Вирок № 99534353, 13.09.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/2711/21

Провадження №1-кп/263/828/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Томіліна О.М.,

при секретарях Астаховій О.В., Гущиній О.О.,

за участю:

прокурора Михайловій Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполі Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 18 серпня 2010 Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2010 вирок змінено, вважається засудженим за ст.69, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді до 2 років обмеження волі;

2) 23 травня 2012 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі;

3) 06 грудня 2013 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.15, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 7 місяців, невідбута частина покарання 22 липня 2014 на підставі закону України "Про амністію у 2014 році" скорочена наполовину, звільнений 04 вересня 2014 умовно-достроково на 3 місяці 1 день;

4) 08 лютого 2016 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік;

5) 09 березня 2016 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, згідно зі постановою Апеляційного суду Донецької області від 04 січня 2017 вирок змінено та вважається засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

6) 02 лютого 2017 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.71 ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 4 місяці, згідно з ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2017 вирок змінено та вважається засудженим за ч.4 ст.70, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 4 місяці позбавлення волі, 22 грудня 2018 звільнений умовно-достроково на 5 місяців 21 день;

7) 10 лютого 2021 Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту, яке відбув повністю,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2021 в період час з 17:25 до 17:30 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні магазину "Продукти №403" ТОВ "АТБ-маркет", розташованому по вул. Пилипа Орлика, 116-а, в Центральному районі м. Маріуполя, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з полиці торгівельного прилавку магазину викрав упаковку розчинної кави "Jacobs Monarch", 425 гр., вартістю 227,50 грн., яку поклав під одягнену на нього куртку та пройшов з викраденим майном повз касову зону, не сплативши за вказаний товар, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, спричинивши ТОВ "АТБ-маркет" матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, та пояснив, що він 09 лютого 2021 у вечірній час, знаходячись в приміщенні магазину ТОВ "АТБ-маркет", розташованому по вул. Пилипа Орлика, 116-а, в м. Маріуполі з полиці торгівельного прилавку викрав упаковку розчинної кави "Jacobs Monarch", 425 гр., яку поклав під одягнену на нього куртку та вийшов з магазину. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Від представника потерпілого Чижова О.А. до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність.

Враховуючи, що обвинувачений визнав вину в повному обсязі, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджував усі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.

При цьому судом з`ясовано: чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, обвинувачений винен у його вчиненні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд вважає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено на час ухвалення вироку до категорії нетяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, не одружений, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку ВСП КНП «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м.Маріуполя з 28.07.2021.

Виходячи із сукупності всього вищезазначеного, приймаючи до уваги обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що цілі покарання, зазначені у ст. 50 КК України, можливість виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів мають бути досягнуті в умовах ізоляції від суспільства, тому суд призначає покарання обвинуваченому у вигляді арешту строком на 4 місяці, в межах санкції статті КК України, по якій він обвинувачується.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, до постановлення 10 лютого 2021 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області вироку. Отже суд має призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

За правилами ч.4 ст.70 КК України якщо після постановлення вироку по справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання за сукупністю злочинів призначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Вирішуючи питання про застосування принципу обрання покарання за сукупністю злочинів суд враховує вартість викраденого майна, те, що після відбуття покарання за попереднім вироком ОСОБА_1 веде законослухняний спосіб життя, захворів на туберкульоз. І тому суд, обираючи покарання за сукупністю злочинів, керується принципом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком від 10.02.2021 більш суворим покаранням, призначеним даним вироком. За правилами ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 повністю відбув покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2021, у вигляді 3 місяців арешту та звільнений 08.07.2021.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 місяці.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2021, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 4 місяців арешту.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк остаточного покарання відбуте повністю покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2021 у вигляді 3 місяців арешту.

Після набрання вироком законної сили дозволити затримання ОСОБА_1 та поміщення до Держаної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Речові докази у кримінальному провадженні: ДВД-диск з відеозаписом, накладну - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М.Томілін