Рішення № 99532146, 06.09.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/940/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні позивача. Рішенням Чорнобаївського районного суду від 19 вересня 2013 року з відповідача на утримання сина стягнуто аліменти. Станом на 01 липня 2021 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 7663,80 грн.

Позивач вказує, що утримання дитини потребує додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням, оскільки син має захворювання очей та перебуває на обліку в КНП "Черкаської обласної дитячої лікарні Черкаської обласної ради", в зв`язку з чим було придбано лінзи та металеву оправу, а також медикаменти на суму 1775 грн. В зв`язку з сколіозом лівобічним 1 ст. лікарем травматологом рекомендовано спати на ортопедичному матраці, який був придбаний з подушкою на суму 1904 грн. Крім того, в зв`язку із змінами в навчальному процесі, в період карантину виникла потреба забезпечення дитини доступом до навчання, а саме зв`язком з вчителями, передача інформації через вайбер, скайп, в зв`язку з чим позивачем було придбано мобільний телефон вартістю 4059 грн.

Посилаючись на те, що відповідач, окрім сплати аліментів та перебування дитини на його утриманні два дні в тиждень, додаткової допомоги сину не надає, а тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину в розмірі 8223,51 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 серпня

2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній проти позову заперечив посилаючись на те, що він є інвалідом 3 групи, його пенсія, після утримання аліментів, становить 1854 грн. Влітку 2017 року вони перестали спільно проживати, а з січня 2018 року помирилися та сім`я остаточно розпалася з квітня 2021 року, а тому ліки в чеку за 25.02.2021 року та матрац з подушкою придбані за спільні кошти. Необхідність на придбання ліків на суму 485,51 грн. не підтверджена медичними документами. Крім того, відповідач вказує, що від обов`язків по утриманню дитини він не ухиляється, навпаки виконує всі синові потреби пов`язані з його здоров`ям, навчанням та іншими потребами. Також відповідач вказує, що телефон придбаний за кошти сина позивача від першого шлюбу та потреби в придбанні телефону не було, оскільки у сина є комп`ютер, принтер та проведений інтернет. У зв`язку з викладеним просив позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити з підстав викладених в позові. Пояснила, що з відповідачем спільно не проживали та господарства не вели. Вона також є інвалідом 3 групи та її коштів не вистачає на додаткові потреби дитини, ліки та інші речі придбані у зв`язку із захворюваннями дитини, а телефон необхідний був для дистанційного навчання, оскільки домашній комп`ютер є застарілим, йому близько 15 років, відповідно він не "тягне" необхідні для дистанційного навчання програми.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що дійсно з позивачем у 2020 році не проживали, але він допомагав по господарству, син перебуває на його утриманні кожні вихідні, він не ухиляється від сплати аліментів та утримання сина. Зазначив, що необхідності купувати телефон не було, оскільки у сина є комп`ютер. Мотрац з подушкою куплений до призначення лікаря та не є ортопедичним, так як про це не вказано у чеку. Також у чеку на купівлю телефону відсутні відомості кому саме купувався телефон, а тому він не визнає ці витрати.

Суд, вислухавши позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 липня 2009 року сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

(а.с. 6).

Дитина проживає разом з матір`ю - позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 24 червня 2021 року № 1014 (а.с. 8).

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини заробітку (всіх доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).

Сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть, в тому числі й станом на 2020 рік, що підтверджено в судовому засіданні відповідачем.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно із ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За ч.2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Отже, СК України розмежовує стягнення аліментів на утримання дитини на загальних підставах, розмір яких визначається з урахуванням матеріального становища сторін, дитини та її здоров`я, та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, зумовлених особливими обставинами.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення, оскільки ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.

Позивачем на підтвердження своїх вимог в частині понесення додаткових витрат надано копії медичної документації з призначеннями лабораторних досліджень та необхідних лікарських засобів та документи, які мають підтверджувати витрати на вищевказане.

Так, відповідно до консультаційного висновку КНП "Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради" дитина ОСОБА_5 має захворювання очей (а.с. 13).

Відповідно до консультації травматолога КНП "Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради" дитині ОСОБА_5 рекомендовано, з-поміж іншого, спати на ортопедичному матраці (а.с. 15).

В зв`язку з цим позивачем було придбано металеву оправу, лінзи на суму 1250 грн, та медичні препарати на суму 512,10 грн., а також матрац та подушку на суму 1904 грн., що підтверджується копіями чеків (а.с. 14, 16).

Крім того, позивач придбала мобільний телефон вартістю 4059,00 грн., що підтверджується чеком наданим позивачем в судовому засіданні.

Вказані документи є належними та допустимими доказами на підтвердження того, що позивачем понесені додаткові витрати на дитину в розумінні ст.185 СК України, а тому половина їх вартості підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на ту обставину, що потреби у придбанні телефону не було, судом не приймається, оскільки з огляду на розвиток сучасного суспільства та інформаційних технологій, а також враховуючи підлітковий вік дитини та її потреби у навчанні та спілкуванні з однолітками, наявність вказаної техніки є обґрунтованою необхідністю для розвитку дитини.

При цьому суд враховує, що придбання мобільного телефону мало місце в період запровадження карантинних обмежень через розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та переведення дітей на дистанційну форму навчання, тому відсутність вказаного технічного засобу унеможливила б ефективний процес навчання дитини та отримання нею освітніх послуг у визначених законом та необхідних межах.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача відносно високої вартості мобільного телефона, оскільки його вартість не перевищує середню ціну, встановлену на даний товар в країні, цей товар віднесений до середнього цінового сегменту, а його технічні характеристики дають можливість для організації освітнього процесу, зокрема встановлення додатків, за допомогою яких відбувається організація дистанційного навчання в школі.

Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 485,51 грн. суд зазначає наступне. Так, позивачкою на підтвердження придбання ліків (сироп від кашлю, спрей для ротової порожнини, тощо) надано копії чеків на загальну суму 485,51 грн. (а.с.17). Проте, суд не вважає вказані чеки належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат викликаних особливими обставинами.

Витрачені позивачем кошти на придбання даних ліків є витратами, понесеними при звичайному способі життя, які не викликані особливими обставинами, а тому участь другого з батьків у вказаних витратах не є обов`язковою. Вказані витрати зумовлені не особливими обставинами, які визначені нормою СК України. Такі витрати охоплюються сплаченими аліментами, які саме і спрямовані на забезпечення потреб дитини у харчуванні, одязі, здобутті освіти, задоволення фізичних, духовних і інших потреб дитини, її навчання, розвитку та здоров`я. Тому правові підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Суд також бере до уваги ту обставину, що позивач є інвалідом 3 групи з дитинства (а.с.11-12), а також відомості про матеріальне становище відповідача. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 останній перебуває на обліку в УСЗН Золотоніської РДА та отримує соціальну допомогу по інвалідності з дитинства 3 групи. Сума допомоги за період з жовтня 2019 року по серпень 2021 року складає 39093,65 грн. (а.с.38).

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину в частині придбання телефону, окулярів, ліків, матрацу з подушкою, у зв`язку із чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню додаткові витрати на утримання дитини в сумі 3862,55 гривень ((512,10 грн + 1250 грн + 1904 грн + 4059 грн) / 2).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про оплату додаткових витрат на дитину в усіх судових інстанціях.

Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткові витрати на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3862,55 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначйство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повне рішення суду складено 13 вересня 2021 року.

Суддя В.В.Левченко