Рішення № 99542340, 09.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2021 Справа № 905/958/21

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м. Бахмут Донецької області в інтересах держави в особі Соледарської міської ради Донецької області, м. Соледар Донецької області та Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області

про стягнення у розмірі 32421,38грн, з яких 31967,36грн - сума основного боргу, 454,02грн - пеня, розірвання договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2015 та зобов`язання повернути нежитлове приміщення,

за участю представників учасників справи:

прокурор: не з`явився;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Керівник Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м. Бахмут Донецької області в інтересах держави в особі Соледарської міської ради Донецької області, м. Соледар Донецької області та Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 32421,38грн, з яких 31967,36грн - сума основного боргу, 454,02грн - пеня, розірвання договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2015 та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем істотних умов договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2015 в частині сплати орендної плати протягом 26 місяців у розмірі 31967,36грн, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені та розірвання договору, а також повернення об`єкту оренди. За твердженням прокурора ненадходження орендної плати до місцевого бюджету за користування комунальним майном порушує інтереси держави.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 13, 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-ХІІ від 10.04.1992), статті 11, 509, 525, 526, 546, 549, 611, 625, 651, 764, 773, 783 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 284, 286 Господарського кодексу України, статті 53, 162 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії: договору №94 оренди нежитлових приміщень комунальної власності від 01.11.2005 з додатками; додаткової угоди №1 від 30.06.2007; претензії №213 від 13.05.2019; супровідного листа №175 від 06.04.2021; меморіального ордеру №25680892-3 від 18.02.2019; листів Артемівської місцевої прокуратури №31-01-34-182вих-21 від 18.01.2021, №31-01-34-588вих-21 від 15.02.2021, №50-480вих-21 від 15.04.2021, №50-480вих-21 від 15.04.2021; листів Соледарської міської ради №214/18-19 від 22.01.2021, №517/18-19 від 18.02.2021 з додатками; №561/18-19 від 23.02.2021 з додатком, №1066/18-19 від 23.04.2021; відомості про нарахування орендної плати.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/958/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/958/21; справу №905/958/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.06.2021.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2021 відкладено підготовче засідання на 14.07.2021.

Ухвалою господарського суду від закрито підготовче провадження у справі №905/958/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.08.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.09.2021.

У судове засідання 09.09.2021 прокурор та представники позивача не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

06.07.2021 на адресу суду від Соледарської міської ради Донецькрї області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, за змістом якої останній просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача - Соледарської міської ради Донецької області, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

10.08.2021 на адресу суду від Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» надійшла заява, за змістом якої останній просить розглянути справу без участі представника позивача - Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши вказані заяви, дійшов висновку про їх задоволення та здійснює розгляд справи без участі представників позивачів.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2021 не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду на юридичну адресу останнього згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань: 84500, Донецька обл., місто Артемівськ, вулиця Декабристів, будинок 41, квартира 13.

Однак, на адресу суду повернулись конверти з поштовим відправленням на адресу відповідача з відміткою про причину повернення поштового відправлення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарським процесуальним кодексом України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частиною 6 статті 242 Господарським процесуальним кодексом України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням того, що згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження відповідача на час проведення судового засідання не змінювалося, від останнього заяв та клопотань із зазначенням іншої поштової адреси не надходило, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Також, судом передана телефонограма на номер телефону, який вказано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, з урахуванням належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 між Соледарською міською радою (далі - Власник), Соледарським комунальним виробничим ремонтно-житловим підприємством «Ремонтник» (балансоутримувач) (далі - Орендодавець) та Фізичною особо-підприємцем Тополею Павлом Павловичем (далі - Орендар) укладено договір №94 оренди нежитлових приміщень комунальної власності (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове та платне володіння та користування нежитлове приміщення (будівлю), яке знаходиться на балансі Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» та розташоване в будинку №1а по вулиці (провулку) Леніна, м.Соледар загальною площею 48,69 квадратних метрів, у згоді з прикладеним викопіюванням або з технічним паспортом приміщення на підставі рішення Соледарської міської ради від 12.10.2005 №304 для використання з метою, визначеною даним рішенням, продовольчий магазин.

Вартість орендованого майна, визначеного згідно з актом оцінки вартості нежитлового приміщення (будівлі) і становить 3652,00грн (п. 1.2. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням (будівлею) настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного приміщення.

Передача нежитлового приміщення (будівлі) в оренду не спричиняє передачі орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого нежитлового приміщення (будівлі) залишається Соледарська міська рада, а Орендар володіє і користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п.2.4. Договору Повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі) Орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому передачі.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 з внесеними змінами та Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м.Соледара , затвердженого рішенням міської ради від 29.03.2007 №5/15-218 і складає за місяць 276,08грн, в тому числі ПДВ 46,01грн (п.3.1. Договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.06.2007).

Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць на підставі акту-розрахунку (п.3.3. Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

За несвоєчасне або в неповному обсязі внесення орендної плати та сум за послуги орендних відношень Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день просрочки (включаючи день оплати) (п.7.3. Договору).

Відповідно до п.8.1. Договору строк оренди встановлюється з 01 листопада 2005 року по 01 листопада 2006 року.

Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця і оформлюються додатковими угодами, які є невід ємними частинами цього договору. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускаються (п.8.4.Договору).

Договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін та за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором (п.8.5. Договору).

Пунктом 8.8. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміни Договору (протягом 30 днів після закінчення його строку) Договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

До договору додається: виписка з рішення виконкому про оренду нежитлового приміщення, розрахунок орендної плати за орендоване приміщення, розрахунок експертної оцінки нежитлового приміщення, акт прийому-передачі орендованого нежитлового приміщення (будівлі розрахунок збору за участь в загальних витратах по утриманню будівлі та території.

Договір та Додаткова угода №1 підписані сторонами без зауважень, скріплені печатками, докази припинення або розірвання Договору №94 оренди нежитлових приміщень комунальної власності в матеріалах справи відсутні.

На виконання Закону України від 09 квітня 2015 року №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»,згідно з рішенням Соледарської міської ради від 15.10.2015. №6/74-914, від 13.05.2016 №6/85-1011 «Про перейменування вулиць, провулків м.Соледара», були перейменовані такі вулиці, зокрема, вул. Леніна перейменована на вул.. Паркова.

В матеріалах справи міститься претензія №115 від 12.03.2019 на адресу відповідача, за змістом якої Соледарське комунальне виробниче ремонтно-житлове підприємство «Ремонтник» повідомило про наявну заборгованість з орендної плати станом на 12.03.2019 у розмірі 2398,09грн за період з грудня 2018 року по лютий 2019 року.

Поштове відправлення з вказаною претензію повернуто за зворотною адресою у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується наданими до матеріалів справи поштовим конвертом та рекомендованим повідомленням.

Соледарське комунальне виробниче ремонтно-житлове підприємство «Ремонтник» направило претензію №213 від 13.05.2019, за змістом якої станом на 01.05.2019 у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 4804,57грн за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості з орендної плати за договором №94 від 01.11.2005, наданий Соледарським комунальним виробничим ремонтно-житловим підприємством «Ремонтник», відповідно до якого, з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість, орендна плата складає: за січень 2019 року - 1180,67грн; за лютий 2019 року - 1186,57грн; за березень 2019 року - 1197,25грн; за квітень 2019 року - 1209,23грн; за травень 2019 року - 1217,69грн; за червень 2019 року - 1211,60грн; за липень 2019 року - 1204,33грн, за серпень - 1200,72грн; за вересень 2019 року - 1209,12грн; за жовтень 2019 року - 1217,58грн; за листопад 2019 року - 1218,79грн; за грудень 2019 року - 1216,36грн; за січень 2020 року - 1218,79грн; за лютий 2020 року - 1215,13грн; за березень - 2020 року - 1224,85грн; за квітень 2020 року - 1234,66грн; за травень 2020 року - 1238,36грн; за червень 2020 року - 1240,84грн; за липень 2020 року - 1233,40грн, за серпень 2020 року - 1230,92грн; за вересень 2020 року - 1237,08грн; за жовтень 2020 року - 1249,45грн; за листопад 2020 року - 1265,70грн; за грудень 2020 року - 1277,09грн; за січень 2021 року - 1293,70грн, за лютий 2021 - 1306,63грн.

Також, за вказаним розрахунком у відповідача наявна заборгованість станом на 01.01.2019 у розмірі 30,85грн.

Бахмутська окружна прокуратура звернулася до Соледарської міської ради Донецької області листом №50-480вих-21 від 15.04.2021 з проханням повідомити чи подавався Соледасрькою міською радою Донецької області та Соледарським комунальним виробничим ремонтно-житловим підприємством «Ремонтник» позов до ФОП Тополя П.П. про стягнення заборгованості з орендної плати, яка утворилася за договором оренди нежитлового приміщення № 94 від 01.11.2005, розірвання договору оренди комунального майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення за актом приймання-передачі, та чи планується звернення з таким позовом.

У відповідь на вказаний лист Соледарська міська рада Донецької області листом №1066/18-19 від 23.04.2021 повідомила, що позов не подавався у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

19.05.2021 Бахмутська окружна прокуратура направила на адресу позивачів листи-повідомлення №50-986-вих та №50-987-вих про представництво інтересів.

Посилаючись на наявність заборгованості у відповідача з орендної плати у розмірі 31967,36грн, а також на бездіяльність позивачів щодо захисту порушених права, прокурор звернувся до суду в особі Соледарської міської ради Донецької області та Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» з відповідним позовом про стягнення 32421,38грн, з яких 31967,36грн - сума основного боргу, 454,02грн - пеня, розірвання договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2015 та зобов`язання повернути нежитлове приміщення.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Вказані положення Закону України «Про прокуратуру» кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави внаслідок бездіяльності уповноважених органів, оскільки позивачами заходів щодо стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності №94 від 01.11.2005 у розмірі 31967,36грн та розірвання вказаного договору не здійснювалося протягом тривалого часу.

Прокурор наголосив, що тривале невжиття позивачами заходів щодо стягнення заборгованості призводить до порушень інтересів територіальної громади м. Соледар в частині надходження коштів до місцевого бюджету.

Позивачами повідомлено, що останні не мають наміру звернутися до суду у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору, у зв`язку з чим, така обставина визнана об`єктивною підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, який неналежно виконує свої повноваження.

Прокурором надані до суду повідомлення про представництво №50-986вих-21 від 19.05.2021 та №50-987вих-21 від 19.05.2021.

Відтак, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, вбачається, що прокурор навів достатньо обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги прокурора такими, що частково підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Дослідивши договір №94 від 01.11.2005, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договір оренди, правове регулювання якого визначено положенням Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992 (тут і далі в редакції, чинної на момент укладання договору).

Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В контексті зазначених норм укладений між сторонами договір №94 від 01.11.2005 оренди нежитлових приміщень комунальної власності є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків за цим договором; доказів припинення або розірвання цього договору матеріали справи не містять.

Як встановлено ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частиною 4 статті 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, у п.3.2. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості відповідача з орендної плати за договором №94 від 01.11.2005 складає за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року у загальному розмірі 31967,36грн.

Контррозрахунок заборгованості з орендної плати за вказаний період відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

З огляду на приписи п.3.2. Договору, строк оплати оренди за договором №94 від 01.11.2005 є таким, що настав, таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення платежу з орендної плати за спірним Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, і не спростовано Відповідачем, внаслідок невиконання грошових зобов`язань за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 31967,36грн.

Відповідачем належних у розумінні ст.76 Господарського кодексу України доказів оплати заборгованості у розмірі 31967,36грн до матеріалів справи не надано.

На підставі викладеного, перевіривши арифметичний розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати та задовольняє позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.

Також, прокурором заявлена вимога щодо стягнення пені у розмірі 454,02грн. Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

За приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Розмір штрафних санкцій за приписами ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне або в неповному обсязі внесення орендної плати та сум за послуги орендних відношень Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день просрочки (включаючи день оплати).

Так, до позовної заяви надано розрахунок пені на заборгованість у сумі 7629,65грн (сума боргу за період з вересня 2020 року по лютий 2021 рік) за період прострочення з вересня 2020 року по лютий 2021 рік у розмірі 454,02грн.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки останнім неправильно визначено період початку прострочення та безпідставно збільшено період нарахування пені.

Здійснивши власний розрахунок, з урахуванням приписів п.п. 3.2. та 7.3. спірного Договору, судом встановлено, що пеня складає:

- за заборгованість за вересень 2020 року у розмірі 1237,08грн за період прострочення з 11.09.2020 по 28.02.2021 у розмірі 69,40грн;

- за заборгованість за жовтень 2020 року у розмірі 1249,45рн за період прострочення з 13.10.2020 по 28.02.2021 у розмірі 56,98грн;

- за заборгованість за листопад 2020 року у розмірі 1265,70грн за період прострочення з 11.11.2020 по 28.02.2021 у розмірі 45,69грн;

- за заборгованість за грудень 2020 року у розмірі 1277,09грн за період прострочення з 11.12.2020 по 28.02.2021 у розмірі 33,54грн;

- за заборгованість за січень 2021 року у розмірі 1293,70грн за період прострочення з 12.01.2021 по 28.02.2021 у розмірі 20,42грн;

- за заборгованість за лютий 2021 року у розмірі 1306,63грн за період прострочення з 11.02.2021 по 28.02.2021 у розмірі 7,73грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у належному розмірі 233,76грн.

Положеннями ч.1 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Сторони у п.8.5. Договору визначили, що останній може бути розірваний на вимогу однієї з сторін та за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.

Так, суд дійшов висновку, що невнесення орендної плати понад 26 місяців є істотним порушенням договору оренди, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що відповідач систематично не здійснював платежі з орендної плати за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року у встановлений Договором строк, таким чином, позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору №94 від 01.11.2005 є обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

У пункті 2.4. Договору сторони визначили, що повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі) Орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому передачі.

З огляду на задоволення позову в частині розірвання договору оренди №94 від 01.11.2005, позовні вимоги в частині повернення нежитлового приміщення, яке розташоване в будинку №1а по вул. Парковій в м.Соледар Донецької області, підлягають задоволенню як похідна вимога.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За приписами ч.1 ст.238 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Водночас, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про порядок і строк виконання рішення.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку повернення нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою вул. Паркова, будинок №1а, м.Соледар Донецької області загальною площею 48,69 квадратних метрів за актом прийому-передачі протягом десяти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м. Бахмут Донецької області в інтересах держави в особі Соледарської міської ради Донецької області, м. Соледар Донецької області та Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області до Фізичної особи-підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 32421,38грн, з яких 31967,36грн - сума основного боргу, 454,02грн - пеня, розірвання договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2015 та зобов`язання повернути нежитлове приміщення задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області (84545, Донецька обл., Бахмутський р-н, місто Соледар(пн), вулиця Преображенська, будинок 24; код ЄДРПОУ 31279556) заборгованість у розмірі 32201,12грн, з яких заборгованість з орендної плати у розмірі 31967,36грн та пеня у розмірі 233,76грн.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності №94 від 01.11.2005, укладений між Соледарською міською радою, Соледарським комунальним виробничим ремонтно-житловим підприємством «Ремонтник» (балансоутримувач) та Фізичною особо-підприємцем Тополем Павлом Павловичем щодо нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою вул. Паркова, будинок №1а, м.Соледар Донецької області загальною площею 48,69 квадратних метрів.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути за актом прийому-передачі Соледарському комунальному виробничому ремонтно-житловому підприємству «Ремонтник», м. Соледар Донецької області (84545, Донецька обл., Бахмутський р-н, місто Соледар(пн), вулиця Преображенська, будинок 24; код ЄДРПОУ 31279556) нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою вул. Паркова, будинок №1а, м.Соледар Донецької області загальною площею 48,69 квадратних метрів, протягом десяти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тополя Павла Павловича, м. Бахмут Донецької області ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6794,58грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 09.09.2021 складено та підписано повний текст рішення.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.