-2019)01-21-ПОБ (арк.4).

Суд також відзначає, що початок та продовження кожного етапу виконання робіт за договором свідчить про сприйняття підрядником наявності всіх необхідних умов для виконання обумовлених робіт.

Крім того, в матеріалах справи не міститься будь яких повідомлень з боку виконавця до замовника про недостатність вихідних даних.

Щодо посилання в якості обґрунтування своїх вимог про визнання спірного договору недійсним на відсутність, на думку позивача за зустрічним позовом, в Управління відповідно до положення повноважень на укладення такого договору, то суд з такими твердженнями не погоджується виходячи з слідуючого.

Згідно ст. 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Відповідно до п. 5 Положення про управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації -керівника обласної військово-цивільної адміністрації у редакції від 27.06.2018) управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує виконання державних і регіональних програм соціально-економічного розвитку, охорони довкілля (підпункт 2), готує (бере участь у підготовці) екологічних програм області, забезпечує їх виконання (підпункт 27), у формуванні і використанні обласного фонду охорони навколишнього середовища у складі обласного бюджету (підпункт 29), здійснює інші, передбачені законом повноваження (підпункт 48).

Положення про Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови від 20.02.2019 № 109 (запроваджено з 01.04.2019) містить аналогічні повноваження.

Як зазначається за текстом договору та документації, виготовленої відповідачем, договір укладено згідно пункту 1.48 Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області на 2019-2025 роки, затвердженого розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації від 21.02.2019 № 127.

Так, згідно зазначеного розпорядження № 127 саме Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (в подальшому, з врахуванням змін, внесених розпорядженням від 22.05.2019 - Департамент екології та природних ресурсів) визнано відповідальним виконавцем Регіональної програми та безпосереднім та єдиним виконавцем заходу, передбаченого пунктом 1.48 Додатку до Програми - "розробка проекту "Заходи щодо захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля".

За умовами паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2019 рік Управління було головним розпорядником у тому числі за бюджетними коштами на розробку проекту "Заходи захисту від затоплення шахти "Золоте" ДП "Первомайськвугілля".

Відтак, укладаючи спірний договір, відповідач за зустрічним позовом діяв на підставі норм чинного законодавства України в межах повноважень, наданих йому Положенням про управління та на виконання Регіональної програми, затвердженої головою обласної державної адміністрації- обласної військово-цивільної адміністрації.

Про що зазначалося вище, 30.06.2020 на адресу Департаменту від ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" надійшов лист від 26.06.2020 № 92 "Щодо виконання робіт", в якому останній погодився з претензією та заявив про безумовну готовність задовольнити її вимоги, не зазначивши жодного зауваження щодо неможливості виконання договору внаслідок його неправильного розуміння сторонами, чи то недостатності вихідних даних.

Відповідаючи на зауваження замовника до виконаних робіт ані у відповіді на зауваження, ані у листах № 114, 114/2 виконавець також жодних претензій щодо недостатності вихідних даних не висловлював.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що лист ДП "Первомайськвугілля", на який позивач за зустрічним позовом посилається в обґрунтування того, що йому нібито тільки з цього листа стало відомо про ситуацію на шахті "Золоте", що існувала на момент укладення договору надано на запит позивача, направлено, коли вже пройшли усі строки для виконання робіт та усунення недоліків.

Крім того, вже після отримання зазначеного листа відповідач за зустрічним позовом у додатковій угоді до договору № 10 від 24.12.2021 визнав факт неналежного виконання ним зобов`язань за договором, зобов`язавшись повернути отримані від замовника кошти в сумі 759 043, 75 грн та частково виконав своє зобов`язання, повернувши замовнику 27.01.2021 грошові кошти у сумі 109 043,75 грн, що судом було встановлено вище.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, наведені позивачем обставини з якими останній обумовлює визнання спірного договору недійсним не мають своїм наслідком визнання такого договору недійсним у розумінні положень ст. 229 Цивільного кодексу України, оскільки, останній не навів, а суд не встановив обставин того, що при укладенні спірного договору дійсно мала місце помилка, що на момент його укладення ТОВ "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" не було обізнане або не могло бути обізнаним стосовно обставин, щодо яких стверджується про наявність помилки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, за зустрічним позовом - на позивача.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2/37; ідентифікаційний код 39397443) на користь Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, будинок 54-Б; ідентифікаційний код 38681878) пені в розмірі 270 840 (двісті сімдесят тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., штраф в розмірі 103 600 (сто три тисячі шістсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 616 (п`ять тисяч шістсот шістнадцять) грн 60 коп.

3. Повернути Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, будинок 54-Б; ідентифікаційний код 38681878) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 9 964 (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 86 коп. згідно платіжного доручення № 34 від 28.10.2020.

4. Оригінал платіжного доручення № 34 від 28.10.2020 на суму 15 581, 46 грн. залишити в матеріалах справи № 910/86/21.

5. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий парк "Центр трансферу технологій цивільного захисту" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2/37; ідентифікаційний код 39397443) до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, будинок 54-Б; ідентифікаційний код 38681878) про визнання недійсним договору - відмовити.

6. Судові витрати позивачу за зустрічним позовом не відшкодовуються.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.09.2021

Суддя Д.О. Баранов