Рішення № 995194, 28.09.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.07 Справа№ 4/180

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представника позивача Потерухи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Агроінтекс-Плюс” до приватного підприємства „Агрофірма „Злагода” про стягнення 6347,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Агроінтекс-Плюс” звернулося з позовом до приватного підприємства „Агрофірма „Злагода”, просить суд стягнути з відповідача 6347,03 грн. заборгованості за поставлений товар, а саме 6031,73 грн. основного боргу, 253,33 грн. інфляційних нарахувань, 61,97 грн. –3% річних. Доказом поставки товару відповідачу позивач називає видаткову накладну № РН-0000093 від 29 вересня 2006 року, довіреність серії ЯЛЯ № 768128 від 29 вересня 2006 року видану Басалику Я.Б. В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав і навів доводи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та доданих до неї документах.

Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, проте вдруге у судове засідання не з’явився, позовних вимог не заперечив і не спростував. Про причини суд не повідомив. Тому суд розглядає спір за наявними матеріалами справи.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 625 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Статтями 193,230,231,265 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з матеріалами справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16270,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000093 від 29 вересня 2006 року, довіреність серії ЯЛЯ № 768128 від 29 вересня 2006 року виданої Басалику Я.Б. Відповідач частково у сумі 10238,27 грн. оплатив вартість отриманого товару. Решту суми 6031,73 грн. відповідач не сплатив, вимогу позивача про оплату заборгованої суми залишив без відповіді. За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного Кодексу України на суму боргу нараховано 253,33 грн. інфляційних нарахувань та 61,97 грн. три проценти річних.

Статтями 33,34 ГПК України встановлено обов’язок сторони належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. Відповідач позовних вимог не заперечив і не спростував. Про причини суд не повідомив.

Судові витрати суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з приватного підприємства „Агрофірма „Злагода” ( с.Свитазів Сокальського району Львівської області ; код ЄДР 32364390) на користь приватного підприємства „Агроінтекс-Плюс” (м.Луцьк, пр.Соборності,27,кв.70; код ЄДР 25089780) 6031,73 грн. основного боргу, 253,33 грн. інфляційних нарахувань, 61,97 грн. –3% річних та судові витрати - 102,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя