Рішення № 99530628, 10.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2021 року м. Рівне №460/6316/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 0009770-5205-1715 від 25.03.2020, податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві № 19956-13 від 22.10.2020, рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу № 19956-13 від 22.10.2020; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (запис, операцію) про нарахування податкового зобов`язання у сумі 1591,48грн.; 3) зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (запис, операцію) про податковий борг у сумі 1294,45грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на праві власності позивачу належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,9кв.м. 23.04.2019, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М., зареєстрований в реєстрі за № 561, позивач відчужила вказану квартиру ОСОБА_2 . У травні 2020 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення № 0009770-5205-1715 від 25.03.2020 про сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 1591,48грн. 30.06.2020 вказану суму податку позивачем було сплачено відповідно до квитанції № 0.0.1753124445.1. Проте, в листопаді 2020 року на її адресу Відповідачем 1 була направлена податкова вимога №19956-13 від 22.10.2020 про сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 1294,45грн. При цьому, ні ГУ ДПС у Рівненській області, ні ГУ ДПС у м. Києві не було враховано, що відповідно до п. 266.8.1. ст. 266 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Таким чином, як стверджує позивач, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік ОСОБА_1 повинен був бути нарахований виключно за період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року та становити 530,49грн. Відповідно у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні будь-які підстави для направлення позивачу податкової вимоги № 19956-13 від 22.10.2020 про сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік. З огляду на неправомірність нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рішення з вимогою про його сплату, позивач вважає, що податковий борг у неї відсутній, як результат, рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 07.10.2020 № 449 прийняте з порушенням вимог ст. 89 Податкового кодексу України. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Ухвалою від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.

Розглянувши матеріали, позовну заяву та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 21.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстровим № 316, ОСОБА_1 , на праві власності належала квартира за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 93,9кв.м.

23.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.М., зареєстрований в реєстрі за № 561.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 23.04.2019 ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 .

25.03.2020 ГУ ДПС у Рівненській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009770-5205-1715, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єкта нерухомого майна за 2019 рік в розмірі 1591,48грн та в травні 2020 направлене позивачу.

Відповідно до квитанції № 0.0.1753124445.1 від 30.06.2020 позивачем було сплачено до бюджету нарахований відповідачем 2 податок на нерухоме майно на 2019 рік в розмірі 1591,48грн.

22.10.2020, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкову вимогу форми «Ф» № 19956-13, згідно якої станом на 21.10.2020 за позивачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єкта нерухомого майна за 2019 рік в розмірі 1294,45грн.

Окрім того, 22.10.2020 відповідачем 1 було також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 19956-13.

З матеріалів справи встановлено, що 28.12.2020 позивачем було направлено на адресу ГУ ДПС у Рівненській області та на адресу ГУ ДПС у м. Києві заяву про проведення звірки даних щодо об`єкту житлової нерухомості ОСОБА_1 , розміру ставки податку за 2019 рік та нарахованої, сплаченої суми податку за 2019 рік.

Проте, відповіді на вказану заяву позивачем від відповідачів отримано не було.

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 265 Податкового кодексу України, Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;транспортного податку;плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п.п.266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Підпункт 266.5.1 п.266.5 ст. 266 Податкового кодексу України визначає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 п.266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно п.п.266.7.2 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

У разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п.266.8.1 п.266.8 ст. 266 Податкового кодексу України).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п.266.9.1 п.266.9 ст. 266 Податкового кодексу України).

Таким чином, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік ОСОБА_1 повинен був бути нарахований виключно за період з 01.01.2019 по 01.04.2019.

Отже, судом встановлено, що у контролюючого органу були підстави для нарахування позивачу податку на нерухоме майно виключно за період з 01.01.2019 по 01.04.2019.

Разом з тим, судом встановлено, що 30.06.2020 позивачем суму податку було сплачено до бюджету за місцезнаходженням майна в сумі 1591,48грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1753124445.1.

Враховуючи той факт, що відповідачами не надано суду детального розрахунку нарахованого позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, включаючи ставку податку та площу нерухомості, яка бралась для обрахунку, суд не має можливості самостійно визначити суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, яка мала бути нарахована позивачу. Окрім того, як зазначено судом, позивач сплатив суму податку по даному рішенню в повному обсязі.

Отже, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 25.03.2020 № 0009770-5205-1715 є протиправним та підлягає до скасування в повному обсязі.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на встановлені судом обставини та факт його сплати позивачем 30.06.2020, у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні правові підстави для направлення ОСОБА_1 податкової вимоги № 19956-13 від 22.10.2020 про сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 1294,45грн, так як станом на 21.10.2020 у позивача був відсутній податковий борг.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що податкова вимога № 19956-13 від 22.10.2020 та рішення про опис майна у податкову заставу № 19956-13 від 22.10.2020 Головного управління ДПС у м. Києві прийняті з порушенням вимог ст. 266 Податкового кодексу України та ст. 2 КАС України, а отже підлягають до скасування в повному обсязі.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

Інтегрованою карткою платника (далі ІКП) є форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п. 2 розділу І Порядку № 422).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення (п.п.4 п.2 розділу ІІІ Порядку №422).

Отже, оскільки нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов`язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, суд дійшов висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.02.2019 по справі № 805/4374/15-а.

Саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав обґрунтованим Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 по справі № 816/2042/16.

У зазначеній справі обставини є відмінними від розглядуваної Верховним Судом, проте саме такий спосіб захисту та відновлення порушеного права, з метою відображення в інтегрованих картах фактичного стану розрахунків з бюджетом, було обрано останнім.

Отже, оскільки під час розгляду справи встановлено протиправність спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та податкової вимоги, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї нарахувань з податкового зобов`язання на суму 1591,48 грн. та з податкового боргу на суму 1294,45 грн.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та досліджених по справі письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягає д стягнення з відповідачів судовий збір в розмірі 3632грн, сплачений відповідно до квитанції № 26 від 13.05.2021, № 67 від 23.06.2021.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 0009770-5205-1715 від 25 березня 2020 року в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві форми «Ф» № 19956-13 від 22 жовтня 2020 року в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна в податкову заставу № 19956-13 від 22 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (запис, операцію) про нарахування податкового зобов`язання в сумі 1591,48грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (запис, операцію) про податковий борг в сумі 1294,45грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 2179,20грн (дві тисячі сто сімдесят дев`ять гривень, 20коп).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1452,80грн (одна тисяча чотириста п`ятдесят дві гривні, 80коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач 1 - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011);

3) відповідач 2 - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 44070166).

Суддя Т.О. Комшелюк