Рішення № 99539946, 09.08.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2877/21

Провадження № 2/185/2071/21

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якій просила суд усунути їй перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрований за вказаною адресою та проживає в даній квартирі. Шлюб між сторонами розірваний 15 травня 2018 року, вважає що підстава для користування ним квартирою відпала. Оскільки після розірвання шлюбу відповідач не виселяється з вказаної нерухомості, що унеможливлює нормальне користування власністю, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не явки, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 21 лютого 2009 року, ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 . (а. с. 10)

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 24 вересня 2009 державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВМС № 154908 р№1-895 від 21 лютого 2009 року (а. с. 11).

16 квітня 2013 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 і після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_1 ». (а.с. 29)

15 травня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 15 травня 2018 року (а. с. 12)

Відповідно до довідки № 963 від 14 квітня 2021 року про реєстрацію та склад сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

На підставі статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Крім того, пунктом 33 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова), судам роз`яснено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити з того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Крім того, за змістом ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 270, 316, 319, 321, 391, 396 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С. Г. Юдіна