Рішення № 99539739, 10.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/202/21

Номер провадження 2/213/606/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області питання про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Онлайн Фінанс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Онлайн Фінанс», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволені. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28 вересня 2020 року №53687, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія "Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 30 952,26 грн.

Також судом вирішено питання розподілу судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового у розмірі 1362, 00 грн.

Встановлено, що під час розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення попереднього розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу. Також в заяві позивач зазначив, що у відповідності до п.8 ст. 141 ЦПК України докази, на підтвердження витрат, які він має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи в суді, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, позивач направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі і без участі його представника.

Суд вважає можливим розглянути питання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року у справі №213/202/21, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , питання щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу -не вирішено.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Однак такий розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи з приписів ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Із матеріалів справи видно, що позивачем під час розгляду справи в заявах зазначалось про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, а саме 30 серпня 2021 року до суду подані докази про такі витрати: Договір про надання юридичної (правової) допомоги від 09 січня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Ліга Сова»; додаткова угода №1 від 10 січня 2021 до договору; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на прізвище Соляник Олени Олександрівни ; акт приймання-передачі наданих послуг від 27 серпня 2021 року до Договору про надання юридичної (правової) допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Так умовами додаткової угоди №1 від 10 січня 2021 до договору про надання юридичної (правової) допомоги передбачено види послуг та їх розмір: складання позовної заяви 3000 грн, складання заяви про забезпечення позову - 1500 грн, складання клопотання по витребування доказів - 700 грн, складання відповіді на відзив - 1500 грн. складання заяви з процесуальних питань 500 грн, участь у судовому засіданні - 1500 грн, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 25% від суми стягнення за виконавчим написом, що складає орієнтовно 7738,07 грн.

Відповідно до п.3.2 додаткової угоди, оплата наданих послуг виконавця здійснюється клієнтом у безготівковій формі на протязі 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Із акту приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2021 видно, що адвокатським об`єднанням були надані позивачу такі послуги як: складання позовної заяви, складання заяви про забезпечення позову, складання клопотання по витребування доказів, складання клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання клопотання про відкладення розгляду справи, участь у судовому засіданні, заява про уточнення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, клопотання/заява щодо зміни юридичної адреси відповідача, клопотання про долучення доказів, письмові пояснення, гонорар успіху адвоката. Загальна вартість вказаних послуг за цим актом складає 22638,07 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК).

В заяві, яка надійшла до суду 30.08.2021, позивач зазначає, що станом на дату ухвалення рішення у справі витрати на правову допомогу ним ще не понесені, оскільки за умовами договору про надання правової допомоги, оплата цих послуг здійснюється протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, суд має вирішити питання розподілу витрат позивача на правничу допомогу.

Відповідно до змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Виходячи з вказаної норми права, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Однак заяв та клопотань щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вище викладеного, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка є справою незначної складності; вимоги, з якими заявник звернувся до суду; усталену практику з розгляду таких спорів про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню; враховуючи співмірність позовних вимог, відповідно до яких судом визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №53687, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 30952,26 грн та вартість послуг адвокатського об`єднання у справі, визначених в розмірі 22638,07 грн., необхідність таких витрат для цієї справи, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною та підлягає зменшенню до суми 8000 грн.

В стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 246, 247 ч.2, 258, 263-265, 270 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

В стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Дата складення повного тексту додаткового судового рішення - 13 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв