
Справа №461/9364/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2021 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
секретар судового засідання Рум`янцева Ю.П.,
за участю: представника позивача Приступи Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Приступи Лева Любомировича (адреса для листування: 79060, м.Львів, вул. Ак. Я.Підстригача, 6) в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1; код ЄДРПОУ: 43348711), третя особа на стороні відповідача - Шевченківський відділ державної служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (79007, м.Львів, вул.Котлярська, 6) про скасування постанови про порушення митних правил, -
В С Т А Н О В И В :
Адвокат Приступа Л.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1233/20900/20 від 28.07.2020 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.07.2020 року працівниками Галицької митниці Держмитслужби відносно ОСОБА_1 було винесено протокол про порушення митних правил №1233/20900/20. За наслідками вказаного протоколу митним органом було винесено відповідну постанову про порушення митних правил. Представник позивача зазначає, що з вищезазначеною постановою митниці позивач не була ознайомлений, оскільки така постанова їй не вручалася та не була надіслана засобами поштового зв`язку. Про існування стягнення, позивач довідалась лише з інформації наданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові, після того, як державним виконавцем було накладено арешти на рахунки позивача на підставі виконавчого провадження №629000776. Зазначає, що такий протокол винесений працівником митниці на підставі того, що ОСОБА_1 порушила ч.2 ст.469 Митного кодексу України, а саме: не вжила передбачених ч.4 ст.204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився. З урахуванням положень ст.ст.530, 531 Митного кодексу України, вважає, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення вищезгаданого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.469 Митного кодексу України є незаконним та необґрунтованим. Також зазначає, що ОСОБА_1 є керівником Благодійної організації «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО», яка є некомерційною (неприбутковою) організацією. У лютому 2020 року юридичною особою, що зареєстрована в Республіці Польща - BARA Sp. z.o.o. було подаровано Благодійній організації «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО», як гуманітарну допомогу некомерційний вантаж, а саме: вживані речі (постіль, верхній одяг, нижню білизну, шапки, одяг нижній, взуття, книги), що підтверджується Документом про дарування від 05.02.2020 року. Після того, як вищевказаний вантаж прибув з території Республіки Польща на територію України, такий 21.02.2020 року було розміщено на митному складі тимчасового зберігання у порядку ст.202 Митного кодексу України, на період часу, що був необхідний громадській організації для отримання у Міністерстві соціальної політики України дозвільних документів для визнання вантажу гуманітарним у поряду ст.4,5 Закону України «Про гуманітарну допомогу». Однак, через встановлення Кабінетом міністрів України карантину та запровадження посилених протиепідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Благодійна організація «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» фізично не мала змоги вчасно надати Мінсоцполітики усі необхідні документи. У зв`язку із чим, ввезений на територію України товар, який було розміщено на митному складі тимчасового зберігання, продовжував перебувати на такому складі. Відтак, Благодійною організацією «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» 18.05. 2020 року було подано на адресу митниці лист із проханням продовжити термін зберігання товару. Станом на момент звернення до суду, вищевказаний вантаж було визнано гуманітарним, що підтверджується Наказом Мінсоцполітики №488 від 15.07.2020 року та додатком до такого. З урахуванням того, що Благодійна організація «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» є некомерційною (неприбутковою) організацією, здійснити розмитнення вантажу власними силами така організація не має змоги та відповідних коштів. Звертає увагу суду на те, що на те, що ОСОБА_2 , як керівник Благодійної організації «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО», звернулася до Львівської торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України. Також, представник позивача зазначає, що на момент звернення до суду, відповідно до Сертифікату №.4600-20-1439 від 17.08.2020 року, Львівською торгово-промисловою палатою, фактично було засвідчено та підтверджено наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) у конкретному вищевказаному випадку, що стосується Благодійної організації «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» та відповідно ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 22.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив такі задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача – Галицької митниці Держмитслужби в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас, 08.06.2021 року від представника відповідача Галицької митниці Держмитслужби – Хоми Т. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з наступним. Зокрема, вважає, що виключно торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, а не польське підприємство BARA Sp. z.o.o., засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини. Вказує, що сертифікат ТПП про засвідчення неможливості вжиття заходів, передбачених ч.4 ст.204 МК України саме через карантинні обмеження ОСОБА_1 не надано. Відтак, митним органом правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Представник третьої особи – Шевченківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо необхідних доказів для її розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлені наступні обставини.
06.07.2020 року головним державним інспектором ВМО №2 м/п «Городок» Галицької митниці Держмитслужби відносно ОСОБА_1 винесено протокол про порушення митних правил №1233/20900/20.
За наслідками розгляду вказаного протоколу, митним органом було винесено постанову про порушення ОСОБА_1 митних правил.
З вищезазначеною постановою митниці позивач ознайомлена не була, оскільки копія такої їй не вручалася та не була надіслана засобами поштового зв`язку. Про існування стягнення за постановою, позивач довідалась лише з інформації наданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові, після того, як державним виконавцем було накладено арешти на рахунки позивача на підставі виконавчого провадження №629000776.
У лютому 2020 року юридичною особою, що зареєстрована в Республіці Польща - BARA Sp. z.o.o. подаровано Благодійній організації «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО», як гуманітарну допомогу некомерційний вантаж, а саме вживані речі: постіль, верхній одяг, нижню білизну, шапки, одяг нижній, взуття, книги, що підтверджується зокрема Документом про дарування від 05.02.2020 року.
Після того, як вищевказаний вантаж прибув з території Республіки Польща на територію України, такий 21.02.2020 року було розміщено на митному складі тимчасового зберігання у порядку ст.202 Митного кодексу України, на період часу, що був необхідний громадській організації для отримання у Міністерстві соціальної політики України дозвільних документів для визнання вантажу гуманітарним у поряду ст.4,5 Закону України «Про гуманітарну допомогу».
Через встановлення Кабінетом міністрів України карантину та запровадження посилених протиепідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Благодійна організація «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» фізично не мала змоги вчасно надати Мінсоцполітики усі необхідні документи. У зв`язку з наведеним, ввезений на територію України товар, який було розміщено на митному складі тимчасового зберігання, продовжував перебувати на складі митниці.
Відтак, Благодійною організацією «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» 18.05.2020 року було подано на адресу митниці лист із проханням продовжити термін зберігання товару.
15.07.2020 року, вищевказаний вантаж було визнано гуманітарним, що підтверджується Наказом Мінсоцполітики №:488 від 15.07.2020 року та додатком до такого.
З урахуванням того, що Благодійна організація «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО» є некомерційною (неприбутковою) організацією, здійснити розмитнення вантажу власними силами така не мала змоги та відповідних коштів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , як керівник Благодійна організація «Фонд допомоги постраждалим від бойових дій, інвалідам, ветеранам АТО», звернулася до Львівської торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України.
Згідно ст.14-1 закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Судом встановлено, що Сертифікатом №.4600-20-1439 від 17.08.2020 року, Львівської торгово-промислової палати, засвідчено форс-мажорні обставини, які унеможливили вчасне вивезення товару з митного складу тимчасового зберігання.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивачем вжито усі передбачені ч.4 ст.204 МК України заходи щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації-отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився і підтвердив наявність форс-мажорних обставин та причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і невиконанням зобов`язань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно із ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із приписами ч.1 ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ч.1, 2 ст.530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
За результатами перевірки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що проводив перевірку, приймає одне з таких рішень: 1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення; 2) про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд; 3) про скасування постанови та закриття справи; 4) про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.
Згідно приписів ч.1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, без доведення складу даного правопорушення, а також із порушенням принципів законності та презумпції невинуватості, передбачених п.3 ч.1 ст.8 МК України.
В порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем в ході розгляду даної справи не представлено достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, доводи позивача не спростовано, а відтак прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд вважає необґрунтованим.
Наведені обставини відповідно до ст.531 МК України, є підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому вимоги позивача слід задовольнити, оскаржувану постанову необхідно скасувати.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У зв`язку наведеним, позов як обґрунтований і доведений підлягає задоволенню. При цьому відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд приймає до уваги, як належні та допустимі, покликання ОСОБА_1 на те, що строк звернення до суду був нею пропущений з поважних причин.
Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, –
В И Р І Ш И В:
поновити ОСОБА_1 строк на оскарження.
Адміністративний позов задоволити.
Постанову у справі про порушення митних правил №1233/20900/20 від 28.07.2020 року – скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Х.М. Мисько
Судове рішення № 99526909, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/9364/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: