
Справа № 202/3270/21
Провадження № 2-о/202/95/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 вересня 2021 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2021 року ОСОБА_2 в особі свого представника звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт її проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 1 липня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з не підтвердженням родинних відносин із спадкодавцем.
Заявник звертає увагу, що вона є онукою колишньої цивільної дружини спадкодавця та факт її проживання разом зі спадкодавцем однією сім`єю з 1993 року можуть підтвердити свідки.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи - Шостої дніпровської нотаріальної контори в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник заінтересованої особи - Дніпровської міської ради, яка була залучена до участі у справі ухвалою суду, в судове засідання не з?явився, про розгляду справи повідомлений.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи, яка була витребувана судом, заслухавши думку представника заявника, вважає, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного:
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Отже, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно з роз`ясненнями, які були викладені в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд бере до уваги, що відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1259 ЦК України визначено підстави зміна черговості одержання права на спадкування.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Як зазначається в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлення факту проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 понад п`яти років до часу відкриття спадщини після його смерті, необхідно заявнику для спадкування Ѕ частини житлового будинку, що належала померлому.
Між тим, з матеріалів спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що окрім ОСОБА_2 , якою була подана заява про прийняття спадщини – вкладу за заповідальним розпорядженням, до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 , яка зазначила себе спадкоємцем четвертої черги, а також ОСОБА_5 , який зазначив, що померлий ОСОБА_3 є його братом (у заповідальному розпорядженні зазначений як племінник).
З огляду на те, що нотаріусом було відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , з матеріалів спадкової справи вбачається наявність інших спадкоємців, виникнення у заявника права на спадкування залежить від відсутності спадкоємців попередніх черг чи неприйняття ними спадщини, суд вважає, що в даному випадку наявний спір про право заявника на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 , який повинен вирішуватися у порядку позовного провадження, оскільки в разі наявності спадкоємців попередньої черги встановлення факту, про який просить заявник, не буде мати для неї юридичного значення, оскільки право на спадщину в неї не виникне.
Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України також визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи – залишає заяву без розгляду.
Враховуючи, що в даному випадку є очевидним спір про право на спадкування, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно залишити без розгляду.
При цьому заявник має право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 259-260, 294 ч. 6, 315 ч. 4 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику право подати до суду позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. Ю. Марченко
Судове рішення № 99539753, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 06.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/3270/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: