Ухвала суду № 99531313, 10.09.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.09.2021

Справа № 331/3420/21

Провадження № 1-кп/331/475/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

за участю прокурора ЖУЛАЙ Г.С.

потерпілого ОСОБА_1

захисника РИБАЛКА О.Р.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021082020000229 від 04.04.2021 р. з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвину-вальним актом відносно ОСОБА_2 за ст.15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.07.2021 р. обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений до 16.09.2021 р.

У судовому засіданні прокурор вважає за доцільне продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК

України, які існували і під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечували, вва-

жають за можливе змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на інший, не пов`язаний із триманням під вартою,

зокрема, у вигляді домашнього арешту, також обвинувачений вважає, що визначений раніше розмір застави є за-

надто високим.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

суд враховує наступне.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення вико-

нання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у то-

му числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпіло-

го, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наяв-

ності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального проваджен-

ня матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує

відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Суд враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, ви-кладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко проти України»), кожні

два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня над-ходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виг-ляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовжен-

ня тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незва-

жаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особистості.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також прак

тики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе

лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Євро-

пейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі

стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для

тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конк-

ретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього ви-

магають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають ін-

тереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підс-тавою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо вівернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2 , суд

виходить із того, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у виді

позбавлення волі, раніше був засудженим за вчинення корисливих злочинів, не має джерела доходу та може продов-

жити злочинну діяльність, не має стійких соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави та може переховува-

тись від суду, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримі-нуються обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам незаконно впливати на потерпілих, свідків та перешкод-жанню кримінальному провадженню іншим чином, доводи сторони захисту щодо можливості зміни запобіжного заходу були предметом розгляду під час обрання цього заходу, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому обраного запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, у тому числі на домашній арешт, крім тримання під вартою, також суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК Украї-

ни, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на 2 місяці до 10 листопада 2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 314, 315 КПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці до 10 листопада 2021 року.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 118 950 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінальне провадження № 1-кп/331/475/2021, ЄУН № 331/3420/21.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: м. Запоріжжя, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й вико- ристовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в

дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 , надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізолятору УДПС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Стратій Є.В.