Ухвала суду № 99536047, 10.09.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1569/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лисенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання судового наказу №2Н-153-2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в якій просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» строк для пред`явлення до виконання судового наказу у справі №2н-153-2009р., яким стягнуто солідарно заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором №014/15-36/08-129 та ОСОБА_2 за договором поруки №014/15-36/08-129/1 в сумі 372670,30 грн., судовий збір в сумі 850 грн., та витрат на ІТЗ.

Заяву обґрунтовано тим, що в квітні 2021 року звернувся до суду із заявою, в якій просив суд замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим документом №2Н-153-2009 р. від 06.08.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 372 670 грн. 30 коп., судового збору у сумі 850 грн., 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 квітня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) за виконавчим документом №2Н-153-2009 р. від 06.08.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 372 670 грн. 30 коп., судового збору у сумі 850 грн., 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Проте, на момент подачі заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, належним чином посвідчена ухвала суду від 26.04.2021 року ще не надходила на адресу стягувача.

Посилаючись на вказані обставини заявник просив про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши заяву та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з ч.1ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч.6 ст. 12 даного Закону, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вказане положення також закріплено в ч. 2ст. 433 ЦПК України.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(пункт 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» (ПАТ «КІБ») укладено Договір відступлення прав вимоги №114/52, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/15-36/08-129 від 14.04.2008 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ПАТ «КІБ».

20 грудня 2017 року між ПАТ «КІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») укладено Договір відступлення права вимоги №114/52-ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №014/15-36/08-129 від 14.04.2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

07.04.2021 року ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача, до якої долучило копію судового наказу №2н-153-2009р.

Зазначена обставина свідчить про те, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» отримала виконавчий документ від ПАТ «КІБ», оскільки з нього була зроблена копія, яка надавалась суду при заміні стягувача у виконавчому провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу 29.05.2017 року виконавче провадження повернуто стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно п.7 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до п.2 зазначеної постанови виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.05.2020 року.

Суд звертає увагу, що з урахуванням обставин, які викладені у заяві, а також доказів наданих до вказаної заяви, визнати пропуск строку з поважних причин не можливо, у зв`язку з тим, що правонаступником стягувача на теперішній час яким є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», з моменту відступлення прав вимоги, а саме з 20.12.2017 року за договором № 014/15-36/08-129, сторонами якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на протязі майже чотирьох років не було вжито жодних заходів, щодо контролювання процесу примусового виконання судового рішення, як стягувачі мали можливість протягом встановленого законом строку використовувати права надані законом, контролювати процес стягнення, робити відповідні запити та інше.

ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження лише 07.04.2021 року, в той час як згідно наданої постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, вбачається, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.05.2020 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що не можна визнати поважними вказані заявником, який є юридичною особою, причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений строк, заявником не надано, як не зазначено і те, що вказані обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Відтак, судовим розглядом не встановлена наявність поважних причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд відмовляє у його поновленні.

Керуючись ст. 433, ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання судового наказу №2Н-153-2009 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення.

Суддя Є.С. Козирський