Вирок № 99537526, 10.09.2021, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1/20

Номер провадження 1-кп/556/34/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рядок статзвіту № 227

10.09.2021

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

за участю державного обвинувача Кругліцького Миколи Миколайовича,

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого адвоката Луцюка Максима Павловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець кримінальне провадження №12019180000000315 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого старшим водієм КЗ «ОЦЕМД та МК» Рівненської обласної ради, Антонівський ПББ, раніше не судимого,-

за ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , будучи особою, що керує транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, при таких обставинах.

09 листопада 2019 року приблизно о 22 год. 30 хв., у темну пору доби, ОСОБА_2 в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пунктів 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Незалежності с.Каноничі Володимирецького району Рівненської області, зі сторони смт.Володимирець Рівненської області у напрямку с. Новаки Володимирецького району Рівненської області, поблизу перехрестя вулиць Незалежності-Вишневої с. Каноничі Володимирецького району Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив виїзд вищевказаного транспортного засобу за межі проїзної частини вправо, де скоїв наїзд на дерев`яний паркан господарства №26, по вул.Незалежності с.Каноничі Володимирецького району Рівненської області.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, а пасажир автомобіля марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудей, переломів ребер зліва, розривів та забою легень, лівобічного гемотораксу, тупої травми живота з розривами печінки та селезінки, закритого перелому лівого плеча, саден та синців тулуба та кінцівок, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в КНП «Володимирецька ЦРЛ» Володимирецької районної ради.

Порушення ОСОБА_2 вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 12.1 Правил дорожнього руху, що вимагають від водія проявляти уважність, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху транспортного засобу ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину та підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 09.11.2019 року з участю автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить його дружині. Заперечив вживання алкоголю перед ДТП. Пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, зробив для себе належні висновки, просить пробачення у потерпілої та всієї родини, не хотів, щоби таке сталось. Просив суворо не карати, не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами, оскільки робота водія - це єдине джерело коштів для його родини, де виховується двоє неповнолітніх дітей.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що загиблий ОСОБА_3 був її рідним братом. Вона не була очевидцем чи учасником ДТП, претензій до обвинуваченого немає, пробачила йому вчинене. Не наполягає на суворій мірі покарання.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює водієм екстреної медичної допомоги POP в смт Володимирець Рівненської області. Так, 09.11.2019р. він заступив на зміну водієм швидкої допомоги із фельдшером медичної допомоги - ОСОБА_6 , в темну пору доби, точного часу він не пам`ятає, надійшов виклик в с. Каноничі. По приїзду на місце події в с. Каноничі - на повороті в с. Дубівку, стояв невідомий йому чоловік та махав рукою, щоб вони зупинились на вказаному місці, після чого останній показав на місце де знаходиться постраждалий, він лежав без свідомості. Після чого він дістав ноші, за тим вони поклали постраждалого на ноші та занесли до автомобіля швидкої допомоги, де фельдшер ОСОБА_6 почала надавати першу медичну допомогу, а він сів за кермо автомобіля, та доставив постраждалого із фельдшером до приймального відділення Володимирецької ЦРЛ. Зазначив, що автомобіля та водія на той момент на місці події не було.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює фельдшером екстреної медичної допомоги Рівненського обласного центру медицини катастроф. 09.11.2019 вона та водій швидкої допомоги ОСОБА_5 , перебували на чергуванні. Приблизно о 23:30 год., вони отримали виклик та виїхали в с. Каноничі Володимирецького району. По приїзді на місце події вона побачила чоловіка який лежав на узбіччі дороги, біля нього стояв ще один чоловік, який представився братом потерпілого. Підійшовши до потерпілого, який лежав мокрий та був стані переохолодження, оскільки було холодно та падав дощ. Після чого вони взяли ноші та занесли потерпілого в автомобіль швидкої допомоги. Під час огляду у хворого був термінальний стан, його тиск був низький і знаходився він в тяжкому стані. Вона почала надавати першу медичну допомогу та почали транспортувати хворого до лікарні. Прибувши до лікарні потерпілого було доставлено в реанімаційне відділення з діагнозом політравма, закрита черепно-мозкова травма, мозкова кома, тупа травма живота. Вже в реанімаційному відділенні потерпілий помер. На той момент обставини події їй були не відомі, вже про те що там сталась дорожньо-транспортна пригода, вона дізналась від працівників поліції. Також зазначила, що автомобіля та водія на той момент на місці події не було.

Проаналізувавши показання обвинуваченого та свідків, в сукупності з іншими доказами, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю доведена в ході судового розгляду кримінального провадження сукупністю досліджених доказів, в т.ч.:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.11.2019, схемою до протоколу огляду місця ДТП та ілюстрованою таблицею, якими встановлено взаємне розташування речей та предметів на місці дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.12-24);

- протоколом огляду місця події від 10.11.2019 - господарства, що по АДРЕСА_1 та ілюстрованою таблицею - (т.1 а.с. 27-35);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_3 та ілюстрованою таблицею до нього - (т.1 а.с. 65-70);

-висновком судово-медичної експертизи №104 від 26.12.2019, з якої вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлено політравму, яка утворилася прижиттєво, незадовго до настання смерті, можливо, при дорожньо-транспортної пригоди: перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 і відносяться до розряду тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя на момент їх заподіяння. При судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_3 знайдений етиловий спирт в концентрації - 3,0%, що стосовно живих осіб може відповідати сильному алкогольному сп`янінню. (т.1 а.с.73-74);

-висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №3.1-161/19 від 09.12.2019, з якого вбачається, що гальмівна, рульова системи автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент експертного дослідження знаходилися у справному стані; фари ближнього та дальнього світла системи освітлення автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися в стані часткової відмови; висота малюнку протекторів шин коліс автомобіля відповідає вимогам п.31.4.5 (а) ПДР України. (т.1 а.с.164-170);

- висновком судової-трасологічної експертизи №1.5-393/19 від 22.11.2019. (т.1 а.с.175-186), з якої вбачається, що виявлені на місці дорожньо-транспортної пригоди уламки деталей автомобіля становлять єдине ціле з автомобілем «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2019 та ілюстрованою таблицею (т.1 а.с.187-191);

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди №3.1-921/19 від 20.12.2019 (т.1 а.с.198-201), з якого вбачається, що дії водія «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.2.3(б) і п.12.1 ПДР України та заходяться, з технічої точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 поза розумним сумнівом доведена сукупністю належних та допустимих доказів, а його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд у відповідності до п.1) та 2) ч.1 ст.66 КК України, вважає його щире каяття, активне сприяння розслідуванню злочину, часткове відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, що підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження, власними показаннями обвинуваченого, який висловив щире розкаяння у вчиненому, попросив вибачення у потерпілої, а також показаннями та заявою потерпілої (т.1 а.с.89).

Разом із цим, зважаючи на досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку що стороною обвинувачення не доведено наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Згідно п.2.9«а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 категорично заперечив факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння, зазначаючи, що 09.11.2019 року вжив значну кількість алкоголю дома, після дорожньо - транспортної пригоди, оскільки сильно злякався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила вищезазначений обвинуваченим факт та пояснила, що пізно ввечері 09.11.2019 року батько повернувся додому в дуже схвильованому стані, при цьому був тверезим, при ній вживав горілку.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 09.11.2019 приблизно о 19 годині він знаходився в себе вдома та варив вечерю, в цей час до нього прийшов сусід ОСОБА_3 , а після нього зайшов ОСОБА_2 , близько 5 хв. вони розмовляли, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли. При цьому зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийшли пішки та були тверезі, при ньому спиртних напоїв не вживали. Про ДТП, в якому загинув ОСОБА_10 , він дізнався вранці, обставини цього ДТП йому невідомі.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що проживає в с. Дубівка Вараського району. Про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 09.11.2019 в с. Каноничі, він дізнався від односельчан, обставини вказаної події йому не відомі, і пояснити йому нічого. В той день ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 він не бачив, чи вживали вони спиртне, йому невідомо.

З висновку результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 10.11.2019 року та роздруковки алкотестера «Драгер`вбачається, що у видиху ОСОБА_2 10.11.2019 року біля 01 год. виявлено етиловий спирт в концентрації 2,34‰ проміле (т.1 а.с.94-95).

З висновків судово-медичної експертизи №993 від 26.12.2019 року (т.1 а.с.145) та судово-токсикологічної експертизи №2012 від 26.12.2019 року (т.1 а.с.146), в ході яких досліджувались проби крові ОСОБА_2 , отримані 10.11.2019 року о 02 год.10 хв, в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,20 ‰ проміле.

Твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незадовго до аварії були разом, а відтак разом вживали спиртні напої, не підтверджуються доказами та грунтуються на припущеннях, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, як це вбачається зі ст.17 КПК України.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину (Постанови Верховного Суду у справах №№:187/686/15-к; 264/5873/15-к; 712/13435/16-к). Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння (Постанови Верховного Суду у справах №№:688/788/15-к; 335/5044/16-к). Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (Постанови Верховного Суду у справах №№: 335/5044/16-к, 688/788/15-к).

Статтею 17 КПК України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Закріплений у ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що факт порушення ОСОБА_2 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України під час вчинення дорожньо - транспортної пригоди, стороною обвинувачення не доведений, тому обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, підлягає виключенню і не приймається судом до уваги при обранні міри покарання.

Інших обставин, що, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , під час судового розгляду не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 є особою, що постраждала від аварії на ЧАЕС 3 категорії, раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т.1 а.с.214-215, 217-220).

Згідно висновку досудової доповіді відносно ОСОБА_2 орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умов здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Враховуючи вище викладені обставини, тяжкість злочину, особу винного, думку потерпілої, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно ОСОБА_2 міри покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, із звільненням його від покарання, із встановленням іспитового строку тривалістю 18 місяців, та відповідних обмежень у поведінці, у відповідності до ст.ст.75, 76 КК України.

З приводу обрання додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом судом встановлено наступне.

Згідно санкції ч.2 ст.286 КК України, зазначене у цій частині статті діяння, містить додаткове покарання у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням прийнятого рішення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд, зважаючи на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та на особу обвинуваченого приходить до висновку за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений працює водієм, є єдиним годувальником родини, в якій, поряд з іншими особами виховується двоє неповнолітніх дітей, виключено позитивно характеризується за місцем роботи (т.1 а.с.217-220). Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом з прав людини як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Також у відповідності до ст.ст.122, 124, 126 КПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженню на залучення експертів.

Речовий доказ - автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили підлягає поверненню власнику, а арешт, накладений на нього ухвалою слідчого судді від 12.11.2019 - скасуванню, як це вбачається з ч.9 ст.100, ст.174 КПК України. Інші речові докази після набрання вироком законної сили слід знищити.

Крім того, після набрання вироком законної сили, у відповідності до положень ч.11 ст.182 КПК України підлягає поверненню ОСОБА_13 внесена у відповідності до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 12.11.2019 року застава в розмірі 86445 грн. При цьому суд приймає до уваги, що дія запобіжного заходу у вигляді застави припинена, обвинуваченим виконано покладені на нього слідчим суддею обов`язки, застава не була звернута в дохід держави, а цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляд 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

У відповідності до п.1), п.2) ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в кримінальному провадженні у сумі 5024 (п`ять тисяч двадцять чотири) грн 32 коп.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді від 12.11.2019 року, і вказаний автомобіль з відокремленою розсувною дверкою повернути ОСОБА_2 . Осип фрагментів скла та пластмаси, чохли з підголовників сидінь автомобіля, сліди одорологічного походження, змиви та контрольні зразки - знищити.

Повернути ОСОБА_13 внесену у відповідності до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 12.11.2019 року заставу в розмірі 86445 грн. (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити копію вироку потерпілій.

Суддя: