Ухвала суду № 99532574, 07.09.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7218/21

Провадження №1-кс/932/3798/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., прокурора Зінченко О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Начиняного В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Сіврюк С.О. за погодженням із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Шпак О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено для розгляду слідчому судді Кондрашову І.А. За змістом клопотання сторона обвинувачення прохає застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано наступними обставинами. Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений день, час та місце ОСОБА_1 реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, придбав у невідомої в ході досудового розслідування особи вогнепальну зброю - пістолет та почав зберігати його при собі. Після чого ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу переніс вказану зброю до місця свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу почав незаконно зберігати до 05.09.2021 року.

В подальшому, 05.09.2021 року продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі вогнепальну зброю - пістолет, направився до проспекту Богдана Хмельницького в м. Дніпро, тим самим почав носити вогнепальну зброю при собі, без передбаченого законом дозволу.

05.09.2021 року в період часу з 03:30 до 04:29 год. працівниками СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, під час складання протоколу затримання, був проведений особистий обшук ОСОБА_1 , в ході якого, в присутності понятих слідчим вилучено з зовнішньої лівої кишені штанів ОСОБА_1 вогнепальну зброю - пістолет, який він незаконно придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу. Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 263 КК України.

На думку сторони обвинувачення, по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Зінченко О.С. підтримала клопотання, просила його задовольнити повністю.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, або застосувати альтернативний запобіжний захід.

Підозрюваний категорично заперечив проти клопотання, підозру не визнає. Пояснив, що увечері повертався з роботи, так як працює неофіційно на станції технічного обслуговування. У цей час, коли він їхав на велосипеді додому, до нього під`їхали працівники спеціального підрозділу «Корд» і почали проводити затримання, надягли кайданки, поклали на землю. У цей час він відчув, як до його штанів працівники «Корд» поклали пістолет, але він прорвав кишеню штанів та впав донизу штанів. У цей час підійшли поняті та почалось оформлення протоколу. Вважає, що зброю йому підкинули, наполягає на проведенні дактилоскопічної експертизи, оскільки цієї зброї він не торкався, і вона не його. Просить відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт у нічний час доби.

Вислухавши позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

В судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування - Дніпровським РУП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато кримінальне провадження № 12021041030001008 від 05.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Встановлено, що до вчинення цього кримінального правопорушення може бути причетний гр. ОСОБА_1 .

Слідчим суддею взято до уваги пояснення підозрюваного, що зброю йому могли підкинути працівники «Корд» при затриманні, оскільки останній перебував в кайданках, і поняті вже були запрошені, коли ОСОБА_1 був затриманий та до нього застосовані спецзасоби. Проте ані підтвердити ці факти, ані спростувати підозрюваний та сторона обвинувачення не можуть, оскільки будь-яких доказів таких дій немає. На даному етапі є необхідність в призначенні та проведенні дактилоскопічної експертизи для перевірки цих обставин, що повинно здійснюватися в ході подальшого розслідування.

Разом з цим, з матеріалів клопотання вбачається, що до вчинення цього злочину може бути причетний ОСОБА_1 . Так, підозра обґрунтовується протоколом затримання ОСОБА_1 від 05.09.2021 року, висновком експерта № СЕ 19/104-21/27944-БЛ від 05.09.2021 року, повідомленням про підозру від 05.09.2021 року, та іншими доказами. Для констатації того, що підозра є обґрунтованою, достатньо відомостей, які б переконали стороннього спостерігача, що особа могла вчинити даний злочин. Відомостей та доказів, які зібрані органом досудового розслідування, наразі достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, докази причетності ОСОБА_1 до інкримінованого злочину, можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, слідчий суддя зазначає таке.

Так, на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а отже може вчиняти спроби переховуватись від досудового розслідування та суду. Тяжкість покарання не є вирішальною підставою для оцінки цього ризику, проте з огляду на відсутність міцних соціальних звя`зків у місці проживання, особу підозрюваного, наявність судимості, обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України доведений стороною обвинувачення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеним, оскільки в даному кримінальному провадженні залучені лише поняті, які були допитані як свідки. Вони фіксували тільки факт затримання та складання протоколу затримання, проте надали суперечливі показання, зокрема, вказали, що пістолет вилучався з куртки підозрюваного, хоча згідно протоколу затримання - зброя була вилучена зі штанів ОСОБА_1 , що підтверджено також самим підозрюваним.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний має судимість, а отже схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Однак стороною обвинувачення не доведено, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти переліченим ризикам. Так, слідчий суддя розглянув можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, і враховуючи особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, неофіційного місця роботи, є доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Сіврюк С.О. за погодженням із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Шпак О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з під варти в залі суду.

Для виконання застосованого запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_1 зобов`язання по виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

не залишати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.;

при зміні місця свого мешкання обов`язково повідомляти про це слідчого, прокурора чи суд;

прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

не виїжджати за межі м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Ухвалу направити для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого, який здійснює досудове розслідування.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання/порушення покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Строк дії ухвали - до 04.11.2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.А. Кондрашов