Рішення № 99532747, 13.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2638/21

Номер провадження 2/213/1815/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача посилаючись на те, що 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з неї на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», якому ПАТ «Дельта Банк» відступив право вимоги за кредитним договором №011-99960-040613 від 04 червня 2013 року, заборгованості в розмірі 27480,01 грн. На підставі виконавчого напису приватним виконавцем Селезньовим М.О. відкрито виконавче провадження, визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнуто основну винагороду.

Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону, заборгованість в розмірі 27480,01 грн не є безспірною, оскільки отримана позивачем сума коштів за кредитним договором була значно нижчою, письмову вимогу від відповідача про усунення порушень позивач не отримала.

Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ухвали від 05 серпня 2021 року відкрито провадження у данній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів від приватного нотаріуса.

В судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Представником відповідача направлено відзив на позов, позовну заяву вважають безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначають у відзиві, що в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності вимог кредитора та за відсутності такої ознаки нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних підстав цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Стягувачем було надано приватному нотаріусу документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованомсті провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором. Відповідач отримав право вимоги до позивача за кредитним договором №011-99960-040613 від 04 червня 2013 року на підставі Договору відступлення прав вимоги від 04 червня 2020 року, а тому строк звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису відповідачем не пропущено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просять відмовити.

Третя особа - приватний нотаріус своїх пояснень щодо позову не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов до такого.

25 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. відкрито виконавче провадження ВП №65555032 з примусового виконання виконавчого напису №17500, виданим 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», якому Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі Договору №2254/К про відступлення прав вимоги від 04 червня 2020 року, відступлено право вимоги за кредитним договором №011-99960-040613 від 04 червня 2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , за період з 04 червня 2020 року по 31 березня 2021 року суму у розмірі 27480,01 грн, з якої: 11008,21 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4381,30 грн - заборгованість за процентами, 12040,50 грн - заборгованість по комісіям, 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису.

В межах виконавчого провадження приватним виконавцем виносились постанови від 25 травня 2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

Також встановлено, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , останній змінено прізвище на дошлюбне - ОСОБА_4 .

Третьою особою - приватним нотаріусом Остапенком Є.М. вимоги ухвали суду від 05 серпня 2021 року в частині витребування доказів виконані не були, копії документів з нотаріальної справи суду не надані.

Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Частиною першою статті 39 вказаного Закону передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ст. 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з пунктом 1 вказаної постанови КМУ від 29 червня 1999 року №1172 стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повина існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на вказане та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що правовідносини між позивачем і Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", правонаступником якого став відповідач, виникли на підставі кредитного договору №011-99960-040613 від 04 червня 2013 року. Виконавчий напис вчинено майже через 8 років - 05 квітня 2021 року.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Однак із документів, які наявні в матеріалах справи не вбачається, що будь-який із перелічених документів був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Відповідач у відзиві на позов вказану обставину не спростував, документи, які були надані ним приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису №17500 суду не направив.

Таким чином період стягнення заборгованості, який вказаний у виконавчому написі з 04 червня 2020 року по 31 березня 2021 року, та наявність заборгованості позивача в розмірі 27450,01 грн, жодним іншим документом не підтверджено.

Також із наданих суду матеріалів не видно, що боржнику направлялось повідомлення -письмова вимога про усунення порушень, а тому не підтверджено обізнаність позивача про розмір заборгованості.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його вчинення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, яка в редакції чинній на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису, передбачала лише стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Однак, відповідачем не доведено суду, що укладений між ОСОБА_2 (на даний час прізвище ОСОБА_4 ) і ПАТ «Дельта Банк» кредитний договір від 04 червня 2013 року, був нотаріально посвідчений.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було встановлено, що заборгованість є безспірною та з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами.

Клопотань про витребування чи долучення інших доказів до суду не надходило.

Отже, твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений в порушення вимог законодавства, а тому не підлягає виконанню, слід вважати доведеним через відсутність документів, які б підтвердили зворотнє та відсутність спростування цього твердження відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтовантими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони.

Оскільки суд вирішив про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263- 265, 274, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за №17500, яким звернуто стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на суму 27480,01 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ - 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 10001.

Дата складення повного тексту судового рішення - 13 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв