Рішення № 99531113, 13.09.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2069/21 провадження №2/489/1541/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У квітні 2021 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14259,85 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що відповідач звернувся до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25.12.2013, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 21.03.2021 утворилася заборгованість у розмірі 14259,85 грн., яка складається із 12938,01 грн. заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту та 12938,01 грн. за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 1321,84 грн. заборгованості за простроченими процентами, 0,00 грн. заборгованості за процентами нарахованих на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 0,00 грн. пені та комісії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 22.06.2021 продовжено розгляд справи в зв`язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

25.12.2013 між ПриватБанком та відповідачем укладено договір б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши анкету - заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, примірник якого він отримав шляхом роздруківки із сайту ПриватБанку.

Анкета-заява не містить умов про розмір кредиту, нарахування процентів та інших платежів, а також відповідальності позичальника.

Позивачем до позовної заяви додано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо загальної вартості кредиту, строку кредитування, ліміту кредиту, процентної ставки, порядку повернення кредиту та штрафних санкцій, який підписано відповідачем 17.02.2021.

Також до позовної заяви додано копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та копію Умов та правил надання банківських послуг, на яких підпис позичальника відсутній.

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 25.12.2013 по 08.03.2021, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу.

Також на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин позивач надав довідки про зміну кредитного ліміту та видані відповідачу відповідно до укладеного між сторонами договору кредитні картки, перевипуск останньої з яких здійснено 17.02.2021, терміном дії до листопада 2024 року.

Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань станом на 21.03.2021 утворилася заборгованість у розмірі 14259,85 грн., яка складається із 12938,01 грн. заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту та 12938,01 грн. за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 1321,84 грн. заборгованості за простроченими процентами, 0,00 грн. заборгованості за процентами нарахованих на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, 0,00 грн. пені та комісії.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач розумів Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву.

За такого, додані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг та тарифи банку, суд розцінює як належний доказ, що відповідає висновку Верховного Суду України наведеного у постанові від 11.03.2015 по справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

Позивачем до позовної заяви додано Інформацію про основні умови кредитування, яка містить інформацію щодо кредитування з урахуванням побажань споживача, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання зобов`язань.

Інформація про основні умови кредитування підписана відповідачем 17.02.2021 та, як в ній зазначено - ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 04.03.2021.

За змістом статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 9 Закону України «Про споживчий кредит» на кредитодавця покладається відповідальність щодо інформації споживача про умови кредитування до укладення між сторонами самого договору. Така інформація надається споживачу у письмовому вигляді та надає йому можливість визначитися з кредитним продуктом, який у подальшому він може обрати та укласти споживчий кредит на визначених сторонами умовах.

Разом з тим, така інформація не є тотожною умовам договору, який сторони підписують та цим підписанням визначають суттєві умови договору кредитування, в тому числі і у відповідності до розділу ІІІ Закону України «Про споживчий кредит».

Так в пункті 7 інформації зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

За такого приєднана до матеріалів позову інформація про умови кредитування, яка підписана позичальником майже через вісім років після підписання анкети-заяви, не впливає на визначення конкретних умов кредитування між сторонами, які ними узгоджувалися при підписанні анкети-заяви, а тому надана позивачем інформація про умови кредитування не може вважатись достовірним доказом узгодження з відповідачем як позичальником умов кредитування.

Між тим, підписана відповідачем анкета-заява, виписка по картковому рахунку та довідки про зміну кредитного ліміту та видану відповідачу кредитну картку, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами укладеного кредитного договору.

За таких обставин, враховуючи доведення позивачем належними і допустимими доказами отримання відповідачем кредиту, користування кредитними коштами та порушення останнім грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту в розмірі 12938,01 грн., суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення цієї заборгованості.

Щодо стягнення іншої заборгованості, зокрема за простроченими процентами, то така заборгованість задоволенню не підлягає через недоведеність.

Стосовно процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, така заборгованість згідно розрахунку позивача відсутня.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2059,57 грн. (2270,00 х 90,73%).

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 25.12.2013, яка станом на 21.03.2021 складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12938,01 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 01 коп.) а також судовий збір в сумі 2059,57 грн. (дві тисячі п`ятдесят дев`ять гривень 57 коп.).

У іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 13.09.2021.

Суддя І.В.Коваленко