Ухвала суду № 99520526, 09.09.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/681/21

2-з/357/169/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 вересня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплііт» про захист прав споживача та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сплііт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває дана цивільна справа.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на кошти в сумі 136 584,75 грн., що містяться на рахунках ТОВ «Сплііт»:

НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 41056492,

НОМЕР_2 в АТ «Райфайзенбанк» у м.Києві, МФО 3380805,

НОМЕР_3 в КРД АТ «Райфайзен банк» м.Київ, МФО 322904,

НОМЕР_4 в АТ «А-Банк», МФО 307770,

НОМЕР_5 в АТ «А-Банк», МФО 307770,

накладення арешту на кошти в сумі ціни позову 136 584,75 грн., що містяться на рахунку ТОВ «Госфорт Кепітал»:

НОМЕР_6 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, ЄДРПОУ 42519388;

накладення арешту на статутний капітал ТОВ «Сплііт»;

накладення арешту на автомобіль ОСОБА_2 Subaru Tribeca, номерний знак НОМЕР_7 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем подано позов про захист прав споживача та стягнення збитків, оскільки ТОВ «Сплііт» тривалий час порушує її права, як споживача, що потягнуло спричинення значних матеріальних витрат.

З відкритих інтернет-джерел позивач дізналась, що під час перебування даної справи в провадженні суду, ОСОБА_2 , який був засновником і директором ТОВ «Сплііт» передав свої права власника (12.07.2021 року) та керівника (02.07.2021 року) іншій особі - ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 є громадянином Узбекистану та його місцезнаходження є: АДРЕСА_1 .

На її думку ТОВ «Сплііт» в особі власників-керівників розпочало здійснювати дії, які можуть в подальшому утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду на користь позивача, оскільки у даному випадку способом примусового виконання можливого рішення суду може бути списання коштів з рахунку відповідача або звернення стягнення на його майно.

На даний час позивачу відомо з інтернет-ресурсу Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, що ТОВ «Сплііт» з 25.03.2021 року і до даного часу є боржником за виконавчим провадженням № АСВП 64950601, стягувачем в якому виступає Головне управління Держспоживслужби в Київській області. Про накладення стягнення і відкриття виконавчого провадження її було повідомлено листом Головдержспоживслужби № 10-05.3/2535-21 від 17.03.2021 року, який додано до матеріалів судової справи. Проте, відповідач ТОВ «Сплііт», в особі керівника і власника ОСОБА_2 , не тільки не виконав припису Головдержслужби «Про виконання законних вимог споживача» від 13.07.2020 №18, постанови Головдержспоживслужби про накладення стягнень (штрафу у сумі 75 000 грн) від 15.02.2021 №17 та виконавчого провадження №АСВП 64950601, а й навпаки не з`являвся на заходи державного нагляду (контролю) Головдержспоживслужби, відкрито ігнорував їх письмові виклики при цьому не надав ніяких пояснень таких неявок. Саме ОСОБА_2 через ОСОБА_5 взяв кошти позивача в сумі 75 000 грн. та не виконав умов Договорів на виготовлення меблів, що підтверджено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 р. № 320/799/20. Навпаки, відповідач в особі ОСОБА_2 з 30.09.2020 року до 01.04.2021 року спільно з своїми працівниками ОСОБА_5 (дизайнером) та ОСОБА_6 (продавцем) вводили в оману позивача та працівників Головдержспоживслужби повідомленням про те, що ТОВ «Сплііт» не здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 , передавши в суборенду своє торгове місце ТОВ «Госфорт Кепітал». А це не відповідало дійсності та на півроку затримало дії Головдержспоживслужби.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на думку позивача за сприяння ОСОБА_5 , намагалися повторно ввести її в оману та Білоцерківський міськрайонний суд, подавши зустрічний позов на основі документів які не викликають довіри, а саме: Договір відповідального зберігання №1 від 24.04.2020 та Акт надання послуг №6 від 01.03.2021 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З урахуванням вищевказаних доказів, що надані позивачем, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову.

При цьому суд вважає за можливе накласти арешт лише на рахунокТОВ «Сплііт» № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 41056492 в межах суми позову 136 584,75 грн.

У частині вимог заяви щодо накладення арешту на інші чотири наведені рахунки ТОВ «Сплііт», необхідно відмовити, оскільки накладення арешту на всі п`ять рахунків може привести до накладення арешту на п`ятикратну суму, що є предметом позову, що у свою чергу буде непропорційним втручанням суду у господарську діяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта. Задоволення цієї вимоги у повному обсязі може привести до такого погіршення фінансового становища відповідача, при якому виникнуть затримки у виконанні його цивільно-правових обов`язків із контрагентами, затримки по сплаті податків та обов`язкових платежів, а також затримки по виплаті заробітної плати працівникам підприємства тощо.

У частині вимог накладення арешту на рахунок ТОВ «Госфорт Кепітал» необхідно відмовити, оскільки, як убачається із наведеної вище норми процесуального права - п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Оскільки ТОВ «Госфорт Кепітал» не є відповідачем у справі, то правові підстави для арешту рахунку вказаного підприємства відсутні.

Щодо вимог про накладення арешту на статутний капітал ТОВ «Сплііт» суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.12 та ч.1 ст.13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, закон передбачає, що статутний капітал товариства формується за рахунок майнових внесків учасників.

Проте, позивачем не зазначено майно, за рахунок якого сформовано статутний капітал відповідача, та на яке необхідно було би накласти арешт, а тому така вимога не є конкретизованою, та як наслідок, не доведено її співмірність із заявленими вимогами.

Щодо вимоги про накладення арешту на автомобіль ОСОБА_2 , то вона також не підлягає задоволенню, оскільки вказана особа не є відповідачем у даній справі, а тому задоволення такої вимоги було б грубим порушенням закону.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на кошти в сумі 136 584,75 грн., що містяться на рахунку ТОВ «Сплііт» № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 41056492.

Таке задоволення вимог позивача буде пропорційним, співмірним та відповідатиме цілям та завданням цивільного судочинства. При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і випадку відмови у задоволенні позовних вимог, буде скасовано судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти в сумі 136 584,75 грн., що міститься на рахунку ТОВ «Сплііт» № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 41056492.

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВ. П. Цукуров